Наш сьогоднішній співрозмовник - Сергій з Житомира. Минулого літа з липня по жовтень йому довелося побувати в Англії за програмою Concordia. Коли я запитую його напряму, чи варто було туди їхати і скільки вдалося заробити, той хитро примружується і неохоче кидає: «Та привіз трохи…» Але слово за слово, Сергій оживає, і потроху розмова починає налагоджуватися…
Сергій - студент четвертого курсу житомирського сільськогосподарського університету. Ще при вступі всім абітурієнтам говорили про те, що під час навчання у них буде можливість пройти практику за кордоном. Такі програми для студентів університету проводяться в Данії, Німеччині, Англії та Польщі. Термін практики - від трьох місяців до півроку. Як правило, їдуть «на полуницю», «на салат», «на спаржу», «на квасолю». Але є і тваринницькі ферми: до Данії, наприклад, їдуть «на гусей». Торік на закордонні сільськогосподарські стажування вирушило близько двохсот студентів їхнього університету. Цього року, у зв'язку з війною в Іраку, - менше, приблизно 90 осіб.
Коли Сергій перейшов на третій курс, зайнявся питанням організації зарубіжної практики ґрунтовно. Вирішив «прорватися» в Англію. Там для студентів його сільськогосподарського університету діють дві програми - HOPS і Concordia. За його словами, HOPS - це робота на невеликих, досить старих фермах, там може одночасно працювати до 300 осіб. Оплата менша, нової техніки мало. А Concordia - це досить цікава робота, на великих фермах з хорошими умовами проживання, непоганою оплатою та сучасною технікою.
Весь процес оформлення - від подання заявки до виїзду на практику - займає не менше півроку, тож зволікати не варто. В їхньому університеті є спеціальний відділ, який займається відправленням студентів на такі стажування. Потрібно подати заяву та заповнити дві анкети. До основних вимог до учасників належать пристойне знання англійської мови (його перевіряють на спеціальній співбесіді), наявність водійських прав на керування трактором та міжнародного студентського квитка ISIC, відсутність заборгованостей з навчання. Пройшовши всі співбесіди, потрібно чекати. Через пару місяців тобі повідомлять, куди, коли і на яку роботу ти їдеш.
В інституті Сергій заплатив 230 грн. за організацію практики. Потім - оплата візи, квитків, внесок у Concordia тощо. У загальній складності витрати на поїздку склали близько $500. Правда, зараз, кажуть, стало дорожче.
Що ж собою являє програма Concordia? Це сільськогосподарське стажування на фермах Англії: садіння, прополювання, збирання, сортування, пакування сільськогосподарської продукції (ягід, овочів, фруктів), встановлення теплиць тощо. Термін дії програми - до півроку (травень-листопад). Учасниками можуть бути студенти стаціонару (не випускного курсу), вік - 20-25 років. Перевага надається студентам сільськогосподарських спеціальностей, біологічного, лісотехнічного та подібних напрямів.
Робота легальна: учасникам програми видаються спеціальні дозволи. Працювати можна тільки на тій фермі, куди ти прибув як учасник програми, додаткова робота в іншому місці вважається нелегальною. Якщо на твоїй фермі закінчилася робота, можна попросити переведення на іншу ферму: таке трапляється. Програма передбачає страховку від захворювання або нещасного випадку на робочому місці. У разі хвороби необхідно звернутися до фермера-роботодавця, щоб він відвіз на прийом до лікаря. Страховка не оплачує стоматологічні послуги та купівлю ліків. Харчування та проживання - за рахунок студентів. Як правило, всі учасники програми беруть із собою $100-150 на перший час - до отримання першої зарплати.
«Взагалі, оплата буває погодинна і відрядна, - розповідає Сергій. - У наших хлопців по-різному було - це вже як фермер захоче. Погодинна оплата нараховується залежно від кількості робочих годин. Мінімум - 4 фунти на годину, а буває і 5-6 фунтів. Звичайний робочий тиждень - 40 годин. Якщо ти працюєш більше норми, то за кожну наступну годину понаднормової роботи (overtime) отримуєш у півтора раза більше ставки. Відрядна оплата залежить від розцінок на певний вид роботи. Тут уже скільки виробиш, стільки й отримаєш. Це вигідніше, наші хлопці добре справляються. Ми працювали на збиранні квасолі. Норма - один ящик, платили за нього приблизно 3 фунти. Так наші хлопці за день збирали до 30 ящиків. От і рахуйте. А за середніми підрахунками на тиждень можна заробити 150-250 фунтів. Все офіційно, зарплата перераховується на твій рахунок у банку, з неї сплачуються податки. Сам знімаєш, скільки тобі треба, щоб заплатити за житло і купити їжу».
Як правило, учасники таких програм живуть у так званих «караванах» - вагончиках-гуртожитках. У кімнаті - від трьох до восьми осіб. Відповідно, і оплата різна: 19-25 фунтів на тиждень з особи. У кожного ліжко, тумбочка. У кухоньці - плита, мікрохвильовка, холодильник. Є душ і пральна машина. Готують хлопці самі, по покупки до найближчого супермаркету вибираються рази два на тиждень - живуть на фермах, далеко від міст і селищ, тож частіше не виходить.
Оскільки робота в основному в полі, то робочий день починається о сьомій ранку, а закінчується о 18-19 вечора. Графік роботи залежить від фермера, але найчастіше студенти працюють шість днів на тиждень. У «гарячий» час збирання врожаю робота може бути і понаднормова, і без вихідних. А от простий, навіть вимушений, через погану погоду, не оплачується.
«Сама робота - збирання квасолі - була нетрудною. Важко було звикнути до іншого способу життя - по-перше, до того, що роботу потрібно виконувати дуже якісно, - ділиться Сергій. - Супервайзер на самому початку практики докладно пояснив, що і як слід робити. Спеціальний менеджер постійно спостерігав за нами, перевіряв, щоб не зривали зелену квасолю, щоб сміття в ящики не кидали, щоб акуратно працювали. По-друге, з грошима поки звикли… Ми всі спочатку на гривні перераховували. Наприклад, пачка цигарок - чотири фунти, це по-нашому - 32 гривні! Нічого собі! А потім згадуєш, що за годину тобі платять шість фунтів і заспокоюєшся. Після тижня роботи я купив собі машину - Ford Sierra 1990 року за $70. Машина була - вогонь! Тиждень взагалі без масла їздили, потім тракторного залили і ганяли з хлопцями по навколишніх фермах. Раз спіймали, то довелося штраф заплатити - 30 фунтів. Потім, правда, нам заборонили їздити: за машину не були сплачені дорожні збори, податок і все таке інше. Тоді ми стали подорожувати потягами. На фермі нас працювало десять чоловік. Жили біля Стратфорда. Побували в Лондоні, в Бірмінгемі. Їздили самі, просто обирали маршрут і їхали. До речі, дуже допомагає заощадити ISIC. Спочатку, у липні, нам вихідних не давали. Потім можна було взяти вихідний день, тільки напередодні слід було попередити менеджера. А в жовтні роботи не було, тому нам давали і по два вихідні. Коли зібралися додому, поїхали на спеціальний «російський ринок»: там дешево продається електроніка second hand. Магнітола в машину - фунт, відеомагнітофон - 5-7 фунтів. Можете собі уявити наші відчуття…
На що ще варто звернути увагу майбутнім учасникам програми? Сергій радить не забувати, що тим, хто їде до Лондона автобусом, обов'язково потрібно оформити шенгенську візу і транзитну через Польщу. Не зайве взяти з собою чоботи і спецодяг, ковдру, подушку, постільну білизну, якийсь посуд - інакше все це доведеться купувати вже в Англії. А взагалі - їхати потрібно обов'язково, вражень залишиться сила-силенна, та й грошей заробиш! Сергій жалкує, що вдруге за цією програмою поїхати не можна. Можна, звісно, домовитися на фермі, щоб тобі прислали запрошення на роботу на наступний рік. Але тоді з університету виженуть...