«Ні геноциду латиського народу», «250 біженців – це лише початок», «Європа – для європейців». На початку серпня плакати з такими гаслами з'явилися під вікнами будівлі кабінету міністрів у центрі Риги. Понад сотню людей прийшли сюди, щоб висловити свій протест проти розміщення в республіці біженців з країн Африки та Близького Сходу. Приводом для акції стало рішення латвійського уряду виявити солідарність з іншими країнами ЄС та прийняти протягом двох років 250 мігрантів (200 з них уже перебувають в Італії та Греції, а 50 мають прибути з третіх країн).
Спочатку Єврокомісія запропонувала запровадити обов'язкові квоти на розподіл 60 тисяч біженців у ЄС – при цьому Латвії довелося б прийняти понад 700 осіб. Однак такий план був відхилений – натомість вирішили діяти на добровільних засадах. За кількістю прийнятих біженців країни Балтії значно відстають від інших держав ЄС. Литва готова розмістити 325, а Естонія – 150 вимушених мігрантів. Однак навіть такі малі цифри викликали тут запеклі дискусії. У Латвії тема біженців ледь не призвела до розвалу правлячої коаліції.
Як зазначає Deutsche Welle, досвід Латвії у сфері інтеграції біженців – мінімальний. За офіційними даними, починаючи з 1998 року, притулку в країні просили близько 1500 мігрантів. Статус біженця в результаті отримали 65, а «альтернативний статус» – 127 осіб. Очікується, що перші з 250 мігрантів прибудуть до республіки вже наприкінці 2015 року. За словами парламентського секретаря МВС Евіки Сіліні, спочатку ці люди матимуть статус шукача притулку. Після ретельної оцінки їхньої ситуації їм можуть надати юридичний статус біженця – в цьому випадку людина набуває постійного виду на проживання в країні та права на возз'єднання з сім'єю. Особи, на батьківщині яких тривають військові дії, також можуть претендувати на «альтернативний статус», який надається на певний термін.
Рішення латвійського уряду викликало суттєві розбіжності в правлячій коаліції. Національно-консервативна партія «Національне об'єднання», яка виступає проти прийому біженців, навіть пригрозила звернутися зі скаргою до Конституційного суду. Свою позицію в партії пояснюють «масштабною колонізацією Латвії» в радянський період. Як підкреслив співголова нацблоку Яніс Домбрава, у Латвії досі найбільша частка нацменшин серед країн ЄС, тому прийом нових приїжджих зараз неможливий. У відповідь голова МЗС Латвії Едгарс Рінкевич заявив, що заради свого політичного рейтингу націонали «приносять у жертву безпеку Латвії» в контексті ЄС та НАТО.
Втім, зустрічати біженців з розпростертими обіймами не поспішають і латвійські ліві. В опозиційній партії «Центр згоди», яка традиційно виступає на підтримку російськомовного населення, стверджують: прийомом біженців Латвія має розплачуватися за підтримку військових операцій НАТО та США на Близькому Сході. А голова партії, мер Риги Ніл Ушаков заявив, що в столиці ніде розміщувати приїжджих.
Крім того, побутує думка, що Латвія – занадто бідна країна, щоб дозволити собі прийом мігрантів. Людям зі статусом біженця протягом року виплачується щомісячна допомога в розмірі 256 євро. Латвійська федерація пенсіонерів підкреслює: ця сума більша, ніж пенсії 75 відсотків латвійських пенсіонерів. У свою чергу, лідер Латвійського об'єднання регіонів Мартіньш Бондарс заявив, що мігранти можуть завезти до Латвії інфекційні захворювання, а також виявитися прихильниками екстремістського угруповання «Ісламська держава».
Водночас у країні активізувалися й захисники мігрантів. 24 серпня в Ризі відбулася акція на їхню підтримку під гаслом «За людське ставлення до біженців!» Масштаби Латвії дозволили б їй прийняти й 2500 біженців, вважає організатор пікету Ієва Вітола.
Представники латвійської інтелігенції опублікували відкритого листа політикам, закликаючи розглядати залучення молодих людей як можливість розвитку країни. До того ж, ситуація з біженцями є міжнародною проблемою. «Латвії, яка з 2000 року з європейських фондів отримала майже 6 мільярдів євро, слід натомість надати хоча б дах для кількох сотень людей, яким загрожують війна, голод і злидні», – йдеться в листі.
Однак більша частина населення, схоже, так не вважає. Згідно з результатами опитування «Євробарометра», проведеного у 2014 році, позитивно до мігрантів налаштовані лише 16 відсотків латвійців. За словами соціолога Дагмари Бейтнере, люди сприймають біженців як загрозу, в тому числі й через нечисленність латиського народу. Соціолог Айя Лулле, до того ж, вважає, що у латишів розвинена «психологія жертви» – за радянських часів вони не мали права обмежити приплив мігрантів з інших республік колишнього СРСР. Крім того, людям бракує знань про культуру та релігію біженців. Втім, при особистому контакті з приїжджими це б змінилося, впевнена вона.
Тим часом одним із головних питань залишається інтеграція новоприбулих. Зазвичай процес проходить вкрай проблематично, зазначає Алвіс Шкендерс, юрист організації «Притулок «Надійний дім», яка надає підтримку біженцям. За його словами, мігрантам складно вивчити латиську мову, а також знайти роботу через брак навичок. Головні труднощі починаються після закінчення року, коли закінчується термін виплати допомоги. Тому уряду зараз доручено розробити ефективний механізм інтеграції.