Маленький італійський курорт страждає від напливу нелегальних емігрантів
Лампедуза – райське місце. Тут є все для незабутнього відпочинку: сонце, прозоре море, чудові пляжі та прекрасні готелі. Зазвичай у квітні тут бувають тисячі туристів. Але зараз зустріти їх на острові – велика удача. Замість туристів тут – численні поліцейські, які прибули на Лампедузу у відрядження з усієї Італії, журналісти, а головне – тисячі нелегалів, які з січня майже щодня прибувають з країн Північної Африки.
Знаменитий Кала Пульчино («кролячий пляж» італійською) в ці дні являє собою дивне видовище. Теплий пісок, шезлонги, а поруч – купи сміття та обривки целофану. І те й інше старанно збирають прибиральники. Ще на початку тижня, поки не втрутилася поліція, тут жили туніські біженці.
Втім, не тільки тут. Саморобні намети з розрізаних брезентових човнів стояли буквально всюди, навіть у самому центрі міста Лампедуза, навпроти мерії. Тепер, після того як місцеві жителі провели гучний мітинг, на якому лунали навіть вимоги про відставку уряду, брезентових наметів стало менше.
Заспокоювати зібраних лампедузців приїхав сам прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі. Він пообіцяв, що всіх нелегалів обов'язково вивезуть з острова до центрів прийому біженців на території континентальної Італії і туристичний сезон не буде зірвано. На доказ серйозності своїх намірів Берлусконі заявив, що купив через Інтернет одну з пустуючих вілл, які не розкуповуються на Лампедузі. Після візиту прем'єра на острів прибули кораблі. Але вивезти всіх нелегалів не змогли через шторм, а головне – через прибуття нових вихідців з Північної Африки.
Тепер прем'єром на Лампедузі багато хто незадоволений. Ще більше тут незадоволені лише нелегалами. «Я розумію цих людей, але нехай вони нас теж зрозуміють. Усі кажуть, що вони – нещасні. А ми що, щасливі? Туризм для нас – все. Якщо до нас не приїдуть відпочивальники, ми ж без грошей залишимося», – гарячкує в розмові з репортером «НІ» місцевий житель Массімо Кальтоджироне.
Центр прийому біженців на Лампедузі дійсно є. Все-таки острів – це південні ворота Італії, куди здавна прибували прибульці з Африканського континенту, які бажають нелегально потрапити до Європи. У центрі замість наметів – кімнати. Умови в них, звичайно, гірші, ніж у spa-номерах готелів Лампедузи, але цілком прийнятні. Однак місць там всього вісімсот. А лише тиждень тому на острів прибули до чотирьох тисяч вихідців з Тунісу та Лівії. Не дивно, що намети з пляжів нікуди не зникають.
Трохи далі від Кролячого пляжу знаходиться ще один пляж, який місцеві жителі за останні кілька днів встигли охрестити Рибним. Чому – я зрозумів одразу ж, як тільки прийшов сюди. Перший біженець, якого я зустрів, сидів на березі з саморобною вудкою. Неподалік, поряд з наметом, помітні сліди багаття. Тут, мабуть, смажили спійману рибу.
Нелегал, молодий хлопець років 25, представляється «Хасаном, інженером з Тунісу». Запитую, навіщо йому риба. Адже він може безкоштовно поїсти в центрі прийому біженців. «Своя риба смачніша. До того ж вдома до риби звик, а тут, у центрі, тільки картопля та спагеті», – каже Хасан.
В міграційному управлінні на Сицилії мені пояснювали, що всі нелегали будуть говорити: вони втекли від громадянської війни або репресій. Інакше статус біженця їм не дадуть. Однак Хасан прямо сказав, що тікає з економічних причин: «У Тунісі роботи немає і, схоже, найближчим часом не буде. Що мені там робити?»
Мій співрозмовник зізнався, що заплатив за місце в моторному човні, який довіз його до Лампедузи. Каже, у минулі часи такса за проїзд до Італії становила тисячу євро. Тепер перевізники нелегалів демпінгують: за одну живу душу, перевезену на Лампедузу, беруть лише 200 євро. Благо від охочих потрапити сюди немає відбою. Хасан каже, що тепер не треба навіть добиратися до берега: достатньо зустрітися з прикордонним катером.
Раніше прикордонники здавали нелегалів туніським або лівійським властям, тепер привозять до Лампедузи. «Справа в тому, що у нас була угода з владою Лівії та Тунісу. А тепер незрозуміло, кому цих людей здавати», – пояснив керівник контрольного центру прикордонної служби Давіде Мессірендіно.
Віктор СТРИЖОВ.
