Не всі швейцарці готові приймати іммігрантів, які періодично стають розмінною монетою політиків
Громадяни одних країн, які живуть і працюють у Швейцарії, можуть зітхнути з полегшенням, у той час як вихідці з інших, як і раніше, залишаються в підвішеному стані.
Нагадаємо, що у Швейцарії діють різні міграційні правила для представників Євросоюзу (ЄС) та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) і власників паспортів так званих «третіх країн», до яких належать всі інші, включаючи наших співвітчизників з пострадянського простору. У першому випадку іноземці можуть вільно жити і працювати у Швейцарії на підставі Угоди про вільне переміщення громадян, а в другому їхнім пропуском у країну слугує висока кваліфікація, що стримується суворими квотами на прийом на роботу «неєвропейських» спеціалістів.
Після референдуму 9 лютого 2014 року хмари згустилися над усіма іноземцями, які працюють у Швейцарії. Громадяни Конфедерації висловилися за обмеження імміграції, яке фактично стосується лише європейців (оскільки для інших уже діють квоти), однак уряд почав зі зменшення кількості дозволів для вихідців з «третіх країн». Це рішення мало негативні наслідки для кантонів, які залежать від висококваліфікованої робочої сили, – вони вичерпали виділені їм квоти задовго до кінця року.
Потребу Швейцарії, принаймні окремих її регіонів, в іноземних фахівцях добре ілюструє наступний приклад. У середині жовтня кантон Во повідомив, що на додаток до покладених йому 98 дозволів категорії «В» і 158 дозволів категорії «L» цього року йому довелося запросити з федерального резерву 349 і 335 дозволів відповідних категорій. На сторінках місцевої газети «24 heures» міністр фінансів кантону Паскаль Брулі пояснив, що у Во працюють близько 1500 вихідців з «третіх країн».
Аналогічна ситуація, зумовлена тим, що на березі Женевського озера розташувалися численні офіси міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій, склалася і в сусідній Женеві. Слід зазначити, що йдеться про висококваліфікованих фахівців, яких компанії не змогли знайти на швейцарському ринку праці.
Нещодавно президент Конфедерації висловився на підтримку збільшення квот для вихідців з «третіх країн». І Федеральна рада ухвалила рішення: у 2017 році максимальна кількість дозволів, що видаються, не повинна перевищувати 7500, тобто ця цифра зросте на тисячу порівняно з 2016 роком. Кантони зможуть видати фахівцям, які не є громадянами країн ЄС або ЄАВТ, 3000 дозволів категорії «В» і 4500 короткострокових дозволів категорії «L».
Крім того, уряд передбачив федеральний резерв у розмірі 1000 дозволів – по 500 на кожну категорію, – які виділятимуться кантонам, що вичерпали свою квоту. Таким чином, загалом кількість дозволів на роботу для «третіх країн» повернулася до рівня, що існував «до 9 лютого».
А як справи з європейцями? На перший погляд, з урахуванням нових вимог, встановлених після голосування з ініціативи Народної партії Швейцарії, вони мають підкорятися тим самим правилам. Однак Конфедерація намагається знайти рішення, яке дозволить обмежити європейську імміграцію, формально не вводячи квоти, щоб зберегти чинність Угоди про вільне переміщення громадян.
Як уже повідомлялося раніше, такий «полегшений» проект нещодавно підтримала Національна рада. І ось стало відомо, що «полегшений» з точки зору Швейцарії варіант може виявитися занадто «важким» для Євросоюзу. Про це повідомила телерадіокомпанія SRF з посиланням на якийсь конфіденційний документ, у якому брюссельські юристи обговорюють деталі запропонованих обмежень.
Втім, і в самій Швейцарії в цьому питанні поки не поставлено крапку. Схваленому Національною радою варіанту ще належить витримати дискусію в Раді кантонів. Якщо ж домовитися з Брюсселем не вдасться, чи означає це, що європейські фахівці матимуть такі ж права, як і вихідці з «третіх країн»? У такому разі 8500 дозволів на рік довелося б ділити вже на всіх, якщо тільки Берн знову не збільшить квоти на прохання кантонів.