Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

Культурні традиції шпалоукладальників

Депутати Держдуми мають намір не пускати до Росії мігрантів, які не склали держіспит з російської мови. Відповідний законопроект минулого тижня внесли на обговорення до нижньої палати депутати від фракції «Справедлива Росія» Олександр Крутов і Микола Леонов. Поправки до п.8 ст.13.1 вже діючого закону «Про правове становище іноземних громадян в РФ» зобов'язують трудових мігрантів, які прибувають до Росії на строк понад 90 діб, вивчати російську мову. Як розповіли в приймальні Олександра Крутова, новим у законопроекті стане лише один абзац, який наказує трудовим мігрантам надавати до територіальних органів виконавчої влади, крім інших довідок, ще й сертифікат про знання російської мови.

Законопроект також стосується мігрантів з країн СНД. Якщо до Росії приїжджає виходець з колишньої союзної республіки, який вивчив російську мову ще в радянському минулому, йому достатньо буде протягом 30 днів підтвердити свої знання перед екзаменаційною комісією. «Зараз до Росії їде вже інше покоління іноземців, які прожили без Радянського Союзу 10-15 років, і не можна робити знижку лише на те, що вони з колишніх радянських республік. Навіть якщо вони знають російську на рівні пояснення зі словником, тут мову можна буде підтягнути або пройти навчання в школі при посольстві у себе на батьківщині ще до відправлення на заробітки», – розповіла помічниця депутата.

За словами самого депутата, наразі існує багато методик освоєння російської мови як іноземної, однак необхідно ввести багаторівневу систему викладання. Таких ступенів буде шість: для різних видів робіт передбачається знання певного мінімуму слів.

Наприклад, для шпалоукладальників, продавців, прибиральниць достатній початковий рівень мовознавства та мінімальний словниковий запас у 200-300 лексичних одиниць – щоб розуміти суть доручень начальника. Для роботи в офісі з російськомовним колективом і комп'ютерами з програмами російською мовою потрібно освоїти як мінімум другий рівень і 300-500 російських слів. Найскладніший рівень, як пояснив депутат Крутов, шостий – для тих, хто мітить на керівну посаду. Окрім володіння російською на рівні носія мови обов'язкова атестація з історії, релігії та культури Росії, а також права. «Щоб був мир, і всі одне одного розуміли», – пояснив Олександр Крутов.

Необхідність коригування закону депутат аргументував тим, що приїжджі в Росії не тільки повинні отримувати роботу, а й адаптуватися в суспільстві. «На території нашої країни потрібно жити відповідно до нашої культури та історії, не забуваючи, звісно, і свої традиції. Людина, яка не знає мови, не може пояснюватися, не може працювати в колективі, з документами, технікою, не може розуміти вимоги, що висуваються до неї, і захищати свої права. Часто такі люди створюють кримінальні анклави і стають жертвами злочинних угруповань, довіряючи лідерам, які ними маніпулюють. Щодо того, хто володіє мовою, знижується рівень ксенофобії, він більш організовано вписується в ринок праці», – зазначив депутат.

Витрати на оплату мовних курсів законодавці пропонують нести роботодавцям або ж державі, яка «зацікавлена в залученні якісної робочої сили». Багато роботодавців уже сприйняли це позитивно, послався депутат на особистий досвід переговорів із цього питання. Втім, автор законопроекту додав, що деякі майбутні начальники вже вишукують способи, як відшкодувати «витрати виробництва». Наприклад, вирахування витрат на навчання з майбутньої зарплати працівника. Депутат також не став заперечувати, що багато роботодавців намагатимуться обійти виправлений закон, як зараз ігнорують чинний. «Не можна заперечувати, що у нас багато нелегальних робітників. Однак законом передбачена відповідальність за такі трудові відносини – штраф. Також їх штрафуватимуть, якщо в пакеті документів кандидата на роботу за наявності всіх необхідних довідок не виявиться сертифікату з володіння російською мовою», – розповів Олександр Крутов.

Освітню програму має розробити уряд спільно з Міносвіти та Федеральною міграційною службою, вважає автор законопроекту. З освітнім процесом законодавці проблем не очікують, оскільки в різних регіонах Росії вже діють центри навчання російській як іноземній, які мають ліцензію та видають випускникам сертифікати.

Раніше ініціативу депутата Крутова вже підтримали заступник голови ФМС В'ячеслав Поставнін, голова Ради федерації Сергій Миронов та уповноважений з прав людини в Росії Володимир Лукін. Щоправда, багато експертів вважають, що нічого хорошого законопроект не віщує, і сумніваються в його необхідності. Так, прес-секретар компанії «Фінам» Владислав Кочетков вважає, що прийняття законопроекту миттєво спровокує створення численних фірм-паразитів, які займаються тіньовим бізнесом з видачі підроблених сертифікатів.

«Сьогодні в Росії, наприклад, не проблема зробити законну реєстрацію, прописку через неофіційні структури. Будь-яка компанія, яка не захоче, щоб її іноземний співробітник складав іспит з російської мови, купить йому цей сертифікат в обхід будь-якої екзаменаційної комісії. Звичайно, бажано, щоб працюючий у нашій країні іноземець знав російську мову, але ж більшість підприємств якось вирішують питання спілкування мігранта та інших членів російськомовного колективу. У нас у компанії, наприклад, іноземці займають деякі керівні посади, і їхні підлеглі знають англійську мову. Можна сказати, що весь російськомовний колектив підлаштовується під одного керівника – адже це дійсно цінний співробітник», – зазначив Владислав Кочетков.

Олена ГОРЛАНОВА.
Газета.Ru er="0">