Читайте початок статті:
КУДИ РЕФОРМИ ПРИВЕЛИ КАНАДУ
Бізнес-програми
Найголовніше, нічого адекватного консерватори натомість не запропонували. Фактично на федеральному рівні бізнес-програми в Канаді відсутні.
Введена у квітні 2013 року бізнес-програма Start-Up Visa, яку з великою помпою анонсувало міністерство громадянства та імміграції Канади, виявилася такою ж малоефективною новацією, як і переважна більшість інших ініціатив колишнього голови імміграційного відомства пана Джейсона Кенні. На цю програму на рік виділяється квота в 2750 імміграційних віз на рік. При цьому за два минулі роки за нею отримали позитивне рішення всього 16 заявників, і ще 60 заявників перебувають на різних стадіях розгляду.
Головна причина того, що ця програма не працює, полягає у відсутності інтересу з боку інвестиційних фондів, які проводять відбір проектів. При цьому якихось дій для того, щоб виправити ситуацію, міністерство громадянства та імміграції не вживає.
Інша програма, Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program, введена в грудні 2014 року, з самого початку викликала питання, оскільки прохідні вимоги за цією програмою виглядають надто завищеними. При цьому на неї виділяється квота лише в 60 імміграційних віз, що не йде в жодне порівняння із закритою програмою Investor. На практиці ж навіть ця квота виявилася невибраною – на кінець липня 2015 року за нею було подано лише 6 заяв.
Тобто, якщо називати речі своїми іменами, бізнес-програм на федеральному рівні в Канаді немає. І це при тому, що залучення інвесторів та підприємців у всьому світі стає наростаючим трендом. Тому інакше, як провалом політики консерваторів, назвати нинішню ситуацію з бізнес-програмами у мене не виходить.
Сімейне спонсорство
Чим можуть похвалитися консерватори, так це введенням супер-візи для батьків. Це було реально корисне рішення, хоча і в цьому питанні консерватори обмежилися напівзаходами.
Зокрема, якби батьки могли вільно працювати в Канаді, отримуючи разом із супер-візою open work permit, це могло б стати реальною альтернативою сімейному спонсорству – заради чого, власне, і вводилася супер-віза. Поки ж супер-віза виглядає напівзаходом. При тому, повторю, що це те небагато, чим можуть похвалитися консерватори в імміграційній сфері.
В решті позитивних змін у сфері сімейного спонсорства особливо не спостерігається. Строки розгляду заяв за сімейним спонсорством батьків розтягнулися, прийом заяв за цією програмою обмежений. Навіть при спонсуванні чоловіка та дружини нерідкі відмови, а строки розгляду заяв, якщо судити за повідомленнями в пресі, розтягнулися з колишніх кількох місяців до півтора року.
В'їзні візи
Ще одним успішним кроком консерваторів у сфері імміграції було рішення видавати багаторазові в'їзні візи строком на кілька років, зі скороченням часу розгляду заяв до кількох днів. Однак так і залишилася невирішеною проблема з відмовами у в'їзних візах, що знижує цінність і багаторазових віз, і скорочення строків розгляду заяв на отримання таких віз. Причому, за моїми відчуттями, кількість відмов у в'їзних візах останнім часом навіть збільшилася.
Свого часу консерватори обіцяли вирішити проблему з біженцями, мотивуючи це тим, що нові заходи дозволять полегшити в'їзний режим до Канади. Не секрет, що великою проблемою Канади є нездатність уряду висилати осіб, які залишаються на нелегальному становищі в Канаді, і тим більше висилати тих, хто подає заяву на отримання статусу біженця.
Щоб убезпечити себе від потенційних біженців, Канада віддає перевагу не надавати в'їзні візи тим, щодо кого є хоча б найменша підозра в тому, що вони залишаться в Канаді. В результаті Канада отримала репутацію однієї з найскладніших для отримання в'їзних віз країн, що загалом ненормально і свідчить про проблеми в самій канадській системі, які потрібно вирішувати.
При тому, що консерватори старанно просували для себе образ непримиренних борців з усіма видами шахрайства та зловживання системою, від них чекали як мінімум створення системи з висилання осіб, які подавали на біженство, не маючи на те підстав. Але консерватори примудрилися навіть у цьому питанні показати свою нездатність вирішувати завдання.
У підсумку ситуація з отриманням в'їзних так і залишилася на тому ж місці, що була раніше – далеко не кожен, хто збирається до Канади, може розраховувати на отримання в'їзної візи. Особливо це дивно виглядає у випадку, коли люди їдуть на навчання до коледжів чи університетів, їх туди прийняли, вони оплатили навчання, а їм дають відмову.
Підсумки
На жаль, перераховане вище – це лише частина того, у чому консерватори зазнали невдачі і в чому показали свою нездатність до вирішення проблем. Найголовніше, надій на те, що вони можуть щось виправити, вже немає.
Поки доводиться констатувати, що імміграційна система в нинішньому вигляді показала свою неспроможність і потребує змін. З хорошого – ситуацію можна досить швидко виправити, скасувавши низку нововведень і повернувшись до того, що працювало раніше, оновивши та привівши до вимог сьогодення. Було б бажання.
Яка ймовірність того, що це відбудеться? Все залежатиме від результатів виборів 19 жовтня. Поки шанси того, що консерватори залишаться при владі, зовсім невеликі. Але навіть якщо вони переможуть на виборах, партією більшості їм уже не бути, тому диктувати умови будуть дві інші партії. Якщо ж до влади прийдуть ліберали або нові демократи, то тоді зміни в сфері імміграції практично гарантовані.
Тому я висловлюю обережний оптимізм: хто б не прийшов до влади, їм доведеться займатися імміграцією, оскільки зараз система працює вкрай неефективно. Фактично ми досягли дна в цьому питанні. І хто б не прийшов до влади, їм доведеться систему виправляти, – тобто в будь-якому разі потрібно чекати покращень.