Більшість іноземців, які приїжджають до Німеччини, пізніше повертаються на батьківщину
Більшість іноземців приїжджало до Німеччини з Європи. 85% іммігрантів прибуло з країн Євросоюзу, при цьому лідирують тут Румунія (98 тисяч мігрантів), Польща (96 тисяч) та Болгарія (38 тисяч). Для румунів і болгар Німеччина стала особливо популярною, оскільки минулого року для громадян цих країн було знято останні обмеження щодо пошуку роботи у ФРН. Крім того, у 2014 році суттєво зросла кількість іммігрантів з Хорватії (+202%).
З країн ЄС, де зараз вибухнула економічна криза – Греції, Іспанії, Італії, – минулого року збільшилася лише кількість приїжджих італійців (+28%). Кількість іспанців, які вирішили спробувати щастя на території Німеччини, залишилася незмінною, а кількість приїжджих греків навіть зменшилася (−7%).
Найбільше іммігрантів з європейських країн, що ще не входять до ЄС, прибуло минулого року з Боснії і Герцеговини (+71%), а також із Сербії (+60%). Крім того, минулого року Німеччина прийняла дуже багато мешканців Африки (+51%), в основному як біженців, держав Америки (+6%) та Азії (+37%). Хоча, звісно, найбільша кількість біженців прибула з Сирії (+242%), де вже не перший рік триває громадянська війна.
Але, незважаючи на всі ці вражаючі цифри, порівняно з такими країнами, як Канада, США чи Австралія, Німеччина все одно залишається регіоном «короткочасної» імміграції. Адже більша частина приїжджих іноземців через деякий час повертається на батьківщину. Так, за перше півріччя минулого року з ФРН виїхало 427 тисяч осіб, 358 тисяч з них – іноземці. Це число зросло на 24% порівняно з 2013 роком, як і число корінних німців (+12%), які вирішили емігрувати з Німеччини. В останні роки 600−700 тисяч жителів Німеччини щороку покидають країну; 75% емігрують в одну з країн Європи, кожен десятий прямує до Азії, 8% – до Австралії та США.
Мотиви для від'їзду різноманітні, але сьогодні лідирує трудова міграція. Люди обирають країни, де простіше знайти високооплачувану роботу. Багато італійців, наприклад, не знайшовши через кризу відповідної вакансії у себе на батьківщині, вирішують переселитися на деякий час до Німеччини. Але можна бути впевненим, що якщо економічна ситуація в цій державі завтра зміниться на краще, то більшість іммігрантів одразу ж повернеться до Риму або Тоскани.
Троє з чотирьох іноземців виїжджають з ФРН, не проживши тут і 4 років. Кожен другий перебуває в країні навіть менше одного року. До речі, багато громадян Росії, за даними управління статистики, дуже швидко повертаються назад на батьківщину. Не затримуються в Німеччині надовго також японці, індійці та американці. А китайці виїжджають з Німеччини, як правило, закінчивши навчання в німецькому виші.
Тому, на думку експертів, політичні дебати про новий імміграційний закон у Німеччині мають служити не тому, як заманити до ФРН кваліфікованих фахівців, а як їх утримати тут. Адже запросити на роботу індійського інженера значно простіше, ніж зробити Німеччину надовго привабливою для іноземців, які мають високу кваліфікацію.
До речі, виїжджають з ФРН не лише громадяни інших країн, але й «аборигени». Минулого року їх кількість перевищила 140 тисяч осіб. Як правило, німці прямують до інших країн ЄС. Кожен десятий вирішує емігрувати до США, дуже привабливими також залишаються Великобританія та Швейцарія (21 тисяча емігрантів). З 90-х років також зростає «вихід» німців до Туреччини. Зазвичай йдеться про громадян Німеччини турецького походження, які легко влаштовуються на батьківщині на хорошу роботу, в той час як у Німеччині їхні шанси знайти вдалу вакансію не такі високі.
В останні роки з Туреччини до ФРН на постійне місце проживання в'їжджає менше людей, ніж у зворотному напрямку. Туреччина, яка раніше була країною потенційних емігрантів, перетворилася на державу, що з успіхом використовує високу кваліфікацію своїх співвітчизників, які отримали німецьку освіту. Серед професіоналів найбільш легкі на підйом вчені та лікарі.
Для німецьких вчених найпривабливішою країною залишаються США через прекрасні умови роботи. Лікарі, крім США, вибирають для нового життя також Австрію та Швейцарію. 3000 німецьких медиків минулого року покинули Німеччину. Їхнє місце займають, своєю чергою, лікарі з інших країн, насамперед з держав Східної Європи.