Починаючи з 7 лютого, згідно з постановою, опублікованою в урядовому віснику Gazeta Oficial, спиртне на Кубі продаватимуть лише після полудня. Аналогічні традиції існували в тому чи іншому вигляді і в інших країнах. Нововведення полягає в тому, що легальний продаж рому та пива може тривати до 6 години ранку наступного дня. А от протягом двох вихідних днів – суботи та неділі – кубинцеві купити спиртне буде ніде.
За кілька днів до цього кубинська влада взялася й за цигарки. Обмеження стосуються кількох марок популярних цигарок без фільтра, виготовлених із міцного чорного тютюну. Їхнє виробництво дотується державою, однак у вільному продажу за місцеві песо цих цигарок немає. Кубинці, які не мають доступу до валютних магазинів, можуть придбавати цигарки – та й то обмежену кількість – лише за картками, які «отоварюються» раз або двічі на місяць. І з цієї причини заборона на «продаж цигарок поблизу шкіл» викликала лише сміх у мешканців острова.
Одночасно з цим кубинцям віднині заборонено курити в робочих кабінетах, а також в автобусах, таксі, театрах і спортивних спорудах. У ресторанах і барах уперше за всю історію Куби вводяться місця для некурців.
За офіційною статистикою, на Кубі курить чотири людини з десяти. Під час революції візитною карткою країни завдяки Кастро і Че Геварі став бородатий повстанець, який курить сигару. Фідель курив сигари протягом багатьох років (колись його улюбленими були сигари Cohiba). Однак восени 1986 року він заявив, що кидає палити. Ця ініціатива була оголошена в рамках «загальнонаціональної кампанії проти сидячого способу життя та ожиріння».
Імпорт сигар залишається найважливішим джерелом поповнення державної скарбниці – Куба отримує від нього $240 млн на рік. Влада США, яка зберігає ембарго проти Куби, не закуповує виготовлені на острові сигари і не дозволяє своїм громадянам ввозити їх. Кастро ж неодмінно подарує високому гостю з Америки коробочку сигар. «Найкраще, що можна зробити з сигарами, – це віддати їх ворогу», – сказав він якось з цього приводу.