Чорний список іноземних авіаперевізників складається на підставі норми ЄС 2111/2005, що набула чинності в січні 2006 року та надала Єврокомісії право забороняти або обмежувати на території союзу діяльність небезпечних авіакомпаній. Перша версія списку, опублікована в березні цього року, включала 97 компаній, яким взагалі не можна було з'являтися в повітряному просторі ЄС, і ще три, на діяльність яких накладалися серйозні обмеження. У новій версії списку «зовсім заборонених» компаній стало 138, а «допущених із застереженнями» – чотири. Як і раніше, переважна більшість компаній-штрафників родом з Африки.
Перед оголошенням нової версії з'явилася інформація про те, що в ньому може опинитися російська авіакомпанія «Пулково». Єврокомісар з транспорту Жак Баро, зустрівшись 8-9 вересня з міністром транспорту Росії Ігорем Левітіним, сказав російському колезі, що європейська влада має до стану безпеки в «Пулково» дуже великі питання. Втім, уже тоді фахівцям здавалося малоймовірним, щоб європейці довели справу до реальної заборони «Пулково» літати в країни ЄС. Окрім усього іншого, це могло б виявитися для європейців контрпродуктивним, якби Росія у відповідь обмежила польоти авіакомпаній ЄС до Санкт-Петербурга. Усі питання були вирішені по-робочому. У чорному списку ЄС ні «Пулково», ні яка-небудь інша російська авіакомпанія не числяться.
Подовжився ж список в основному за рахунок Киргизії. У березні в ньому числилися дві киргизькі авіакомпанії, тепер їх у списку перераховано 27. Але польоти до Європи заборонені не тільки їм, але й абсолютно всім авіаперевізникам, зареєстрованим владою Киргизії. Єврокомісія не коментує причини заборони, накладеної нею на ту чи іншу конкретну авіакомпанію або цілу країну. У випадку з Киргизією можна лише припустити, що приводом послужило зіткнення Ту-154 та американського літака-танкера KC-135 на злітній смузі аеропорту Бішкека 26 вересня. Розслідування інциденту ще не закінчено. Тому рано стверджувати, хто саме винен в інциденті: пілоти одного з літаків, обидва екіпажі разом, авіадиспетчери чи ще хтось. Достеменно відомо лише, що постраждалий у зіткненні Ту-154 був єдиним літаком цього класу в республіці, що він втратив в аварії двометровий шматок крила і піднятися в повітря більше не зможе. Тому навіть якби киргизька цивільна авіація і не була офіційно відлучена від європейського неба, дістатися туди в неї зараз немає можливостей. Що ж стосується киргизьких авіакомпаній, поіменно перерахованих у чорному списку, переважна більшість з них ще раніше припинило літати куди б то не було, збанкрутувавши.
Те саме можна сказати про багатьох африканських фігурантів списку. Взагалі за вирахуванням африканських авіаперевізників та Киргизії до числа однозначно заборонених потрапили по одній компанії з КНДР, Афганістану та Суринаму, а також дві – від Казахстану (BGB Air та GST Aeroair, вони де-факто вже не існують). Решту експерти Єврокомісії забороняли цілими країнами.
Літати в ЄС заборонено всім компаніям із Демократичної Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Ліберії, Сьєрра-Леоне та Свазіленду. По кожній із цих країн наведено й поіменний перелік заборонених авіакомпаній. Однак ті перевізники, які до нього не потрапили, але мають нещастя бути зареєстрованими в одній із «заборонених країн», заборонені все одно. У березневій версії чорного списку такому покаранню піддалися ті самі п'ять африканських країн, що й зараз. Тільки тепер до них додалася Киргизія.