Імміграція
Кругообіг біженців у суді
Як зазначає «Русская Германия»<\/a>, німецька юстиція поглинута проблемами шукачів притулку в Німеччині не меншою мірою, ніж Федеральне відомство у справах імміграції та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, BAMF). Практично кожен випадок відмови в наданні політичного притулку в ФРН після негативного відомчого висновку надходить на перегляд до суду. Про це свідчить актуальна статистика BAMF за перші дев'ять місяців 2017 року, представлена федеральним урядом у відповідь на депутатський запит представників партії «Ліва».<\/p>
Отримавши відмову, біженці за допомогою адвокатів звертаються до судів з адміністративних справ. 44% позовів виявляються успішними. Найбільше рішень на користь шукачів притулку суди приймають у справах вихідців із Сирії (задовольняються 69% позовів) та Афганістану (61%). Серед тих, хто звертається до судів, також багато тих, хто не згоден зі статусом тимчасового шукача притулку та вимагає офіційного визнання їх як біженця. Це в основному також сирійці, і в 70 відсотках випадків суди першої інстанції приймають рішення на їхню користь.<\/p>
У свою чергу, відомство у справах імміграції та біженців оскаржує ці вердикти – і також небезуспішно: суди другої інстанції, як правило, підтримують позицію BAMF. Ця юридична круговерть створює значне навантаження на німецьку судову систему. Так, за перші три квартали 2017 року було подано 273 000 відповідних позовів – вдвічі більше, ніж за порівнянний період попереднього року. Також винесено вдвічі більше судових рішень – близько ста тисяч.<\/p>
За ті ж 9 місяців 2017 року Німеччину добровільно покинули близько 20 000 шукачів політичного притулку. Основними стимулами для них, очевидно, стали відсутність перспектив визнання та фінансова підтримка, яку федеральний уряд пообіцяв надавати таким добровольцям. За цей же час депортовано з ФРН 18 000 осіб, яким остаточно відмовлено у статусі біженця.<\/p>
У рамках консультацій про можливе формування нової великої коаліції, які провели в Берліні представники трьох готових її скласти партій – Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів, а також Соціал-демократичної партії, розглядалося й питання про прийом біженців. Консерватори та соціал-демократи готові обмежити їхню кількість на рівні 220 тисяч осіб на рік. Ймовірно, буде продовжено й дворічний мораторій на возз'єднання сімей для осіб з тимчасовим статусом, що діє з березня 2015 року.<\/p>
При цьому нові проблеми для німецької влади готує чергова ініціатива Європарламенту, який збирається запровадити нову – автоматичну – систему розподілу біженців по країнах Євросоюзу. Фактично Європарламент виступив за реформу чинної зараз Дублінської угоди, згідно з якою питання про надання притулку має розглядатися імміграційними службами тієї держави, де іммігрант вперше подав клопотання про притулок або вперше ступив на землю ЄС.<\/p>
Нова система формально враховуватиме такі критерії, як чисельність власного населення та економічні показники розвитку того чи іншого члена Європейського співтовариства. Крім того, розглядати заяву про надання притулку доведеться тій країні, де вже проживають родичі заявника.<\/p>
У результаті Німеччині доведеться прийняти значно більше біженців, побоюються представники Федерального міністерства внутрішніх справ, які проаналізували нову європейську ініціативу. Для того щоб вона набула чинності, реформу має підтримати сесія Європарламенту, після чого поправки будуть передані на розгляд Ради Євросоюзу. Його рішення важко прогнозувати: багато східноєвропейських членів ЄС виступають різко проти автоматизації системи розподілу біженців по державах співтовариства.<\/p>
