З 5 по 14 березня в Нью-Йорку пройшла 57-а сесія Комісії зі становища жінок при ООН, на якій і була розроблена нова декларація. Документ покликаний зміцнити права жінок на сексуальну свободу та недоторканність, а також посилити превентивні заходи для захисту слабкої статі від сексуального насильства. Остаточний варіант декларації містить 17 сторінок і закликає країни здійснювати сексуальне просвітництво в школах, захищати права жінок на репродуктивне здоров'я, аборти та застосування екстреної контрацепції, викорінювати гендерну нерівність у всіх сферах життя, надавати жертвам насильства правову та психологічну підтримку. Крім того, жодні релігійні норми та традиції не можуть стати виправданням для вчинення насильницьких дій щодо жінки.
За традицією не обійшлося без претензій. Первісний варіант декларації не припав до душі Росії, Ватикану, а також ряду мусульманських країн, особливо Єгипту. Релігійно-політична організація «Брати-мусульмани» заявила, що положення нового документа суттєво підривають підвалини ісламського суспільства і можуть призвести до його повної деградації. У результаті деякі статті щодо захисту прав сексуальних меншин довелося виключити, аби все ж дійти якогось консенсусу. Остаточний варіант був ухвалений резолюцією Генеральної асамблеї ООН 17 березня.
Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав усі країни негайно реалізувати положення нової декларації: «Насильство над жінками є найгрубішим порушенням прав людини, це загроза всьому світу, здоров'ю та моральному обличчю людей. Неважливо, де вона живе, в якому культурному середовищі, в якому суспільстві виховується – кожна жінка і дівчинка має право жити вільно».
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, проведене у 2012 році в багатьох країнах дослідження показало, що від 15 до 71% жінок у світі віком від 15 до 49 років хоча б раз зазнавали сексуального насильства. Найбільше жінок страждає в Японії, Ефіопії, Перу. Сумним також залишається становище в мусульманських країнах, де про звичні для нас свободи звичаїв прекрасна стать може тільки мріяти. Сама декларація обов'язковою для ратифікації країнами не є, в іншому випадку вона стала б справжнім викликом всьому ісламському світу.
Галина ВОРОЖУН,
«Русская Германия».