З 1 січня 2012 року набирає чинності нова програма, яка передбачає одноразову виплату в розмірі 2556 євро людям, які втекли з територій, що не були окуповані нацистами під час війни. Це рішення німецького уряду можна назвати перемогою співробітників Claims Conference. Щоб досягти бажаного результату, їм довелося протягом кількох років збирати факти та докази втрат, яких зазнали особи, що увійшли до нового списку.
«Незважаючи на те, що німецька економіка переживає не найкращі часи, ця країна розуміє свою відповідальність перед євреями, які постраждали від нацизму», – зазначив представник організації Стюарт Айзенштат.
Головним аргументом, який змусив Німеччину переглянути критерії допомоги жертвам Голокосту, стала карта, на якій видно, наскільки близькою була смерть, якби єврейське населення вчасно не покинуло свої домівки. «Євреї, які були змушені тікати від наступаючих нацистів, щоб не стати жертвою тотального винищення, теж стали жертвами. Ці виплати не зможуть повернути їм ті втрати, яких вони зазнали під час війни, але слугуватимуть визнанням їхніх страждань», – заявив голова Claims Conference Джуліус Берман на прес-конференції, що відбулася минулого тижня в Тель-Авіві.
Згідно з новими правилами, компенсацію отримають ті, хто в період з 22 червня 1941 року по 27 січня 1944 року врятувалися втечею з районів, що знаходилися в ста кілометрах від лінії максимального просування німецько-фашистських військ. Зокрема, під це визначення підпадають колишні мешканці Москви та Сталінграда, ленінградці, які евакуювалися з міста з перших днів війни, перш ніж навколо північної столиці зімкнулося кільце блокади, а також жителі деяких міст Центральної Росії та Північного Кавказу. Примітно, що нове правило поширюється лише на євреїв, які виїхали з території СРСР.
З 1 січня 2012 року право на одноразову виплату в розмірі 1900 євро отримали також євреї, які живуть у країнах колишнього Радянського блоку, народилися в 1928 році або пізніше і залишилися сиротами внаслідок нацистського переслідування. З цієї ж дати платежі фонду зможуть отримувати заявники, які під час наступу вермахту були громадянами певних держав Західної Європи, а також у той період, у який у цих країн існувала глобальна угода з Німеччиною.
Света БЛАУС.
