Німецькі роботодавці досить часто звертають увагу на мігрантське коріння претендентів
Вирішили якось німець, китаєць, іспанець і росіянин знайти роботу в Німеччині та розіслали свої резюме. Кого з них запросили на співбесіду? У Берлінському центрі соціологічних досліджень (WZB) провели експеримент, який виявив інші фактори. Як зазначає Deutsche Welle, результати експерименту шокували вчених.
Резюме з особливостями
У період з 2014 по 2016 роки команда вчених з Берліна розіслала понад шість тисяч вигаданих резюме. Оголошення про вакансії були реальними та адресовані спеціалістам з професійною освітою. Потрібні були кухар, спеціаліст готельного бізнесу, механік з ремонту обладнання, мехатронік, асистент для приватної лікарської клініки, продавець та спеціаліст зі збуту та постачання. Йшлося про малі та середні підприємства.
У всіх вигаданих претендентів як країна походження була вказана Німеччина. Всі вони народилися в 1992 році. У всіх була відповідна кваліфікація. Вчені варіювали дані про академічну успішність та стать, фотографію з урахуванням різних фенотипів (світла шкіра, темна або азійська зовнішність), рідну або рідні мови, а також обирали імена, що вказують на мігрантське коріння претендентів.
Про приналежність до тієї чи іншої релігії повідомлялося опосередковано, наприклад, в інформації про участь у соціальних проектах. Всього було обрано 34 країни, серед яких, окрім держав ЄС, були Китай, Індія, Японія, Росія, США, Марокко та інші.
У той час як німецьким кандидатам надсилали запрошення на співбесіду в 60 відсотках випадків, серед вихідців із сімей мігрантів таких була половина. Причому, як з'ясувалося, шанси влаштуватися на роботу залежать від країни походження.
У кого які шанси на ринку праці?
До претендентів з європейським, східно-азійським або північноамериканським корінням роботодавці ставляться практично так само, як до німців без мігрантського коріння. А претендентів з іспанським, польським або японським корінням на інтерв'ю запрошували навіть частіше за німців. У китайців та американців шанси майже такі ж, як у німців. Трохи гірші вони у французів, італійців, болгар та британців. Щоправда, розбіжності мінімальні.
А ось Сергій Димитров та Ольга Димитрова, вигадані претенденти з російським корінням, опинилися в групі тих, хто частіше за інших зазнає дискримінації на німецькому ринку праці. З ними в рейтингу, складеному берлінськими соціологами, сусідять претенденти, чиї батьки приїхали з Туреччини, Нігерії, Малайзії, Іраку, Пакистану, Домініканської Республіки, Ефіопії, Марокко або Албанії. У чому причина?
Чужа культура позбавляє роботи?
«Ми виходили з того, що роботодавці звертають увагу на професійну кваліфікацію претендентів. Так і є. Але фірми дивляться і на імена кандидатів», – каже Рута Ємане, наукова співробітниця WZB та одна з авторів дослідження. За ім'ям приховується інформація про країну походження, а отже і про певну культуру, характерну для цієї країни.
«У Німеччині роботодавці надають перевагу претендентам, які дотримуються зрозумілих їм, близьких до німецьких культурних цінностей», – розкриває головний висновок дослідження Рута Ємане.
Вчені порівняли фактори, які об'єднують країни зі схожими результатами. З'ясувалося, що значення має те, який в середньому рівень освіти у представників різних національностей у Німеччині. Чим він вищий, тим більше шансів потрапити на співбесіду. «Але освіченість – не головний показник, що пояснює дискримінацію з боку роботодавців, – зазначає Рута Ємане. – Вибірковий підхід по відношенню до претендентів пояснюється, перш за все, культурною дистанцією».
Російська мова на німецькому ринку праці
На перший план виходять стереотипи та знання роботодавця про країну походження кандидата, менталітет, ставлення до роботи, сім'ї, оточення. Істотне значення, впевнені автори дослідження, мають і такі цінності, як особисті права та свободи громадян, раціоналізм, розділення церкви та держави, роль релігії в особистому житті громадян.
«Наприклад, і в цих цінностях у Японії та Німеччини багато спільного», – пояснює Рута Ємане. У найбільш програшній ситуації, як показало дослідження, перебувають мусульмани та претенденти з темним кольором шкіри.
До речі, потрапляння російськомовних кандидатів в останню третину рейтингу вчені пояснюють не культурною дистанцією, а іншими факторами. «Швидше це пов'язано з невисоким рівнем освіти російськомовних мігрантів у Німеччині. А також тим, що серед російськомовних чимало мусульман. Принаймні, це характеристики, які об'єднують країни в нижній частині рейтингу», – вважає Рута Ємане.
Найнесподіваніший результат для вчених: незважаючи на те, що всі вигадані претенденти народилися в Німеччині, на підставі фотографії, імені та рідної мови роботодавці робили свої висновки та приписували їм цінності, типові для країн, звідки колись приїхали їхні батьки, бабусі чи дідусі. «Хоча можна сильно сумніватися в тому, що у нащадків іммігрантів такий же менталітет, як і у людей на їхній історичній батьківщині сьогодні», – вважає соціолог.
Чим детальніше резюме, тим менший вплив стереотипів
Ступінь дискримінації на ринку праці Німеччини залежить і від сфери. У готельному бізнесі вона мінімальна, а володіння російською або арабською крім німецької – це перевага. У той же час у сфері медицини мігрантське коріння позначається на шансах претендентів найгірше.
«Деякі роботодавці не хочуть, щоб у їхній лікарській практиці на рецепції сиділа співробітниця в нікабі», – наводить приклад Рута Ємане. Сильна дискримінація в технічній сфері і, як не дивно, у професіях, де існують труднощі із заповненням вакансій через порівняно низьку зарплату та не дуже привабливі умови роботи, – це стосується, зокрема, кухарів.
Що ж допоможе подолати стереотипи та не потрапити під загальну гребінку? По-перше, підкреслює берлінський соціолог, претенденти з мігрантським корінням у жодному разі не повинні почуватися винними: «Перш за все самі роботодавці мають переглянути своє ставлення до стереотипів. Та й у політиці багато що має змінитися». Дискримінація за національною ознакою в Німеччині заборонена, але зараз такі випадки вкрай рідко доходять до суду.
По-друге, переконана Рута Ємане, незалежно від результатів дослідження претенденти не повинні втрачати надію. У європейському порівнянні, обнадіює вчена, масштаб дискримінації в Німеччині радше помірний. Хороші оцінки та досвід роботи, як і раніше, важливі. Інвестуйте й далі в знання, стажування за професією. Важливо, щоб заявка на вакансію була заповнена відповідно до всіх вимог, а пакет документів був повним і складеним без помилок.
«Прогалину в орфографії претендента з німецьким ім'ям радше сприймуть як описку, з іноземним ім'ям – як погані знання німецької мови. Краще дати комусь перевірити документи», – радить соціолог. Чим детальніше описані професійні знання та досвід, тим краще.