Заграничний паспорт громадянина ФРН видається для посвідчення особи громадян за межами Німеччини
Серед офіційно проживаючих у Німеччині іноземців більше росіян, ніж українців, але на громадянство ФРН вони подають значно рідше. В результаті частка громадян України серед отримувачів німецьких паспортів порівняно висока і має тенденцію до зростання, тоді як частка громадян Росії невисока і падає. Такий один з висновків дослідження, опублікованого в січні Інститутом німецької економіки (IW) у Кельні, повідомляє Deutsche Welle.
Старший економіст IW Відо Ґайс (Wido Geis) дослідив загалом ситуацію з наданням громадянства ФРН у 2012-2016 роках. За ці п'ять років німецькі паспорти щороку стабільно отримували приблизно по 100 тисяч мігрантів, загалом 551 тисяча. Така велика цифра, зазначив експерт, означає, що склад населення країни помітно змінюється: «Належність до німецького народу все більше визначається не етнічним походженням, а фактом проживання в Німеччині». А це, своєю чергою, веде «до більшого культурного різноманіття в країні».
Такий ключовий висновок дослідження. Ще один висновок: національний склад здобувачів громадянства ФРН досить швидко змінюється. Найочевидніша зміна: значне скорочення частки турків. Якщо у 2012-2016 роках (колишні) громадяни Туреччини становили серед отримувачів німецьких паспортів у середньому 21,7%, то у 2016 році їхня частка впала до 14,8%.
Частково це пов'язано з тим, що ще кілька років тому майже кожен четвертий іноземець у Німеччині був вихідцем з Туреччини (йдеться про запрошених ще у 1960-ті роки гастарбайтерів та їхніх нащадків). Тепер же це лише кожен сьомий, оскільки в Німеччині збільшилася кількість мігрантів з інших країн та регіонів. До того ж стає очевидним падіння (з різних причин) інтересу проживаючих у ФРН турків до німецьких паспортів, отримання яких, зокрема, пов'язане для них, як і для більшості іноземців, з необхідністю відмови від свого попереднього громадянства.
Водночас серед вихідців з Польщі, Румунії, Італії та деяких інших держав Євросоюзу, яким відмовлятися від свого громадянства (завдяки членству своїх країн у ЄС) якраз не потрібно, інтерес до німецьких паспортів в останні роки значно зріс. В результаті серед їхніх отримувачів частка громадян ЄС досягла у 2016 році 29%, зазначається у дослідженні IW. Зокрема, частка поляків становила 6%, а у румунів зросла до 3,5%.
Приблизно така ж частка була у 2016 році у вихідців з Косова (3,6%) та Іраку (3,2%), дещо нижча – у афганців (2,2%). Ці нові громадяни ФРН не мають жодного відношення до того потоку біженців, який прибув до Німеччини восени 2015-го та на початку 2016 років, оскільки для отримання німецького паспорта необхідно легально проживати у ФРН, як правило, протягом 8 років, мати роботу, скласти мовний та країнознавчий іспити.
Йдеться, таким чином, про мігрантів, які приїхали до Німеччини в середині нульових або навіть значно раніше. Адже (і це ще один висновок дослідження) вихідці з країн Азії та Африки подають на німецьке громадянство в середньому після 12,5 років проживання у ФРН, а громадяни Туреччини та держав ЄС – навіть після 20 з лишком років.
Відо Ґайс проаналізував у своєму дослідженні й надання німецького громадянства вихідцям з Росії та України (приплив яких був особливо великим у 1990-ті роки). При цьому, природно, не розглядалася така велика група мігрантів, як російські німці, оскільки вони як пізні переселенці приїхали до Німеччини на зовсім іншій підставі і в статистиці Федерального статистичного відомства (Destatis), використаній у дослідженні, не враховуються, хоча багато хто поряд з німецьким має і російський паспорт.
Згідно з дослідженням IW, у 2012-2016 роках колишні громадяни Росії становили серед отримувачів німецьких паспортів у середньому 2,4%. У 2016 році їхня частка знизилася до 2,2% (як у афганців), в абсолютних цифрах – до 2375 осіб.
У той же рік німецькі паспорти отримали 4048 громадян України. Їхня частка серед усіх отримувачів громадянства ФРН становила 3,7% (більше, ніж у румунів та косоварів), що означає мінімальне зростання порівняно із середнім показником за 2012-2016 роки (3,6%). При цьому частка українців серед проживаючих у 2016 році в Німеччині іноземців становила 1,4%, а росіян 2,4%.
Якщо взяти десятирічний період, додав у бесіді з DW Відо Ґайс, то видно, що кількість здобувачів німецького громадянства з Росії послідовно знижується, тоді як у українців спостерігається тенденція до плавного зростання. «Конфлікт навколо України не призвів до якихось різких змін, хоча можна було б очікувати, що кількість вихідців з цієї країни, які бажають отримати громадянство Німеччини, помітно зросте», – зазначив експерт IW.
У своєму дослідженні Відо Ґайс спирався на статистику до 2016 року. Дані за 2017 рік будуть опубліковані лише через пару місяців, повідомив науковий співробітник Destatis Флоріан Ґеттше (Florian Göttsche): «Статистику набуття громадянства Німеччини ми публікуємо лише один раз на рік, зазвичай у червні».
Серед показників, які підраховує Федеральне статистичне відомство, один має досить складну назву, яку можна перекласти приблизно так: «Рівень використання потенціалу отримання громадянства». За словами співрозмовника DW, «він дозволяє судити про те, наскільки великий інтерес вихідців з певної країни до отримання німецького громадянства».
Минулого року даний показник становив у українців 4,9%, а у росіян 1,8%. «Це означає, що зі 100 громадян Росії, які проживають у Німеччині більше десяти років і мають в силу цього повне право отримати її громадянство, у 2016 році цим правом скористалися менше двох осіб», – пояснив Флоріан Ґеттше.