Цюрих, Женева та Базель виступають за збільшення робочих квот для іноземців
Як зазначає у своїй публікації портал Swissinfo.ch, квоти на іноземних робітників у Швейцарії вже тривалий час є темою запеклих політичних та громадських дебатів. Свого часу, у 2014 році, це призвело до референдуму щодо обмеження темпів імміграції. Рік по тому уряд скоротив кількість тимчасових дозволів на проживання типу «B» та «L» для мігрантів із країн, які не входять до ЄС, з 8500 до 6500 осіб.
Протести цілої низки кантонів, особливо гучно лунали з Цюриха, Женеви та Базеля-міста, змусили уряд частково пом'якшити позицію: цього року квоти були збільшені до 7500 осіб. А наприкінці серпня три кантони знову об'єднали свої сили для того, щоб вимагати повернення до рівня як мінімум 2014 року (до 8500 осіб).
У всіх трьох кантонах у перші три місяці цього року вже «витратили» початкові дозволи на наймання іноземних працівників і майже вичерпали вторинну партію резервних. Тут стверджують, що нинішній ліміт на видачу дозволів на роботу душить багатонаціональні компанії, інноваційні стартапи, університети та науково-дослідні інститути, позбавляючи їх висококваліфікованих фахівців з Індії, США, Китаю та інших країн. Це загрожує економічному добробуту Швейцарії, завдаючи шкоди її репутації як глобального центру бізнесу та досліджень, йдеться у спільній заяві кантонів.
Особливо постраждали галузі ІТ, чистих технологій, медичної техніки, фармацевтики, фінансів та природничих наук. Якщо доступ до іноземної робочої сили залишиться обмеженим, компанії будуть змушені перенести свої дослідницькі проекти та робочі місця за межі Швейцарії, попереджають представники кантонів.
«Зараз ми перебуваємо в напруженій ситуації, яка породжує невизначеність і завдає шкоди нашій економіці», – сказав Swissinfo.ch голова департаменту фінансів кантону Женева П'єр Моде. Крістоф Брутчін з кантону Базель-місто підкреслив, що репутація його регіону, який давно відомий як світовий лідер у природничо-науковій галузі, перебуває під загрозою.
Його колега з Цюриха, Кармен Вокер Шпех, попередила про те, що зусилля кантону стати глобальним центром цифрових технологій ні до чого не приведуть, якщо ситуація не покращиться. «Якщо Федеральна технічна школа Цюриха (ETHZ) хоче залишатися університетом з найвищим рейтингом у Європі, їй необхідно залучити найталановитіших учених з усього світу», – додала вона на прес-конференції.
Ці три кантони забезпечують третину економічного зростання у Швейцарії, що дає їм чималу вагу як лобістам. Але оскільки дебати про трудову імміграцію все ще дуже «гаряча» тема, вони ризикують наштовхнутися на стіну політичної опозиції.
Спроба уряду знайти компроміс між вимогами ініціативи про обмеження міграції від 2014 року та зобов'язаннями Швейцарії щодо дотримання договору про вільне переміщення громадян з ЄС була рішуче засуджена провідною в країні правоконсервативною Швейцарською народною партією (SVP/UDC). Вона погрожує новою ініціативою з ще сильнішими вимогами щодо скорочення імміграції, щоб змусити уряд прислухатися до її інтересів.
А поки що швейцарським компаніям, які бажають заповнити вакансії співробітниками з-за кордону, доведеться доводити, що всередині країни гідних кандидатів не знайшлося.
З 2002 року діє двостороння угода між Швейцарією та Європейським Союзом про відкриття кордонів для трудових мігрантів із країн ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі (скорочено ЄАВТ, до неї входять Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія). На референдумі у 2014 році швейцарці проголосували за те, щоб обмежити трудову міграцію з ЄС та ввести квоти. Поки що швейцарський уряд відмовляється від квот, оскільки це стало б порушенням договору з Європейським Союзом від 2002 року.
Громадяни країн, що не входять до ЄС/ЄАВТ, але бажають приїхати до Швейцарії на роботу, повинні спочатку отримати гарантований трудовий договір від роботодавця, а також відповідну робочу візу ще до в'їзду в країну. Причому однієї лише пропозиції роботи недостатньо: компанія-роботодавець повинна довести, що не знайшла кандидата на вакансію на місці, а іноземець – отримати дозвіл на в'їзд від влади.
Зате, коли він отримає вид на проживання з дозволом на роботу, з ним до Швейцарії можуть приїхати члени сім'ї, незалежно від їхнього громадянства. До них належать подружжя, діти до 21 року або утриманці, які перебувають під опікою чи піклуванням, незалежно від віку.
Цього року було видано 7500 робочих віз категорії «L» та «В». Перша дійсна для короткострокових проектів, зазвичай терміном від трьох до дванадцяти місяців, а друга дійсна протягом року і може додатково продовжуватися.