Закордонні висококваліфіковані спеціалісти можуть переїжджати на роботу до Німеччини, хоча закону на цей рахунок досі немає
Приплив біженців до ФРН у поточному році значно менший, ніж у 2015-му, коли до німецької влади звернулися з проханням про притулок майже один мільйон осіб. Але рахунок досі йде на сотні тисяч, причому експерти не виключають, що наступного року біженців у Німеччині знову побільшає.
Тож міграційна криза залишається тут головною темою політичної дискусії, зростає невдоволення німців, консерватори з баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) вимагають від канцлера встановити верхню межу прийому біженців у 200 тисяч осіб. І ось у такій ситуації німецькі соціал-демократи, які входять до уряду Анґели Меркель, несподівано виступили з ініціативою прийняти ще й імміграційний закон, що спрощує окремим категоріям бажаючих переселення до Німеччини.
Суперечки про перетворення Німеччини на класичну імміграційну країну на кшталт США, Австралії чи Канади ведуться тут уже років 20. Деякі заходи, що дозволяють закордонним висококваліфікованим спеціалістам переїжджати на роботу до Німеччини, прийняті. Але закону на цей рахунок немає.
Два роки тому – у січні 2015-го – тему вкотре порушив генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу (ХДС) – партії канцлера – Петер Таубер. За його ініціативою з'їзд ХДС, що проходив тоді, проголосував за резолюцію про доцільність прийняття спеціального імміграційного закону. Але потім розгорнулася криза з біженцями, і питання відклали до кращих часів. Виборці, мовляв, не зрозуміють.
Соціал-демократи розсудили інакше. Минулого вівторка, 8 листопада, голова фракції СДПН у бундестазі Томас Опперман представив проект імміграційного закону і заявив, що розраховує узгодити його з консервативними партнерами по правлячій коаліції вже найближчими місяцями, а прийняти – ще до наступних парламентських виборів у вересні 2017 року.
В основі соціал-демократичного законопроекту – канадська система балів. Максимально можлива їх кількість – 100, а мінімальна, що дозволяє претенденту на вид на проживання та дозвіл на роботу в Німеччині стати в чергу бажаючих – 65, якщо йдеться про людину з вищою освітою, і 60 – для тих, хто має професійно-технічну.
Бали нараховуються відповідно до певних критеріїв. Так, наявність конкретної пропозиції роботи від тієї чи іншої німецької фірми дає за раз 25 балів. Відповідна кваліфікація та рівень освіти – від 20 до 35, а за знання німецької мови – 15 балів. Додаткові переваги, згідно із законопроектом, отримують кандидати, які молодші, а також ті, хто має в Німеччині родичів, попередній досвід роботи у ФРН або проходив навчання в одному з німецьких вишів.
Соціал-демократи навели такий приклад. За їхньою системою 25-річна жінка-інженер з Індії, яка має освіту магістра та пропозицію роботи, володіє німецькою та англійською мовами, досягла б 75 балів.
За задумом СДПН бундестаг повинен буде щороку встановлювати верхню межу на імміграцію до Німеччини та вирішувати, яким саме професіям віддати перевагу. Для початку пропонується встановити квоту в 25 тисяч осіб. Сімейні, які отримують вид на проживання та дозвіл на роботу, зможуть брати з собою дружину та дітей, якщо отримуватимуть зарплату, яка дозволяє їх прогодувати. Протягом перших п'яти років вони не зможуть претендувати на допомогу з безробіття або соціальну допомогу у разі звільнення.
Реакція консерваторів на законопроект соціал-демократів була – як і слід було очікувати в умовах міграційної кризи – негативною. Голова депутатської групи ХСС у бундестазі Ґерда Гассельфельдт вважає, що реалізація планів СДПН призведе до «імпорту безробіття», а СДПН, за її словами, «просто не розуміє, що після 2015 року громадяни Німеччини не хочуть збільшення імміграції». Керуючий справами фракції ХДС/ХСС Міхаель Ґроссе-Бремер також заявив, що пропозиція соціал-демократів «веде не до обмеження, а до розширення припливу мігрантів до Німеччини». І навіть генеральний секретар ХДС Петер Таубер, хоча й сам раніше ратував за імміграційний закон, тепер проти. «У нас вистачає тем на порядку денному, що стосуються міграції та інтеграції, – заявив він. – Треба спочатку остаточно домовитися про те, що ми вже обговорюємо, і втілити рішення в життя, а вже потім говорити про подальші кроки».
Томас Опперман, однак, вважає неправильним змішувати дві теми – проблему біженців та проблему дефіциту кваліфікованих кадрів. За його підрахунками, до середини поточного століття чисельність населення Німеччини скоротиться з сьогоднішніх 82 до 60 мільйонів осіб, а вже найближчими 10 роками – через вік – кількість зайнятих зменшиться більш ніж на 6 мільйонів. Через дефіцит кваліфікованих кадрів, додав він, багато місць вже зараз місяцями залишаються вакантними.
«Коли йдеться про біженців, які просять притулок у Німеччині, у нас немає можливості керувати цим процесом, – каже Опперман, – це наш гуманітарний обов'язок, тут неприпустимо вирішувати, хто нам потрібен, а хто ні». Але він не філантроп. Наявність імміграційного закону, вважають соціал-демократи, дозволить зменшити приплив біженців. І ось чому.
«Багато хто прибуває до Німеччини під виглядом біженців насправді не тікає від переслідувань чи війни, – вказує Опперман. – Вони просто шукають кращого життя». Бажання законне, але шлях до його виконання через процедуру надання притулку він вважає неправильним, до того ж керувати цим процесом неможливо. А от якби такі люди мали реальну перспективу легальної імміграції до Німеччини, вони, на переконання соціал-демократів, не стали б докучати німецькій владі, завалюючи їх проханнями про надання притулку.
Як приклад СДПГ наводить громадян балканських країн. Серед біженців їхня частка минулого року була непропорційно високою, а тепер стала зовсім незначною. Причина не лише в тому, що всі балканські країни визнані безпечними, а й у наданих їхнім мешканцям можливостях легальної трудової міграції до Німеччини.