Якщо говорити про перші враження, то нічого, крім розчарування, програма Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program не викликає. Можна цілком визначено говорити про те, що на федеральному рівні бізнес-імміграція практично закрита.
Нова програма Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program орієнтована на настільки вузький спектр бізнесменів, що сприймати її серйозно не доводиться. Наявність цієї програми відіграє суто формальну роль: показати, що в імміграційному наборі Канади є потік для бізнесменів, тоді як практична цінність цієї програми вкрай сумнівна.
Перше, на що потрібно звернути увагу – це пілотний проект. Тобто фактично це експеримент. Якщо програма працюватиме успішно – її залишать. Ні – замінять чимось іншим.
Друге, дуже важливе: за цією програмою буде опрацьовано лише 50 заяв. Очевидно, після цього вирішуватимуть, що робити далі.
Програма орієнтована на інвесторів, які повинні будуть вкласти гроші в економіку Канади. До заявників висуваються такі вимоги:
1. Інвестор повинен вкласти суму $2 мільйони доларів на термін 15 років до фонду програми IIVC. Кошти з цього фонду йтимуть на фінансування інноваційних канадських стартапів з великим потенціалом зростання. Інвестиції є ризиковими, тобто їх повернення через 15 років держава не гарантує.
2. Інвестор повинен мати не менше $10 мільйонів доларів власних коштів, зароблених шляхом ведення легального прибуткового бізнесу. При цьому він повинен показати джерело накопичення шляхом надання звіту від спеціальної оціночної організації (designated due diligence service provider). Тобто потрібно провести незалежний аудит.
3. Інвестор повинен мати закінчену професійну освіту та надати оцінку диплома/сертифіката від оціночної організації в Канаді щодо еквівалентності канадській освіті.
4. Інвестор повинен надати результати тесту на знання однієї з державних мов Канади (англійська/французька).
Всього планується прийняти 500 заяв, з яких випадковим чином будуть обрані 50. Ті заяви, які потрапили до цього числа, обіцяють опрацювати в короткий термін (не більше 6 місяців).
Це поки попередньо озвучені вимоги. Остаточні вимоги за цією програмою будуть оголошені на момент введення програми в дію (поки йдеться про кінець січня 2015 року).
Про процедуру подання та опрацювання заяв поки нічого не відомо. Тому ми наводимо поки лише наші припущення, зроблені на основі аналізу опублікованої інформації.
На нашу думку, все виглядає так, що до відбору заявників за даною програмою підійшли з шаблонами програми Express Entry. Ймовірно, спочатку подаватиметься (швидше за все, online) лише заповнена форма з інформацією про заявника. Після того, як наберуть 500 заяв, які відповідають прохідним вимогам, прийом закриють. І потім із набраних 500 заяв відбиратимуть 50 для подальшого опрацювання.
Відібраним заявникам, судячи з усього, буде видано запрошення – аналог Invitation Letter, як у системі Express Entry. І якщо проводити далі аналогію із системою Express Entry, то на надання всіх необхідних документів, включаючи звіт від designated due diligence service provider про легітимність доходів та накопичених коштів, даватиметься обмежений час (наприклад, 90 днів). За системою Express Entry дається 60 днів.
Як відбиратимуться 50 заяв з 500, не пояснюється. Мова може йти як про лотерею, так і вибір заявників на розсуд імміграційних чиновників, що одразу викликає питання та висвічує потенційні проблеми. У будь-якому разі, це поки лише попередні висновки. Як це здійснюватиметься на практиці, стане зрозуміло до кінця січня 2015 року.
Варто нагадати, що діявші раніше федеральні бізнес-програми Investor та Entrepreneur були закриті 19 червня 2014 року. На той момент в імміграційних органах Канади в процесі очікування знаходилося 85 тисяч нерозглянутих заяв, які просто повернули. Натомість було обіцяно відкриття нових бізнес-програм, яких з нетерпінням очікувала велика кількість потенційних заявників. Фактично оголошенням про програму Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program ці надії поховані.
По-перше, йдеться про абсолютно мізерну кількість – лише 50 заяв. Зазвичай за бізнес-програмами проходило до 10 тисяч осіб на рік. Зокрема, у 2006 році за ними було видано 12077 імміграційних віз, а у 2005 році – 13469 імміграційних віз. Навіть за іншою програмою бізнес-класу – Start-Up Visa Program – виділено квоту в 2750 віз на рік. У випадку програми IIVC Program – це, нагадаємо, лише 50 заяв.
По-друге, програма позбавлена будь-якої прозорості. Приймається загалом 500 заяв, і з них якимось чином вибирається лише 50. Хто відбиратиме ці заяви, і яким чином?
Найголовніше, вимоги за цією програмою досить жорсткі. Мова не йде навіть про суму $2 мільйони доларів, які потрібно вкласти, або про $10 мільйонів доларів особистих коштів. Знайдеться чимало людей, які легко виконають ці умови. Йдеться про те, що окрім наявності грошових коштів потрібно провести додаткову роботу, яка потребує часу, а його у ділових людей не так багато. Зокрема, потрібно провести повний аудит, щоб мати висновок про легітимність доходів та наявних коштів. Потрібно мати відповідну освіту, з підтвердженням дипломів. Потрібно скласти іспит на володіння англійською або французькою мовою, що одразу піднімає питання – а хто з успішних бізнесменів має стільки часу на підготовку до складання цього іспиту?
Нарешті, йдеться про вкладення двох мільйонів доларів на 15 років у надзвичайно ризиковані підприємства (а стартапи належать саме до таких бізнесів). З дуже високою ймовірністю того, що ці гроші ніколи не будуть отримані назад. І при цьому немає жодних гарантій, що, погодившись на ці умови, твою заяву оберуть. Виглядає такий підхід, як мінімум, дивно.
Очевидно, що дана програма не має жодної практичної цінності для більшості осіб, які хотіли б потрапити до Канади за бізнес-програмами. На жаль, для багатьох також закрито шлях за програмою Federal Skilled Worker Program. Не секрет, що раніше багато бізнесменів проходили імміграцію як кваліфіковані працівники, оскільки легко вписувалися у вимоги цієї програми. У новій редакції, за системою Express Entry, ця можливість зведена до мінімуму через вимоги до віку – перевага надається молодим людям віком 20-29 років.
Які варіанти залишаються для бізнесменів?
По-перше, бізнес-програми провінції Квебек. Поки ці програми діють у старій редакції, які вкрай привабливі. Зокрема, у грудні Квебек оголосив про відновлення прийому заяв за програмою Investor. Правила залишаються попередніми:
– потрібно мати особистих коштів на суму не менше $1,6 мільйона доларів;
– вкласти $800 тисяч доларів в інвестиційний фонд під гарантії повернення через 5 років, з можливістю залучення стороннього фінансування;
– показати намір оселитися в Квебеку;
– показати наявність досвіду управління бізнесом протягом двох років з останніх п'яти.
Всього виділяється квота в 1750 заяв на рік. Прийом заяв у 2015 році проводитиметься з 19 січня по 20 березня. Ті заявники, які продемонструють високий рівень володіння французькою мовою, прийматимуться понад вказану квоту.
По-друге, це федеральна програма Start-Up Visa. Поки її реалізація йде зі скрипом, оскільки інноваційні проекти – це штучний товар, і знайти нових Біллів Гейтсів і Стівів Джобсів у великій кількості нереально. Більш того, здається, інвестори не поспішають вкладатися навіть у те, що є: відкриття програми Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program – це явна спроба профінансувати ті стартапи, в які не ризикнули вкладатися інвестиційні фонди.
Тим не менше, на програму Start-Up Visa виділені великі квоти, при мізерній кількості тих, хто скористався цією програмою. При цьому уряд вкрай зацікавлений у тому, щоб ця програма почала працювати. Тому, якщо є хороша ідея та детально опрацьований проект, на даний момент федеральна програма Start-Up Visa виглядає найбільш перспективною для проходження імміграції.
Варто нагадати, що за програмою Start-Up Visa за одним проектом можуть проходити до 4 осіб, причому не обов'язково винахідники або розробники. До команди, що стоїть за проектом, можуть входити фахівці з маркетингу, менеджери і т.д.
По-третє, це провінційні бізнес-програми. Правда, багато з цих програм мають свої нюанси та складнощі, і далеко не так однозначні, як здаються, але, тим не менше, можливість проходження по них є.
Особливо хочеться виділити як найбільш надійну та перспективну програму провінції Онтаріо Investor. На противагу новій федеральній програмі Immigrant Investor Venture Capital Pilot Program вона набагато гнучкіша, вимоги по ній м'якші, і вона має набагато вищий ступінь захищеності вкладень.
Нарешті, залишається ще дуже слабка надія, що федеральний уряд оголосить про інші програми для бізнесменів та інвесторів, з набагато більшою квотою та м'якшими умовами. Однак ймовірність цього дуже невелика, і якщо це станеться, то навряд чи найближчим часом.
Олена РЯБІНІНА.
«Русский Торонто»