Згідно з прийнятими змінами до імміграційного закону IRPA, оголошено про три категорії заявників, від яких прийматимуть заяви за програмою Skilled Worker.
Категорія 1. Особи, які мають досвід роботи за спеціальністю, що входить до розробленого списку 38 пріоритетних спеціальностей (для стислості - список 38). При цьому достатньо мати хоча б один рік стажу за даною спеціальністю протягом останніх 10 років. Заяви мають подаватися до єдиного імміграційного центру в місті Сідней (провінція Нова Шотландія, Канада), де проходитиме їхній попередній відбір.
Категорія 2. Особи, які мають запрошення на роботу від канадського роботодавця (оформлене за певними вимогами). Заяви подаються до канадського посольства в країні свого громадянства або постійного проживання.
Категорія 3. Особи, які проживають на території Канади не менше одного року за студентською або робочою візою. Заяви приймаються в канадському посольстві в місті Буффало (США).
Мова про зміни в процедурі відбору іммігрантів йшла ще з середини березня, коли уряд консерваторів представив на затвердження дуже суперечливий закон Bill C-50. Після перевиборів уряду (14 жовтня 2008 року), мало хто думав, що зміни введуть так швидко, і що вони будуть такими радикальними. Їх очікували лише наприкінці січня 2009 року, або до середини весни. Адже нового міністра громадянства та імміграції (ним став Джейсон Кенні) призначили зовсім нещодавно - 30 жовтня цього року. Та й кінець листопада – не найкращий час для нововведень.
Мало хто очікував, що нові правила суттєво відрізнятимуться від заявлених у березні 2008 року. Спочатку, при прийнятті закону Bill C-50, йшлося про те, що заяви осіб, чия професія є в списку пріоритетних спеціальностей, розглядатимуть одразу. Заяви тих, чия спеціальність не потрапляє до цього списку, передбачалося розглядати в другу чергу. У тих же інструкціях, які випустило Міністерство громадянства та імміграції Канади, йдеться про безумовне неприйняття до розгляду заяви, якщо у заявника немає хоча б одного року роботи за спеціальністю зі списку пріоритетних професій. Тобто наявна зміна початкового плану в бік посилення.
Офіційний критик імміграційної програми консерваторів від партії NDP Олівія Чау вже назвала нововведення абсурдними. З нею важко не погодитися. Запропоновані зміни, як і список пріоритетних спеціальностей, виглядають нежиттєздатними та позбавленими сенсу, як і більшість інших ініціатив консерваторів у галузі імміграції.
Нагадаю, що найсерйознішими змінами в процедурі розгляду імміграційних справ стало запровадження спрощеної процедури подання заяв (Simplified Application) у вересні 2006 року. Згідно із заявами уряду консерваторів, вона мала значно скоротити час розгляду поданих заяв і зменшити чергу, що утворилася. Насправді черги стали більшими, затягнувся і час розгляду справ. Такий результат був очевидним, оскільки додавання додаткового етапу веде до збільшення роботи та зменшення ефективності обробки справ. Зараз від процедури спрощеного подання заяв фактично відмовилися.
Іншою ініціативою консерваторів стало запровадження нової імміграційної категорії Canadian Experience Class, про необхідність якої говорили давно. Однак вимоги до заявників, які запропонували консерватори, фактично звели нанівець весь сенс Canadian Experience Class. Згідно зі статистичними даними, з моменту введення цієї категорії було подано лише 210 заяв при квоті у 8 тис. Дана категорія виявилася не дуже привабливою.
Нинішні ініціативи виглядають ще більш нежиттєздатними, і це дає підстави припускати, що довго вони не протримаються. По-перше, те, що в якості іммігрантів приймають лише представників певних професій, в корені не правильно. Якщо в даний момент потрібні спеціалісти того чи іншого профілю, то логічно було б просто полегшити процедуру отримання робочих віз за пріоритетними спеціальностями. Таке відчуття, що консерватори не розуміють елементарного: іммігранти – це не сезонні працівники, а люди, які обирають своїм домом Канаду, де житимуть вони самі, їхні діти та онуки. Тому відбирати потрібно не представників певних професій, а просто людей з хорошою освітою та здатних адаптуватися до життя в країні.
По-друге, список пріоритетних спеціальностей викликає подив. Наприклад, у ньому присутні лікарі, яких дійсно не вистачає Канаді. Однак чомусь ніхто не подумав про те, що лікар з-за кордону не може працювати в Канаді, оскільки йому потрібно отримувати ліцензію, що часто займає до п'яти років і більше. І справа навіть не в тому, що потрібно складати складні іспити - проблема в тому, що немає місць в резидентурах. З цієї причини багато випускників канадських медичних шкіл змушені їхати до США. Дефіцит лікарів у Канаді пояснюється значною мірою не нестачею фахівців, а недостатнім фінансуванням, тобто відсутністю робочих місць.
По-третє, у списку, окрім фахівців медичного профілю, переважають фахівці сировинних галузей (тут помітна орієнтація на західні провінції). Це мало сенс рік або два тому, коли експорт сировини був джерелом наповнення бюджету Канади. Однак даний список введено в дію 28 листопада 2008 року, тобто після кризи, що вибухнула, та значного падіння цін на сировину. В умовах світової кризи, яка тільки починається, і в умовах рецесії, в яку впевнено скочується Канада, навряд чи вже будуть потрібні фахівці сировинних галузей. Особливо в західних провінціях, де слід очікувати масових скорочень та високого безробіття.
Очевидно й те, що останні ініціативи створять сприятливе середовище для подання неправдивої інформації та підроблених документів про стаж. Можна не сумніватися, що щонайменше 9 із 10 переданих заяв «відповідатимуть» списку пріоритетних професій, і кандидати отримають направлення до посольства. Там імміграційним чиновникам знадобиться ретельно перевіряти надану інформацію та документи. Причому перевірка буде потрібна більш ретельна, ніж зараз. У результаті посольства будуть завантажені роботою, терміни обробки збільшаться, черга зросте. Це насамперед торкнеться найпроблемніших посольств у Делі, Пекіні, Манілі тощо, де терміни розгляду справ наразі становлять 5-6 років.
Збільшення навантаження на імміграційні органи призведе до підвищення витрат. В умовах дефіциту бюджету, коли триває пошук статей для скорочення витрат, навряд чи варто очікувати виділення додаткових коштів на імміграційні потреби.
Політична ситуація в Канаді несприятлива для консерваторів. Наразі партії лібералів (PL) та нових демократів (NDP) ведуть переговори про створення політичного альянсу із залученням до нього Блоку Квебеку (BQ). Мета – розпуск уряду консерваторів і призначення нових федеральних виборів. Фактично зараз у Канаді політична криза. Нові федеральні вибори можуть бути призначені вже на весну-літо 2009 року. І є дуже великі сумніви, що в умовах економічної кризи партія Стефана Гарпера зможе їх виграти. Навряд чи консерватори можуть знову розраховувати на підтримку етнічних громад, хіба що вони значно полегшать проходження імміграційного процесу та розширять список тих, хто може потрапити до Канади.
Якщо консерватори втратять владу в країні, новий уряд, швидше за все, скасує «список 38» або значно розширить його.
Олена РЯБІНІНА.
«Русский Торонто»