Читайте початок статті:
КАНАДА-2015: СТАВКА НА ФАХІВЦІВ
Сімейне спонсорство
На категорію сімейного спонсорства виділяється 24,4% від загальної кількості квот. При цьому, як і раніше, перевага надаватиметься возз'єднанню сімей, тобто якнайшвидшому розгляду та видачі віз спонсорованим подружжю та дітям. За цією категорією у 2015 році планується видати 68 тисяч імміграційних віз.
Можливість спонсорування батьків також зберігається. На них на 2015 рік виділяється квота у 20 тисяч імміграційних віз. На жаль, це не так вже й багато, особливо з огляду на те, що головні зусилля уряд спрямовує на зменшення завалу заяв. Очікується, що до кінця 2015 року кількість нерозглянутих заяв зменшиться на 70%. Тобто на практиці це означає, що квота на прийом нових заяв на спонсорство батьків, судячи з усього, залишиться зовсім невеликою.
Треба сказати, що все, що пов'язано з цією програмою, є вкрай болючим для тих, хто хотів би перевезти своїх батьків до Канади. Ставлення з боку уряду до цієї програми негативне, оскільки ввозяться люди, які не приносять жодної економічної вигоди Канаді, і навпаки, потребують додаткових витрат на медичне та соціальне обслуговування.
Повністю закрити цю програму канадський уряд не може. Тому на неї ввели обмежені квоти. Ці квоти вибираються дуже швидко, після чого прийом закривають до початку наступного року. На практиці це означає, що лише невелика частина тих, хто хотів би спонсорувати своїх батьків, має для цього можливості.
Як міністерство планує вирішувати цю проблему, не зовсім зрозуміло. Поки що, звісно, є SuperVisa, яка видається батькам на 10 років, однак вона не дає багато чого з того, чим володіють жителі Канади зі статусом permanent resident. Зокрема, відсутня можливість у батьків, які приїхали до Канади за Super Visa, легально працювати в Канаді.
Бізнес-програми
Ось із чим на даний момент немає жодної ясності, і про що Кріс Александер не сказав жодного слова, так це про долю бізнес-програм. Після того, як у червні 2014 року були закриті федеральні програми Investor та Entrepreneur, уряд обходить мовчанням усі розмови про те, а що ж буде запропоновано натомість.
На тлі того, як інші країни навпаки розгортають імміграційні програми, що залучають інвесторів у країну, наполегливе ігнорування міністерством громадянства та імміграції Канади цієї теми виглядає щонайменше дивним.
До речі, якщо судити з публікацій у канадській пресі, єдина діюча федеральна імміграційна бізнес-програма Start-Up Visa, прийом заяв за якою було розпочато 1 квітня 2013 року, показує зовсім не ті результати, на які розраховували. При тому, що у 2014 році на неї було виділено квоту у 2,750 імміграційних віз, на даний момент за нею пройшли лише 2 особи за одним проектом, і ще 15-20 проектів перебувають у процесі розгляду. Якщо судити з цих даних, виглядає так, що ця програма, широко розрекламована попереднім головою імміграційного департаменту Джейсоном Кенні і позиціонована ним як абсолютно новаторська, зазнала фіаско, як і всі його інші починання.
Нагадаю, коли ця програма вводилася в дію, я висловлювала свої сумніви в тому, що вона буде успішною. Я писала: «Очевидно, що інноваційні ідеї – товар штучний, і далеко не всі вони стають комерційно успішними. Точніше, лише малий відсоток таких ідей приносить успіх. Тому важко розраховувати на масовий приплив яскравих особистостей з ідеями, які в майбутньому виллються в успішне комерційне підприємство. Інвестори, які ризикують своїми грошима, повинні бути обережні у виборі стартапів, і поки абсолютно незрозуміло, чи стануть вони активно брати участь у роботі цієї програми» (повний текст статті: Start-Up Visa для нових Біллів Гейтсів). Що, власне, ми зараз і спостерігаємо.
Очевидно, щоб програма Start-Up Visa дійсно запрацювала, вона потребує серйозних змін, причому змін кардинальних у самій схемі відбору власників інноваційних ідей.
Можна також додати, що закриття добре працюючих раніше федеральних програм Investor та Entrepreneur, при повній відсутності їм будь-якої заміни, також можна вважати серйозною недоопрацюванням нинішнього керівництва імміграційним департаментом.
Висновок
Якщо підбивати підсумок зробленої міністром громадянства та імміграції Канади Крісом Александером заяви, з нового можна відзначити в першу чергу збільшення квот, з виділенням двох третин з них на економічний потік.
З огляду на те, що практично за всіма імміграційними програмами економічного потоку були ліквідовані черги заяв, що очікують розгляду, з 2015 року складається унікальна ситуація для тих, хто задовольняє вимоги однієї з програм економічного блоку. Фактично йдеться про те, що з 2015 року для фахівців знову широко відчиняються двері до Канади.
На моїй пам'яті востаннє таке траплялося десять років тому, і тривало близько 5 років. Виглядає так, що зараз ми знову перебуваємо на початку нового циклу активного прийому іммігрантів до Канади з числа фахівців. Тому я наполегливо рекомендую всім, хто думає про імміграцію, серйозно поставитися до можливостей, що відкриваються.
Це особливо до речі у зв'язку з ситуацією в Росії та Україні. Не вдаючись у розбір того, хто правий і хто винний у ситуації, що складається, можна констатувати наступне. Росія опинилася в міжнародній ізоляції, з вкрай негативним настроєм по відношенню до неї з боку практично всіх країн, що мають вплив на світовій арені. З огляду на мілітаризацію економіки, появу нових видаткових статей у вигляді Криму та Донбасу, падіння цін на енергоносії та витіснення Росії з європейських ринків, погіршення ділового та інвестиційного клімату всередині країни, подальше погіршення економічної ситуації в Росії просто неминуче. Також очевидно, що це надовго.
2014 рік уже став рекордним для Росії за кількістю тих, хто виїхав з країни. Є мало сумнівів у тому, що в найближчі роки ця тенденція буде лише зростати, доки уряд Росії не поставить заслін на шляху тих, хто виїжджає, а це лише питання часу.
Тому можливості, що відкриваються для імміграції до Канади молодих спеціалістів, вкрай важливі в першу чергу для жителів Росії, України та Казахстану, де в найближчі роки спостерігатиметься лише погіршення ситуації за всіма напрямками.
Олена РЯБІНІНА.
«Російський Торонто»