Це дуже важливо, оскільки до Канади стало в'їжджати значно менше іммігрантів, заявив Джек Лейтон, лідер федеральної Нової демократичної партії. «Дуже важко сім'ям возз'єднатися в Канаді, - сказав Лейтон в інтерв'ю. - На це скаржаться в усіх громадах, де б ми не побували».
Лейтон намагається переконати населення в необхідності підтримати особисту ініціативу одного з членів його партії: розширити категорію родичів, які мають право на возз'єднання. Він розраховує, що громадськість зуміє домогтися від нового прем'єр-міністра Пола Мартіна зміни цієї частини імміграційного законодавства.
Згідно з внесеною пропозицією, будь-який громадянин або постійний житель Канади отримає право один раз стати спонсором імміграції в країну свого родича, який не підпадає під існуюче визначення «сімейної категорії». Він зможе викликати до себе брата чи сестру будь-якого віку та сімейного стану, а не лише сироту молодше 18 років і не одружених, як передбачає чинне законодавство. Або взяти на себе відповідальність за переїзд до Канади двоюрідних брата чи сестри, тітки, дядька, племінника чи племінниці.
Імміграційні активісти вважають нинішній закон євроцентричним і спрямованим проти сім'ї. «Розширені сім'ї частіше зустрічаються в інших - неєвропейських - культурах, - зауважив адвокат Авві Го, який захищає інтереси вихідців з Китаю та Південно-Східної Азії.
Запропоноване нововведення значною мірою має символічне значення, тому що дає право лише раз у житті відхилитися від вузького визначення сім'ї, яке залишається незмінним в імміграційному законодавстві. Хоча воно дуже важливе тим, що хоч якось вирішує болючу для багатьох іммігрантів проблему.
Міністр імміграції Деніс Кодер віддає перевагу більш утилітарній моделі відбору іммігрантів - тих, хто володіє особливими навичками або має великі гроші. Підсумок його вподобань - різке падіння за останні десять років частки «сімейних іммігрантів». «За такого становища ти повинен мати гроші або хорошу спеціальність, - сказав адвокат Го. - Наявність у Канаді рідних або коханих ще недостатньо, щоб стати канадцем».
Прихильники нової пропозиції підрахували: не найближчі родичі здатні збільшити імміграційний потенціал на 50.000 осіб на рік, що все одно не дозволить досягти поставленої мети - приймати щорічно 300.000 іммігрантів, або 1% населення країни.