До останнього часу кожен кантон вбудовував процедуру натуралізації за власними лекалами, але тепер із цією «вільницею» їм доводиться прощатися. Введення в кантонах більш-менш єдиних за своєю структурою «Тестів на отримання прав громадянства» веде до поступової уніфікації такої важливої процедури, як натуралізація. Мета – виключити, по можливості, вплив ірраціональних факторів, однак питання рівня професіоналізму чиновників міграційних відомств і ступеня об'єктивності муніципальної влади залишається актуальним, як і раніше.
«Набагато легше отримати водійські права, ніж стати швейцарцем», – каже Лука Чирильяно, юрист, адвокат, генеральний секретар «Швейцарського об'єднання профспілок» (Schweizerischer Gewerkschaftsbund). І справді, процес натуралізації у Швейцарії можна порівняти з марафонським забігом із численними перешкодами.
«Кандидати на отримання громадянства повинні бути спочатку готові присвятити помітну частину свого часу проходженню через різні етапи процедури натуралізації», – каже Моніка Вальдіс, голова Центру політичної освіти та методики викладання історії в Центрі з питань демократії Арау.
Куди піти вчитися?
Чи можна вивчитися «на швейцарця»? Питання це дуже неоднозначне. Тут змішані мовні проблеми, проблеми ідентичності, ступінь обізнаності про те, як, власне, і за якими законами функціонує суспільство країни. І ось якраз тут, мабуть, дійсно можна щось елементарно вивчити, сидячи за партою.
Вже протягом двох років профспілки у Швейцарії (SGB) пропонують, як у німецько-, так і у франкомовній Швейцарії, можливість відвідати одноденний підготовчий курс, розрахований на «кандидатів у швейцарці». Пиво, тобто, перепрошую, участь у курсі для членів профспілки буде, як і належить, безкоштовним, решті це задоволення обійдеться в 410 повновагих франків.
«У першій половині дня ми даємо учням огляд конституційно-правових основ Швейцарії, базових суспільних і політичних процедур, роз'яснюємо, які вимоги до кандидатів на отримання громадянства висуваються в окремих кантонах, – каже Л. Чирильяно. – Час після обіду присвячено більш практичним аспектам, наприклад, як пройти і витримати країнознавчий тест на натуралізацію».
З минулого року «Освітній Центр концерну роздрібної торгівлі Migros» пропонує схожі, але більш розгорнуті підготовчі курси в кантонах Берн, Цюрих, Во та Санкт-Галлен. Програма складається з 12 лекцій, під час яких слухачам розповідають про швейцарські демократію, федералізм, права та обов'язки громадян. Читаються також лекції з географії, історії, мов, релігій, про культуру, свята та традиції країни.
В обмін на 300 франків «Центр» гарантує учасникам адекватну підготовку до іспиту на натуралізацію, а це дуже важливо, тому що кожен, хто хоче отримати швейцарський паспорт, повинен пройти і витримати його з позитивним результатом ще до власне початку процесу натуралізації.
Так відбувається, принаймні, в кантоні Берн, де тест включає 48 питань з кількома варіантами правильних відповідей за такими темами, як історія, географія, релігія, демократія, страхування, охорона здоров'я та освіта. Підготуватися до «прийняття у швейцарці» можна, наприклад, і в Цюриху в центрі «Ласкаво просимо», який пропонує і лекції російською мовою.
Попередній відбір
Питання для тесту в кантоні Берн були складені робочою групою на чолі з Урсом Керненом, керівником відділу «Інтеграція та мови» Навчального центру в Інтерлакені. Попередній відбір питань – завдання дуже складне. «Що повинен знати кожен швейцарець і кожна швейцарка? Як виміряти ступінь інтеграції? Відповісти на ці два питання – найважче для нас завдання», – зазначає У. Кернен. Переконатися в цьому можна самому, завантаживши приклад анкети з питаннями з веб-сайту Навчального центру.
Наприклад, у 2016 році кандидатів запитували, як звати національного героя Швейцарії (відповідь: Вільгельм Телль), у якій галузі – спорт, музика, архітектура чи наука – прославилися Ґьоле (Gölä), Зіна (Sina), Беатріс Еглі (Beatrice Egli) та Штефан Айхер (Stephan Eicher). Відповідь – у музиці, все це імена популярних у країні рок- і поп-виконавців.
А ось ще приклади: який номер треба набрати, щоб зателефонувати в аварійно-рятувальні служби (відповідь: 144), які партії представлені в уряді? Ну як, складно?
Щоб пройти тест, необхідно правильно відповісти не менше ніж на 60% питань. «Починаючи з 2014 року в кантоні Берн успішно пройшли тест приблизно 3 200 осіб, що становить 83% від загальної кількості осіб, які подавали на громадянство, – розповідає У. Кернен. – Той, хто зазнає невдачі, може повторити тест через кілька місяців, але звісно, вже з іншими питаннями». Однак кожна така спроба коштує 300 франків.
Мовний іспит
Однак для того, щоб розпочати процес натуралізації, успішно пройденого країнознавчого тесту недостатньо. Починаючи з 2014 року, перш ніж подавати клопотання про надання прав громадянства, в кантоні Берн кандидат повинен, наприклад, надати документально зафіксовані результати мовного тесту, який доводив би наявність відповідних знань німецької або французької мови (Берн, до речі, кантон офіційно двомовний).
Говорити мовою Ґете чи Флобера треба вміти на рівні В1, для письмового тесту потрібен рівень А2 – загалом, це стандартні для європейських країн вимоги. Однак кантони можуть вводити суворіші умови, як це зробили, наприклад, у кантонах Швіц чи Нідвальден. Там вимагають, щоб письмовий рівень був не нижче B1, розмовний – не нижче B2.
Стандартизація
«Ми планомірно йдемо до збільшення ступеня стандартизації процесів натуралізації, незалежно від того, в якій громаді проживає кандидат», – каже Моніка Вальдіс, яка займається питаннями методології та організації освітніх процесів у «Центрі вивчення проблем демократії в м. Аарау». Вона та її співробітники підготували питання до офіційного країнознавчого тесту для кантону Ааргау. Тест складається з 240 питань, причому відповіді на кожне питання можна вибрати з кількох варіантів.
Відповідати потрібно не на всі питання, а на випадково відібрані 45. Для того щоб можна було потренуватися, на кантональному вебсайті вивісили зразкові питання та відповіді на них. Лука Чирільяно, зі свого боку, випустив у 2010 році роботу під назвою «Як вимірюється ступінь інтеграції: соціо-правове дослідження на тему аналізу ступеня інтеграції за результатами процесів натуралізації на прикладі кантону Аргау». Дослідження показало, що особливо в невеликих громадах співбесіду, покликану визначити рівень інтеграції кандидатів, проводять члени місцевих правлінь або просто чиновники, а не спеціально створена професійна комісія з натуралізації. Крім того, в деяких випадках інтерв'ю з кандидатами займало менше 15 хвилин, а цього, впевнений Л. Чирільяно, замало для поглибленої оцінки готовності людини до того, щоб «стати швейцарцем».
У 2018 році, через вісім років після публікації цієї роботи, у Швейцарії вже багато що змінилося, в тому числі й на законодавчому рівні. Однак деякі нещодавні приклади, такі, як відмова громади Букс (Buchs) у кантоні Ааргау надати громадянство молодій і дуже добре інтегрованій туркені, нагадують нам, що стандартизація не обов'язково є синонімом і гарантією професіоналізму та об'єктивності.
Скільки коштує натуралізація?
У кантоні Аргау накладні витрати на оформлення громадянства становлять 2 350 франків: 1 500 йдуть до бюджету громади, в якій проживає кандидат, 750 – кантону, 100 – до федерального бюджету.
Крім того, до загального кошторису витрат кандидат повинен буде закласти ще суму в розмірі від 900 до 1000 франків. Їх доведеться викласти за право відвідати курси підготовки до процедури натуралізації, включаючи підготовку до країнознавчого тесту, за сам тест та за іспит, що підтверджує достатнє знання мови регіону проживання.
Лука БЕТІ.
Переклад та адаптація Надії Капоне.