На кілька днів європейські вокзали та аеропорти стали місцями небувалого скупчення пасажирів
Проблеми у всіх були однакові. Це відсутність візи або закінчення терміну її дії, а також дефіцит грошей, зворотних квитків та своєчасної інформації про події. Додайте сюди необхідність у житлі, харчуванні та засобах зв'язку, а також мовний бар'єр – і отримаєте повну картину всеєвропейського апокаліпсису. Як, опинившись у подібній ситуації, вижити на чужині?
Удар по візі
Здавалося б, з чим не повинно було виникнути проблем, так це з візами. Форс-мажорні обставини очевидні. Більше того, згідно з Візовим кодексом Європейського Союзу, прийнятим у 2009 році, у випадку форс-мажору процедура отримання візи може бути спрощена. Так, наприклад, прикордонникам надано право вклеювати візи прямо на кордоні. Ті, хто в Лондоні добирався до прикордонного контролю Франції, а він знаходиться на залізничному терміналі «Євростар», і виявляв там наполегливість, отримували короткострокову візу, щоб вибратися на батьківщину.
Під час вулканічного форс-мажору в більшості великих аеропортів Європи консульські пункти працювали в посиленому режимі не тільки в робочий час, але й увечері, та у вихідні. Наприклад, в аеропорту Праги візи продовжували за 10-15 хвилин.
Втім, життя багатше будь-яких схем, саме тому представники тур-агентств рекомендують найбільш оптимальний алгоритм дій в умовах форс-мажору. «Якщо турист знаходиться в аеропорту не в транзитній зоні, то він може сміливо піти в посольство своєї країни та написати заяву про продовження візи, – радить директор туристичного агентства Travel Time Маргарита Гоголева. – Але якщо він у транзитній зоні, то в цьому випадку можуть виникнути проблеми. Добре, якщо співробітники прикордонної служби викличуть консульських працівників в аеропорт».
Це в теорії, але на практиці виходить інакше. Дмитро, гід пітерської групи з п'ятнадцяти осіб, який разом із кореспондентом «Підсумків» опинився замкненим у Лондоні, пішов своїм шляхом: «Я просто ризикнув і вирушив до польського посольства за короткостроковою шенгенською візою, пояснив людям ситуацію, нас зрозуміли і навіть пропустили без черги. У посольстві увійшли в наше становище, з документів вимагали тільки фотографії, страховку та візовий збір по 33 фунти стерлінгів з кожного. В результаті «шенген» для групи було отримано за півтори години».
Жити не тужити
Отримання візи, так само як і її продовження – це тільки половина справи. Не менш нагальне питання: де знайти дах над головою, поки не вирішиться проблема з від'їздом, враховуючи, що грошей обмаль? «Якщо в умовах форс-мажору вас виселяють з готелю, то родичі можуть прийти в турфірму, де було придбано тур, і продовжити проживання в раніше заброньованому готелі ще на кілька днів, – пояснює Маргарита Гоголева. – Турист живе ту кількість днів, яку оплачено його близькими. На бронювання піде одна година або близько доби, якщо це вирішили зробити наприкінці робочого дня».
Коли виникає проблема з проживанням, потрібно негайно зв'язатися по телефону з приймаючою стороною (представником туристичної компанії). Необхідні для зв'язку номери телефонів, включаючи мобільники гідів, мають бути зазначені в пам'ятці, що додається до путівки. Будь-яка туристична компанія дорожить своєю репутацією, тому в ситуації, що виникла, багато фірм пішли на збитки, продовживши броню в готелях за свій рахунок. «Розселяли людей за наш рахунок у надії потім домовитися з готелями про 50-відсоткову компенсацію, – розповів «Підсумкам» генеральний директор компанії «Асент Тревел» Ігор Козлов. – Готелі йшли назустріч».
Проблему з розселенням може вирішити і авіаперевізник. У випадку затримки літака в денний час більш ніж на 8 годин авіакомпанія зобов'язана розмістити пасажирів у готелі. Але це в звичайному житті. А от коли прокидається вулкан, то знову виникає той самий форс-мажор. І тут все залежить від доброї волі авіакомпаній.
Якщо багато європейських авіакомпаній залишили своїх пасажирів ночувати в аеропортах, то російські пішли на збитки і постаралися влаштувати громадян у готелях. Розповідають, що в Парижі представники «Аерофлоту» спочатку відмовляли в розселенні, посилаючись на форс-мажорні обставини, займаючись тільки складними транзитними пасажирами. Однак через добу «Аерофлот» уже активно розміщував пасажирів у недорогих готелях у зоні, прилеглій до аеропорту. Те саме відбувалося з аерофлотівськими пасажирами у Венеції. Їх не тільки розмістили, але й добре годували.
«Зазвичай достатньо прийти на стійку реєстрації та отримати купон на харчування та розміщення в готелі, – говорить Маргарита Гоголева. – У тому випадку, якщо авіаперевізник, посилаючись на форс-мажор, відмовляється оплатити їжу та готель, людині доводиться облаштовувати життя самостійно».
Наприклад, у Лондоні витрати на проживання минулого тижня за найекономнішим варіантом складалися наступним чином. Близько 60 фунтів на двох за добу за простий номер у готелі «дві з половиною зірки». Ті, хто переселився в хостели, за ніч платили менше 20 фунтів. До речі, дехто просто відмовився виїжджати з готельного номера. «Місцеві закони влаштовані так, що викинути вас на вулицю готельєр не зможе навіть з поліцією, – пояснює співробітник однієї з місцевих туристичних фірм Сергій. – Звичайно, буде скандал, але вигнати вас можуть тільки за рішенням суду, якого ще треба дочекатися». Щоправда, у цьому випадку необхідно враховувати, що наступного разу британську візу вам уже не дадуть ні під яким виглядом.
Їсти хочеться завжди
У Лондоні авіакомпанія «Трансаеро» за свій рахунок надала в аеропорту харчування своїм пасажирам. За це, правда, їм доводилося весь час там знаходитися. Інші питання про хліб насущний вирішували в міру своїх фінансових можливостей та кмітливості. Втім, голь на вигадки хитра.
Як виявилося, харчуватися на 5-6 фунтів на день у Лондоні цілком можливо. Навіть у двозіркових британських готелях ви маєте можливість пити чай-каву в номерах. Плюс у місцевих супермаркетах пропонується набір готових дешевих страв.
Можна було вирушити в район Кемден, відомий своїми «обжорними рядами». Там всього за 4 фунти подадуть величезну тарілку рису з карі, або китайську локшину з куркою в кисло-солодкому соусі, або порцію пекучого мексиканського чилі. А порції настільки великі, що вистачить на двох.
Money-money
Гаманці більшості туристів вичерпалися вже на третій день вимушеного полону. З'явилися черги в офісів, що займаються грошовими переказами з-за кордону. Гроші від родичів, друзів, знайомих можна отримати переказом через одну з компаній, відділення яких є сьогодні навіть у найвіддаленіших селах.
Для цього необхідно внести в касу ту чи іншу суму, заповнити платіжну форму, в якій вказуються прізвище, ім'я отримувача, його телефон, адреса, якщо вона є, і кодове слово. Повідомивши отримувачу кодове слово, відправник може бути впевнений, що той, назвавши пароль, миттєво отримає гроші в Парижі або в Осло. За операцію в середньому візьмуть 5 відсотків від суми переказу.
До речі, в посольстві з кешем вам можуть допомогти тільки в крайньому випадку – якщо йдеться про життя і смерть. Та й то не завжди і не скрізь...
Шляхи відходу
В принципі основні шляхи відступу були відразу ж освоєні співвітчизниками. Потрапити на поїзд у Європі можна, зарезервувавши по телефону або через Інтернет квиток у потрібному напрямку. Щоправда, для цього необхідно мати при собі дані банківської картки, які вимагатиме надати оператор, або треба буде ввести їх при заповненні електронної форми.
Можна пошукати через Інтернет попутників, аби на машині за скромну суму дістатися до місця призначення.
Наступний варіант – це таксі. Практично у всіх європейських містах можна замовити його в будь-який кінець Старого Світу. Найкраще зателефонувати по телефону, тому що таке замовлення обійдеться на тридцять відсотків дешевше, ніж якби справа відбувалася на стоянках таксі.
Деякі туристи, зневірившись вибратися поїздом або автобусом, брали машини напрокат. Зокрема, одна з найбільших автопрокатних фірм у світі – Hertz – надавала клієнтам машини, на яких вони могли доїхати, наприклад, з Німеччини до Франції, здати там автомобіль на парковці цієї ж фірми і пересісти на поїзд.
До речі, наші співвітчизники придумали, мабуть, найекзотичніший спосіб евакуації, який змусив Європу вкотре заговорити про «божевільних росіян». Четверо заможних російських туристів, евакуюючись з Австрії, купили на автозаправці за 5 тисяч євро старенький «Мерседес», щоб доїхати на ньому до Берестя. На питання, а куди ви його потім подінете, послідувала відповідь: «Та прямо на кордоні і кинемо, щоб не платити за розмитнення…»
Для тих же, хто вирішив стійко чекати вильоту свого рейсу, рекомендується постійно перебувати в аеропорту або щогодини зв'язуватися з його черговими службами. В екстрених ситуаціях виліт готується за лічені години. «Теоретично зворотний квиток має бути придбаний ще при виїзді зі своєї країни, по ньому можна вилітати, навіть якщо літак затримався або в тому випадку, коли авіакомпанія пересаджує на борт іншого авіаперевізника, – коментують у компанії Travel Time. – Тоді квиток необхідно переоформити в аеропорту на стійці представника тієї авіакомпанії, з якою людина полетить».
Якщо ви вирішили змінити свій маршрут, здати авіаквиток і поїхати на поїзді, тоді все залежить від того, на який тип рейсу ви брали квиток. Якщо це чартер, то гроші за авіаквитки турист, швидше за все, не отримає. Як правило, чартерні квитки поверненню не підлягають. Турист має право на компенсацію, якщо чартер не вилетів з вини оператора, а такий розвиток подій практично виключається. У випадку форс-мажору з оператора знімаються всі зобов'язання. Отже, якщо політ не відбувся через вулкан або інший катаклізм, туристу нема на що розраховувати. Інша ситуація з регулярними рейсами. Ці квитки можна здати, а отже, повернути гроші, при цьому втративши частину витраченої суми.
І наостанок: бувалі люди рекомендують, вирушаючи в подорож, застрахуватися від затримки та скасування рейсу. «У разі непередбачених обставин страховик оплачує витрати застрахованого, які він поніс в результаті зазначених ризиків, – каже заступник генерального директора з розвитку продажів компанії «АльфаСтрахування-Життя» Тетяна Меркулова. – Як правило, компанія компенсує витрати на харчування, проживання, телефонію. Деякі страховики встановлюють фіксовану суму, наприклад, за кожну годину затримки рейсу, але не більше обумовленої суми, припустимо, не більше 400 євро».
Безсумнівно, присмак вулканічного попелу надовго залишиться у туристів, які опинилися у владі обставин. Багато хто на особистому досвіді переконався, що навіть розвинені країни не здатні часом вирішувати проблеми своїх громадян, коли йдеться про форс-мажор. Тепер у дорогу досвідчений турист вже точно візьме зайву пару-трійку сотень євро, ніж телефони та адреси дипломатичних місій своєї країни.