Учасники програми German Doctor Exchange
Попрацювати в Німеччині лікарем з дипломом медичного вишу та професійним досвідом, отриманим на батьківщині, – перспектива приваблива. Однак багатьох зупиняє відсутність знань німецької мови та необхідність перевірки кваліфікації на відповідність прийнятим у Німеччині стандартам. Водночас через нестачу кадрів німецькі лікарні потребують іноземних спеціалістів. Звести разом роботодавців і претендентів взялися організатори програми German Doctor Exchange (GDE).
Безпрограшний варіант
«1 квітня я приступив до роботи в лікарні міста Нойсс», – розповідає невролог Олексій Саранов з Волгограду. Він потрапив у перший потік учасників програми GDE. Проект стартував у 2012 році і здійснюється за підтримки Фонду імені Отто Бенеке (Otto-Benecke-Stiftung). Після суворого конкурсного відбору лікарів (навіть без знання німецької) запрошують у Дуйсбург (Північний Рейн-Вестфалія), де вони проходять інтенсивний мовний тренінг і готуються до іспиту з медицини (Kenntnisstandprüfung). Той, хто його склав, отримує дозвіл на роботу лікарем у Німеччині та конкретні пропозиції щодо працевлаштування в німецькій лікарні.
Перша група була набрана у 2014 році. «Ми почали з Росії. У другій і третій групах є учасники з Росії, Казахстану та Білорусі. У четвертій групі, яка почне навчання у лютому 2016 року, – і учасники з України», – пояснює в інтерв'ю Deutsche Welle ініціатор програми Святослав Аксамитовський. У майбутньому планується розширити географію та набирати учасників з усього світу.
До вибору країн організатори ставляться дуже серйозно: щоб уникнути гострої нестачі кадрів у тому чи іншому регіоні, вони враховують співвідношення чисельності населення та кількості лікарів. Важливим є також рівень професійної освіти.
«Відомо, що колишня радянська система підготовки лікарів належить до найкращих у світі», – підкреслює Аксамитовський. Як на такий відтік кадрів реагують самі країни? «Від трансферу знань вони тільки виграють. Багато учасників планують повернутися назад і застосовувати отримане ноу-хау», – переконаний керівник програми.
Кар'єра в кредит
Кожного разу в нову групу набирають приблизно по 50 осіб. Вікова межа – 35 років. «Чим старше, тим важче дається вивчення іноземних мов», – пояснює менеджер. Організатори беруть на себе всі витрати. «Ми надаємо повністю обладнану квартиру, ноутбук, мобільний телефон, оплачуємо проїзний, страховку і даємо гроші на кишенькові витрати: 375 євро на місяць», – перераховує Святослав Аксамитовський.
Однак це слід розглядати радше як позику. Після працевлаштування лікар щомісяця виплачує GDE певний відсоток від зарплати. «Це предмет індивідуальних переговорів. Період виплат можна розтягнути максимум на 72 місяці», – додає ініціатор програми. Саме за цей термін (5-6 років залежно від спеціальності) випускник програми, працюючи в лікарні на посаді лікаря-асистента (Assistenzarzt), підвищує свою кваліфікацію, що дозволяє отримати звання лікаря-спеціаліста (Facharzt) в обраній медичній галузі.
Післядипломне навчання, і зокрема ставлення в колективі під час нього, – ще одна причина обмеження віку для кандидатів. «Якщо ти, будучи лікарем-асистентом, скажімо, у віці 45 років, проходиш післядипломне навчання, то в команді 30-річних тебе вже не сприйматимуть серйозно», – впевнений Святослав Аксамитовський.
1 квітня – щаслива дата
Всього за чотири набори, за його словами, було подано понад чотири тисячі заявок. Спочатку потрібно завантажити на сайті програми пакет документів. Після цього належить пройти IQ-тест в режимі онлайн. «Для мене найскладнішим був саме цей тест. На кожне завдання дається приблизно по хвилині. Всього – 30 хвилин», – згадує Леонід Белан, спеціаліст у галузі судинної хірургії з міста Чайковський на Уралі.
За результатами на початку березня 2015 року його запросили в Assessment Center (англ. «центр оцінки») у Санкт-Петербурзі, де належало пройти ряд інших тестів на перевірку інтелекту та здібностей до вивчення іноземних мов. Крім того, психологи аналізували і вміння кандидатів працювати в команді. «Треба було уявити, що нас відправили в субтропічну країну, де стався землетрус, і ми мали розгорнути польовий госпіталь, вирішивши за півгодини, хто за що відповідає», – розповідає Леонід Белан.
«Але найвідповідальніший етап, до якого треба бути психологічно готовим, – це індивідуальна співбесіда з двома німецькими професорами», – додає його одногрупниця по програмі GDE, лікар-офтальмолог Катерина Гребенюк. Світогляд, захоплення, причини, з яких обрали медицину, досвід роботи – бесіда допомагає зрозуміти, наскільки серйозно кандидат налаштований на участь у програмі та чи зможе працювати в німецькій системі охорони здоров'я. «Про результати співбесіди я дізналася 1 квітня, – сміється Катерина. – Перша реакція – все, треба збиратися. Для мене це дуже хороша можливість».
Головне – мова
Тепер Леонід і Катерина готуються до фінального іспиту на підтвердження кваліфікації. Позаду – місяці інтенсивної підготовки. В академії в Дуйсбурзі учасники вивчають побутову та медичну німецьку. «По суті, доводиться вчити дві мови – для спілкування з пацієнтами та колегами-лікарями», – пояснює росіянка. Заняття проходять у групах по 10-15 осіб. Активно застосовується й індивідуальний підхід. Шість годин на день, п'ять днів на тиждень плюс щодня кілька годин самостійної роботи вдома – графік не дозволяє розслабитися. «У фокусі програми – саме мовна підготовка, – підкреслює керівник академії Тіно Кесслер-Тьонес в інтерв'ю DW. – На співбесіді в лікарні перше враження про кандидата залежатиме від знання мови».
Мовні курси тривають у середньому сім місяців. Кінцева мета – рівень C1. Далі йдуть два місяці лекцій та індивідуальних занять з підготовки до кваліфікаційного іспиту, на який дається три спроби. За словами Тіно Кесслера-Тьонеса, з першого разу цей іспит не складають приблизно 5 відсотків учасників програми, зате з другої спроби справляються всі.
Після складання іспиту три місяці лікарів знайомлять з особливостями організації охорони здоров'я в Німеччині, економічними та правовими аспектами, а також комп'ютерними програмами, які застосовуються в німецькій лікарні.
За роботою – у провінцію
Загалом приблизно через рік кандидат готовий приступити до роботи. Співпрацюючи з лікарнями по всій країні, організатори програми відстежують ситуацію на ринку праці та пропонують на вибір кілька вакансій. Насамперед – у провінції. «Рівень підготовки та ставлення скрізь однакові. Малі лікарні є кращими, – каже Святослав Аксамитовський. – Там є можливість швидше почати працювати з пацієнтами і таким чином набути необхідних знань».
Олексій Саранов, лікар тепер уже в Нойссі, це може підтвердити. «На такому рівні, як я працюю тут, у провінційній лікарні, мені здається, у нас не працюють навіть у столиці», – вважає спеціаліст із семирічним стажем. Складнощі викликала лише документація, робота з електронною системою. «Що стосується спілкування з хворими, то тут якось навіть легше. Незважаючи на те, що ти іноземець, вони дивляться на лікарів з більшою повагою, ніж це зараз відбувається у нас на батьківщині, – порівнює невролог. – Та й у колективі ставлення дуже доброзичливе. Навіть якщо й виникають труднощі, то завідувач відділення виявляє терпіння».
За словами організаторів, німецькі лікарні охоче працевлаштовують у себе іноземних лікарів. «У сільських регіонах є лікарні, де частка іноземних лікарів становить 80 відсотків», – зазначає керівник академії Тіно Кесслер-Тьонес. У той час як німецькі випускники прямують до мегаполісів, уникаючи провінції, учасники програми GDE палають бажанням працювати в будь-якому регіоні Німеччини.
«Сенс є»
Високий заробіток теж слугує хорошою мотивацією. «Мене зарплата в нашій лікарні дуже влаштовує, навіть враховуючи, що я тільки почав. Переїхати до Німеччини та працювати лікарем – у цьому точно є сенс», – підсумовує Олексій Саранов.
Для тих, хто сам у цьому хоче переконатися: прийом заявок на участь у наступному конкурсі вже відкрито. Необхідно зареєструватися на сайті програми: http://www.germandoc.com/ru До 31 грудня 2015 кандидати можуть пройти онлайн-тестування. Другий відбірковий тур – участь в Assessment Center – відбудеться в березні 2016 року в Москві.