ЛЮДИ В БІЛИХ ХАЛАТАХ
Вступаючи свого часу до медичного інституту, ніхто з нас не замислювався про те, що доводити і підтверджувати своє лікарське ремесло доведеться все життя, як професійно, так і на папері. «Лікарем ти можеш і не бути, а громадянином бути зобов'язаний», – так, перефразувавши слова поета, говорила нам викладачка історії КПРС, не уточнюючи, правда, про громадянство якої саме країни йде мова. Ми всі були громадяни однієї шостої частини суші. Нам здавалося тоді: у нас все попереду, і честь, і слава, ми – люди в білих халатах, боткіни та пірогови, нас чекають і приймуть, і ми звершимо, відкриємо і доведемо.
Іноді, правда, миготіла іскра сумніву, особливо коли на очі потрапляли іноземні студенти – з Африки, Латинської Америки, з Кувейту. Звичайно, ми їх питали, і навіть нервово завмирали перед відповіддю: «А що потім, коли закінчите інститут?» – «А далі буде 3 іспити і 4 роки стажування в Англії чи Америці – для підтвердження диплома». Невже, правда?
Немає більше громадян, є панове. Впала завіса в нашому театрі і оголила тих, хто біжить хто куди, акторів-громадян. Всі з дипломами спеціаліста. А навколо них – гнилі декорації.
«Ви громадянин країни?» – питає мене чорна тітонька при прийомі на роботу. І так ясно згадалася мені історія КПРС у медвузі. «На жаль, не цієї». – «Тоді йдіть до іншого столу. А у вас є право на роботу? Немає – гуляйте». І вже в спину: «І взагалі, у вас є американська ліцензія на право практичної діяльності?» Ось вам і диплом! Наче я зовсім і не вчився, не працював анестезіологом. І що ж робити?
КУРСИ
Колись, років 40-50 тому, один заповзятливий чоловік на ім'я Каплан, мабуть, теж приїжджий і теж намучений, знайшов собі, як зараз прийнято говорити, спонсорів при єврейській громаді міста Нью-Йорка, та й організував курси з підготовки до іспитів для отримання тієї самої американської лікарської ліцензії, а також до інших не менш важливих іспитів. Колись ці курси були безкоштовними, існували на пожертвування. Такий собі клуб, де люди спілкуються, обмінюються медичними новинами, вивчають екзаменаційні білети минулих років. Курси ці, в принципі, передбачають рік, максимум 2 роки занять, але можна вчитися і довше. Але зараз ці курси практично зжили себе: нефункціональні і недешеві ($1.000-2.000 за один рік).
Один мій знайомий ходив три роки на ці курси як на роботу. Знав напам'ять практично всі питання з першого іспиту, і навіть правильні відповіді, англійською мовою, звичайно. І сім разів не міг скласти злощасний іспит! А адже був не останньою людиною у себе на батьківщині, процвітав, рятував... А тут ось не лягла карта – так і пішов флеботомістом, кров брати у бабусь і дідусів. Я думаю, позначилася відсутність методики і недостатнє знання мови. А заучування напам'ять білетів – для американської системи іспитів неефективне.
Що необхідно людині взяти на озброєння при підготовці до медичного іспиту в Америці, що називається USMLE? Перш за все, – реально зважити свої сили і зрозуміти, чи дійсно це потрібно чи ні. Адже насправді ніякі курси не вкладуть вам у голову ні англійську мову, ні медичні предмети. Так, ви їх колись вчили – російською та латиною, а тепер перед вами англійська зі своєю специфічною побудовою і своїми правилами.
Тож найефективніший спосіб – відповідати на питання самостійно з книгою і ручкою. На весь курс знадобиться 20-30 книг, в середньому по $25 кожна. «Каплан» пропонує короткі курси з ряду предметів у вигляді брошур. Їх ціна – $10-15. Вони хороші на першому етапі підготовки: і знання освіжають, і непогане тренування на швидкість. Далі – серйозніше. Потрібні книги-фоліанти з величезною кількістю екзаменаційних питань і відповідей. Обговорювати докладно переваги та недоліки цих книг зараз недоцільно – в процесі підготовки ви самі інтуїтивно вийдете на «свого» автора. Купити ці книги можна в найбільшому магазині Америки «Barns & Nobles». Для фінального етапу підготовки можна рекомендувати «The Merck Manual» (General Medicine), найвідомішу книгу, яка перевидається вже 100 років.
Щоб скласти іспит, знадобиться півтора року посиленого тренінгу. Причому за бажання ви можете підготуватися до іспитів, ще не виїжджаючи за кордон.
ІСПИТИ
Американська система складання іспитів мені особисто подобається. Вона проста і являє собою кілька етапів тестування. Вам потрібно вибрати одну відповідь з п'яти. Питань багато, і час сильно обмежений. Але цей спосіб дозволяє неупереджено оцінити знання студента.
Медичний іспит складається з трьох ступенів. До першої входять 12-15 базових дисциплін: біологія, хімія, гістологія і так далі. Всього існує 1.200 питань з курсу. На іспит виноситься 600 питань, відповідати треба протягом 6 годин з 30-хвилинною перервою. Іспит проходить в один і той же день на всій території США, Канади та ряду інших країн. Екзаменовані розподіляються по приміщеннях різних університетів. Кожен сидить один за столом, між рядами ходять наглядачі. Все робиться за командою: взяти буклети, відкрити буклети, покласти ручки, час вичерпано. Якщо вчасно не відкласти ручку – можете бути зняті з іспиту. А іспит недешевий – 450 доларів за одну спробу.
Друга ступінь являє собою клінічні дисципліни в чистому вигляді (близько 10 предметів). Хірургія, терапія, неврологія та інше. Ціна та процедура – аналогічні. Звичайно, не склавши першу ступінь, абітурієнт до другої не допускається. Результати кожного іспиту дійсні протягом 7 років.
І, нарешті, третя ступінь, іспит, як правило, трохи з формальним відтінком. Це в основному госпітальний менеджмент, етика, деонтологія, нескладні юридичні аспекти професії лікаря. Іспит зазвичай складають в кінці або в середині чотирирічної резидентури (ціна – ті ж $450). Якщо перші два іспити підтверджують ваш медичний диплом, то третій – іспит вже на ліцензію, тобто на право приватної практики.
РЕЗУЛЬТАТИ
Протверезіли – просльозилися. Так з іронією говорять про плачевні результати, і так зазвичай і буває. Але деяким щастить. Хоча тут везіння – результат правильної підготовки. Папірець з результатом приходить поштою. У ньому чітко і наочно, графічно інформують, як ви складали, де у вас недоліки, що потрібно підтягнути, який відсоток правильних відповідей. Цей відсоток повинен становити не менше 70, і чим він вищий, тим легше ви знайдете роботу.
Повернемося до ситуації, коли ви склали два іспити. Далі – пошук резидентури.
Чотирирічна резидентура передбачає вашу звичайну роботу за спеціальністю. За роботу платять $30-35 тисяч на рік. Щорічно проводиться дуже серйозна атестація. Не пройшли її – плюс ще один рік, на кшталт другорічництва. Трапляється в госпіталі скорочення штату – вас звільняють першим. Знову пошук роботи – і знову спочатку. Справа в тому, що за правилами всі чотири роки резидентури повинні пройти на одному місці.
Після успішного завершення резидентури та складання третього іспиту вам вручать ліцензію американського лікаря, і тепер починається пошук контракту. Звичайний заробіток – від 80 до 300 тисяч на рік, якщо знайдете собі місце. Це непросто: по-перше, ваша ліцензія діє не у всіх штатах (наприклад, ліцензія, видана в Нью-Йорку, діє в 29 штатах). А по-друге, американські лікарі на пенсію не йдуть і на лікарняних листах, як у нас, не сидять. Мій друг, американський лікар, після операції з видалення жовчного міхура через день вже був при виконанні...
Тобто ось тут-то і починаються головні труднощі та всілякі принади конкуренції. Але ви ж, здається, цього і хотіли?
«Заграниця» №15, 1999 р.