Контингент на в'їзд до Німеччини
Кількість щорічно видаваних дозволів на в'їзд як пізнього переселенця регулюється на основі параграфа 27 Abs. 3 і 4 BVFG (закон «Про вигнаних і біженців»). Питання єврейської еміграції регулюються іншими правилами. У своїй сьогоднішній статті я розберу лише ситуацію пізніх переселенців. Параграф 27 Abs. 3 BVFG приписує, що кількість виданих дозволів на прийом пізніх переселенців і членів їхніх сімей не повинна перевищувати середнє число осіб, розподілених Федеральним адміністративним відомством на проживання в масштабах країни в 1991-му і 1992 роках. Таке виділення обмежених контингентів на прийом веде до багаторічних черг. Нині планується видавати дозволи на переселення до ФРН не більше 100 тис. осіб на рік. Ця цифра відповідає кількості щорічно подаваних заяв на прийом до ФРН у рамках BVFG і числу фактично прибуваючих пізніх переселенців. Щоправда, за останні півроку з незрозумілих для мене причин кількість подаваних до німецьких посольств заяв на переселення до ФРН від етнічних німців, які проживають у країнах СНД, помітно зросла. Ймовірно, це пов'язано з бойовими діями на Кавказі та в Середній Азії, можливі й інші чинники.
Головна можливість прискорити справу - уникати зволікань
Затримки під час обробки заяви можуть виникати через неповне або нечітке заповнення претендентом на отримання статусу пізнього переселенця анкети-заяви про прийом до Німеччини. Особливо у випадку сумнівів у постійному визнанні заявником своєї належності до німецького народу. Щодо запису в графі «національність» у різних документах Федеральне адміністративне відомство має звичку засипати людей різними запитаннями, що збивають з пантелику. Таке листування з відомством часто триває роками. За цей час можуть кілька разів змінитися чиновники, які обробляють справу, і кожен новий співробітник вважає своїм обов'язком поставити нові запитання і зробити свій внесок у розбухання папки з документами. Якщо через кілька років безплідного листування справа потрапляє до мене на стіл, то часом і мені самому буває важко розібратися, чи на всі запитання дано задовільні відповіді, чи слід, на думку Федерального адміністративного відомства, дослати певні документи тощо. На практиці я постійно чую, що затримки в обробці документів зумовлені не поданням усіх вимаганих відомством документів. Те саме стосується і необхідної форми подаваних документів (оригінал, нотаріально засвідчені копії тощо). Документи, що не відповідають формальним вимогам, до уваги не беруться. Часто виникають і труднощі у взаєморозумінні з Федеральним адміністративним відомством. Заявник вважає, що виконав усі необхідні формальності, тоді як насправді від нього чекають досилання певних паперів. Поки відомство і заявник розберуться, що до чого, іноді минає багато місяців. У таких випадках я завжди рекомендую доручити перевірку справи фахівцеві.
Багато хто вважає, що після складання тесту на знання німецької мови вони незабаром отримають рішення Федерального адміністративного відомства за своєю заявою. Ця думка не відповідає дійсності. Багато залежить від чиновника, який обробляє справу, від того, коли він візьметься за аналіз отриманого ним протоколу екзамену та винесе рішення за заявою. Якщо відомство ухвалює позитивне рішення за заявою і вважає за можливе видати заявникові шукане рішення про прийом до Німеччини зі статусом пізнього переселенця, справа ще не закінчена. Як другий крок документи надсилаються до компетентних установ тієї землі, до якої після прибуття до Німеччини передбачається направити на проживання переселенця та його сім'ю. Компетентні земельні власті повинні схвалити рішення про прийом переселенця. Їхня незгода зобов'язує Федеральне адміністративне відомство відмовити заявникові у прийомі до ФРН як російського німця - пізнього переселенця. Цю відмову можна оскаржити шляхом подання протесту в передбаченому законом порядку. Процес повторного розгляду справи та отримання згоди з боку земельних властей може тривати шість і більше місяців.
Про можливості для прискореного отримання дозволу
Маю одразу зазначити, що можливості прискорити процедуру розгляду заяви та видачі дозволу на в'їзд дуже обмежені. У нормальному, позбавленому будь-яких особливостей середньостатистичному випадку не залишається нічого іншого, як терпляче чекати рішення Федерального адміністративного відомства.
Домогтися прискорення обробки заяви та видачі рішення про прийом до ФРН можна у разі доведеного серйозного захворювання заявника або членів його сім'ї, коли є термінові показання для проведення лікування в Німеччині. Типовими прикладами є ракові хвороби або тяжкі наслідки перенесених травм і нещасних випадків, які в більшості країн СНД не можуть лікуватися на сучасному рівні. Загальні старечі недуги або слабке здоров'я такою підставою не є. Для прискореної обробки заяви заявник повинен довести, що зволікання з в'їздом до Німеччини та затримка початку кваліфікованого лікування можуть мати фатальні наслідки для здоров'я хворого члена сім'ї. Відомство висуває високі вимоги до подаваних медичних довідок і документів. Зазвичай потрібен докладний медичний висновок із зазначенням розгорнутого діагнозу та обґрунтуванням причин, чому необхідне лікування цього захворювання не може бути проведене на місці в одній із держав СНД. Беззмістовні й непереконливі лікарські довідки ні про що або малозрозумілі діагнози на кшталт вегетосудинної дистонії до уваги зазвичай не беруться.
За наявності достовірних медичних документів заявник має хороші шанси домогтися прискореного розгляду своєї заяви. Передумовою успіху також є правильне та грамотне ведення листування з компетентними німецькими установами. Звісно, і в цих випадках Федеральному адміністративному відомству за обов'язкової участі земельних влад потрібно кілька місяців для прийняття рішення у справі.
На війні як на війні
Останнім часом я стикаюся з випадками, коли прохання про прискорений розгляд справи заявники обґрунтовують майбутнім призовом до армії своїх синів чи онуків. Перед лицем сумнозвісного стану армій країн СНД і панівних у них нестатутних відносин, а також бойових дій, що ведуться в багатьох кінцях колишнього СРСР, батьки виявляють обґрунтоване занепокоєння про душевне та фізичне здоров'я своїх дітей під час і після проходження військової служби. Не кажучи вже про серйозніші побоювання - за життя солдатів.
Щодо цієї тривожної ситуації можна сказати таке: Федеральне адміністративне відомство не втрачає душевної рівноваги, дізнавшись про майбутній призов до армії кандидата на переселення до ФРН, і лише в дуже обмеженому обсязі допускає майбутнє відбування військової повинності як поважну причину для прискореного розгляду заяви. Воно вважає військову службу в СНД загальним фактором ризику, якому однаковою мірою піддаються всі громадяни країн СНД і який не повинен братися до уваги німецькими органами влади при прийнятті рішення за заявою. З іншого боку, не повинно бути так, що сім'я російських німців не з власної вини чотири роки змушена чекати рішення про прийом як пізніх переселенців, а за два тижні до запланованого від'їзду до Німеччини син за повісткою військкомату має з'явитися на призовний пункт. У випадках, коли є принципове позитивне рішення за заявою і йдеться про врегулювання низки необхідних формальностей, мені поки що вдавалося домогтися прискореного видачі сім'ї призовника дозволу на переселення до ФРН.
У будь-якому разі я завжди рекомендую надсилати на адресу Федерального адміністративного відомства довідку про загрозу призову на дійсну військову службу до лав Збройних сил. Відомству, щоправда, добре відомо про обов'язкову військову службу осіб, які досягли 18-річного віку, але ніколи не зайве самому нагадати про цю обставину чиновнику, який веде справу. В екстремальних випадках можна обміркувати доцільність звернення по допомогу до одного з німецьких адміністративних судів.