Результати соціологічного дослідження, проведеного банком HSBC серед іноземних спеціалістів (експатів) у 34-х країнах, виявилися більш ніж промовистими. Серед кваліфікованих трудових кадрів Швейцарія за своєю популярністю займає стабільне перше місце, випереджаючи навіть такі бурхливо розвиваються країни Азії, як Китай та Сінгапур. Останнє місце в цьому рейтингу займає Єгипет, а Росія знаходиться на 17-му місці, поступаючись В'єтнаму і випереджаючи Японію.
Крім Швейцарії, Китаю та Сінгапуру, до п'ятірки «призерів» входять також Німеччина та Бахрейн. Ці п'ять країн були розставлені експатами по різних рядках рейтингу (від 1 до 34) відповідно до ключових критеріїв – таких, наприклад, як стан економіки або якість навчання дітей. Чим менша цифра, тим ближча країна до вершини п'єдесталу і тим вищий/позитивніший рейтинг у країни в даній сфері.
Пол Кук, провідний менеджер американської компанії «Valspar», що виробляє лаки та фарби, встиг попрацювати у Швейцарії та Сінгапурі. На його переконання, у цих двох країн багато спільного: невеликі розміри, політична стабільність, працьовите населення, прагнення робити все точно та вчасно. Недарма, зрештою, Сінгапур називають «азійською Швейцарією». А от що стосується трудових буднів, то виглядають вони у Швейцарії та Сінгапурі по-різному.
«Азія – це континент дуже вимогливий до трудових кадрів. Робочий день там триває з ранку і до «поки все не зроблено». Частково це пов'язано, звичайно, з очікуваннями клієнтів, але, з іншого боку, там всі просто схиблені на бізнесі, гонка за новими проектами та замовленнями йде в Сінгапурі безперервно», – розповів він в інтерв'ю порталу Swissinfo.ch.
Швейцарці на цьому тлі виглядають не гірше, вони «дуже амбітні люди і ставлять перед собою по-справжньому сміливі цілі, але вони надто покладаються на перевірені шляхи та алгоритми. У Сінгапурі у працівників загалом менше досвіду, і організація трудового процесу там теж залишає бажати кращого, а тому там і працювати доводиться більше, ніж це об'єктивно було б потрібно», – додає Пол Кук.
Експат з Китаю Шенцзє Ванг, приїхавши з Азії до Європи, спочатку навчався в Лозаннській вищій технічній школі (EPFL), а потім працював у швейцарському філіалі розташованої на Бермудських островах компанії «Marvell Technology Group», що виробляє телекомунікаційне обладнання, напівпровідники та засоби для зовнішнього зберігання цифрової інформації. На його думку, робочий процес у Швейцарії організований набагато продуманіше та ефективніше, ніж у Китаї. Тут не живуть, щоб працювати, а працюють, щоб жити. А от що стосується харчування, здоров'я та загального самопочуття, то тут йому довелося пережити майже справжній «культурний шок».
«Якість життя тут майже ідеальна. Продукти харчування, вода та повітря набагато кращі, ніж у Китаї, – розповів він в інтерв'ю порталу Swissinfo.ch. – Для європейців це, напевно, нормально, але в Китаї я щозими буквально гинув від астми, а тут як рукою зняло».
Але людина – істота соціальна, їй потрібні ще й контакти, і суспільні зв'язки. Знайти спільну мову з колегами по EPFL або на фірмі йому було не так вже й складно, а от далі починалися проблеми, пов'язані з мовним бар'єром, який серйозно заважав спілкуванню зі звичайними швейцарцями. «Спеціалісти з Іспанії або Італії вже через два роки нормально спілкувалися французькою, але для азіатів ця мова дуже складна», – каже Шенцзє Ванг.
Рагху Вішванатан довелося дуже постаратися, щоб, як кажуть, «розбити лід» у стосунках зі своїми швейцарськими, а тому дещо стриманими сусідами по житловому будинку. Але потім жодних проблем у плані спілкування чи контактів у нього не було, навіть незважаючи на те, що у вивченні швейцарського діалекту німецької мови він спочатку шкутильгав на обидві ноги. Хоча загалом і в цілому переїзд із США до швейцарського міста Баден, де йому запропонували позицію у французькому технологічному концерні «Alstom», виявився вельми непростою справою.
«У США стосунки колег в офісі будуються набагато неформальніше, а от у Швейцарії люди завжди чітко розрізняють життя робоче та приватне. Розмови на роботі завжди обмежуються суто професійними темами, швейцарці не дозволяють усім і кожному зазирати у свій приватний світ».
Але дуже скоро Р. Вішванатан зрозумів, що у Швейцарії та в США саме поняття «дружби» тлумачиться дуже по-різному. У Конфедерації, можливо, знайти друзів і важче, зате напрацьовані зв'язки виявляються, як правило, більш глибокими та сердечними, ніж у тих же Сполучених Штатах.
Сьоерд Броерс, голова компанії «Auris Relocation», що допомагає експатам вирішувати повсякденні проблеми, пов'язані з облаштуванням на новому місці, переконаний, що при всій стриманості швейцарців налагодити з ними контакти можна, особливою проблемою це бути не повинно. Його компанія підтримує при переїзді до Швейцарії від 600 до 700 іноземних спеціалістів щорічно.
«Швейцарці часом можуть бути просто жахливо впертими та закритими. Але іноземцям, які вперше приїхали до Конфедерації, краще одразу зрозуміти, що перший крок у налагодженні стосунків повинні робити саме вони, експати, що це їхнє завдання, а не місцевих жителів, – каже Сьоерд Броерс. – При цьому багато компаній розповідають нам, що їм буває набагато важче відправити свого співробітника за кордон, ніж прийняти тут, у Швейцарії, іноземного спеціаліста – багато іноземців спочатку готові до переїзду, тоді як швейцарці в душі своїй все-таки домосіди».
Втім, будь-який переїзд в іншу країну ніколи не обходиться без проблем. Несподіваним і досить неприємним сюрпризом для тих, хто приїжджає до Швейцарії, може стати висока вартість життя, і це навіть незважаючи на так само високі зарплати. Тому ж Рагху Вішванатану довелося витратити багато часу, перш ніж він зрозумів, що характерна для Швейцарії ідеальна якість інфраструктури та сфери послуг – справа дуже затратна.
«Швейцарці переконані, що якісні товари можуть і повинні бути лише дорогими товарами. З одного боку це, значною мірою, так і є, але з іншого боку тут, особливо порівняно з іншими країнами, я опиняюся в ситуації більш вузького вибору. У Швейцарії я мав вирішувати, куди мені ходити – на фітнес чи в тенісний клуб. У США я без зусиль міг дозволити собі і те, й інше одночасно».