Німецька економіка потребує як досвідчених спеціалістів, так і некваліфікованих робітників
Як показує дослідження компанії Deloitte, в якому взяли участь 158 фірм з Німеччини, пошук кваліфікованих співробітників став однією з найактуальніших проблем для німецьких підприємств, що гальмує зростання та розвиток бізнесу. «На звужених ринках праці підприємства змушені стримувати свій потенціал. Нестача кадрів характерна для всіх галузей», – говорить старший економіст Deloitte Александр Бьорш.
Як зазначає «Русская Германия», найбільше від нестачі кадрів страждає німецька будівельна галузь, в якій 75% підприємств відчувають подібні труднощі. Інші дані наводить Мюнхенський інститут економічних досліджень (Ifo), згідно з якими 38% німецьких компаній, зайнятих у сфері цивільного будівництва, страждають від нестачі як майстрів, так і просто досвідчених робітників.
Як і раніше, великий дефіцит робочої сили спостерігається у сфері догляду за літніми людьми. Наприкінці 2020 року у ФРН не вистачало понад 376 тис. доглядальниць, і ця цифра до 2025 року може збільшитися до майже 420 тис. осіб. Федеральний уряд не раз намагався реформувати цей сегмент економіки, однак переломити складну ситуацію поки не вдалося. Часткове перекриття кордонів та пандемія погіршили кризу сфери догляду в невеликих містах, особливо залежних від іноземних працівників.
Не менш тривожна ситуація спостерігається в логістичній сфері, де в останні роки відчутна нестача досвідчених водіїв. Окремі експерти побоюються, що при збереженні цієї тенденції вже найближчим часом у Німеччині може вибухнути транспортна криза, подібна до британської.
«Ми в Німеччині також рухаємося до неминучого скорочення поставок», – вважає член правління Федеральної асоціації вантажних перевезень, логістики та утилізації відходів (BGL) Дірк Енгельгардт. Ще на початку осені в деяких німецьких автопарках через відсутність водіїв простоювало до 30 вантажівок, і до кінця року становище в логістичному секторі може тільки погіршитися.
Основною причиною щорічного скорочення загальної кількості професійних шоферів у Німеччині Енгельгардт вважає надто довгий і дорогий процес отримання прав на багатотонний автомобіль. При середній вартості навчального курсу в 10 тис. євро та специфіці цієї непростої та невисокооплачуваної професії щорічна кількість ліцензій на водіння вантажних автомашин, що видаються у ФРН, не перевищує позначку в 15 тис., тоді як понад 35 тис. кваліфікованих шоферів щорічно йдуть на пенсію.
Змінити ситуацію, на думку члена правління BGL, могло б часткове або повне переймання фінансових витрат учнів транспортними компаніями, але багато з таких підприємств не готові на цей крок, оскільки побоюються, що спеціаліст, який отримав ліцензію, замість відпрацювання витрачених на нього коштів у пошуках кращих умов праці перейде до конкурентів.
Зараз у ФРН не вистачає від 60 тис. до 80 тис. шоферів, і потреба в них зростатиме з року в рік. Єдиний вихід у сформованих умовах Енгельгардт вбачає в залученні іноземців з Євросоюзу та інших європейських країн за межами спільноти. Втім, для цього Берліну та Брюсселю доведеться змінити міграційне законодавство та дочекатися закінчення пандемії, яка обмежує вільне переміщення мігрантів.
Підприємства громадського харчування, які знову відкрилися після торішнього локдауну та фіксують перший прибуток, на початку літа зіткнулися з нестачею персоналу. Тільки в серпні цього року німецькі ресторатори шукали понад 17 тис. кухарів. Загалом же наприкінці літнього сезону в цьому сегменті економіки спостерігалася нестача 46 тис. співробітників.
Власник мюнстерського ресторану Lux Маркус Гесслер вважає, що складні часи для кафе та ресторанів тривають, оскільки під час локдауну багато колишніх офіціантів та помічників на кухні знайшли нову роботу на складах та в магазинах і бояться повертатися до звичних занять, побоюючись нової хвилі карантинних обмежень.
Разом із колишніми колегами свою професію покинули сотні кухарів, найкваліфікованіші з них знайшли нову більш високооплачувану роботу в Австрії та Швейцарії – і найближчим часом повертатися до Німеччини не планують.
«Проблема криється в зарплатах. Висококваліфікований майстер отримує вдвічі або навіть втричі більше за хорошого кухаря», – констатує Гесслер, додаючи, що нестача спеціалістів, які назавжди змінили свою сферу діяльності або виїхали за кордон у пошуках кращої долі, відчуватиметься у ФРН ще довгий час.
«Німеччина втрачає робочу силу», – говорить глава Федерального агентства зайнятості Детлеф Шеєле. Він визнав, що у зв'язку з неминучим старінням населення Німеччини кількість громадян працездатного віку з кожним роком зменшується. За прогнозами відомства, тільки за 2021 рік німецький ринок праці може втратити майже 150 тис. працівників, а в останні роки ці цифри можуть стати ще «більш драматичними».
Слова Шеєле підтверджують результати дослідження інституту Ifo, згідно з якими в червні 2021 року керівники 34,6% німецьких компаній скаржилися на нестачу кваліфікованих працівників. Таке високе значення реєструється на території ФРН лише вдруге в новітній історії. Компенсувати втрату працездатного населення в Німеччині, на думку Шеєле, можна тільки за допомогою щорічного залучення сотень тисяч працездатних іноземців.
«Нам потрібно 400 тис. іммігрантів на рік. Значно більше, ніж у попередні роки», – заявив Шеєле. На його думку, німецька економіка одночасно потребує досвідчених спеціалістів і некваліфікованих робітників, готових з повною віддачею працювати на повну ставку.