Як ведеться така підготовка, я точно не знаю, можу припустити, що вона відбувається з порушенням ізраїльських та німецьких законів. Тож порада одна – руки геть від таких сумнівних пропозицій! Жоден серйозний фахівець не займатиметься речами, які можуть коштувати йому адвокатської ліцензії та обернутися довічною забороною на професію. Чи довірите ви свої гроші сумнівним фірмам – ваша справа.
Право на притулок
Стаття 16 Конституції ФРН дає право на притулок тим особам, які у себе на батьківщині зазнають незаконних переслідувань з боку держави через свою релігійну, статеву, етнічну належність або інші особисті, вроджені ознаки. Переслідування з боку приватних осіб, груп та інших недержавних організацій не дають підстави для присвоєння статусу біженця.
Деякі шукачі притулку з ізраїльським паспортом вказують на свої особливі симпатії до справи палестинців і на проблеми з силовими та іншими державними структурами внаслідок цих виступів. Маю сказати, що такі твердження дуже важко довести. Спроби довести те, чого немає насправді, мають вельми недостовірний і навіть жалюгідний вигляд. Не кажучи вже про те, що незалежно від усіх інших доказів суди класифікують Ізраїль як демократичну країну, в якій кожен громадянин може вільно висловлювати свою думку. Прикладом є лівий рух «Шалом ахшав», члени якого не зазнають державного переслідування за свою антиурядову діяльність. Мені невідомо, щоб хтось із «ахшавників» за свої дії потрапив під колеса державної машини.
Звичайно, внаслідок постійної напруженості ситуації та загрози терористичних актів у країні спостерігаються певні тривожні тенденції розвитку. Я нещодавно читав про утворення в Ізраїлі єврейської групи профашистського спрямування зі своєю атрибутикою, відповідною ідеологією, уніформою тощо. Проте ці темні тіні не досягають рівня загрози демократії в Ізраїлі. З цієї причини я не бачу в ізраїльських громадян шансів домогтися від адміністративних і судових органів ФРН присвоєння статусу біженця.
Гуманітарні біженці
Більш реально виглядає прохання про надання тимчасового притулку з гуманітарних міркувань на період війни. Тут я хотів би повернутися до подій кувейтської війни 1991 року. Після початку бойових дій кілька тисяч громадян Ізраїлю прибули до Німеччини, оскільки вони мали цілком реальні побоювання за життя своїх близьких і власне життя. 39 іракських ракет, що впали на Ізраїль, були вагомим аргументом не поспішати з поверненням на батьківщину.
Як відомо, громадяни Ізраїлю можуть протягом трьох місяців перебувати у ФРН без візи, місцеве відомство у справах іноземців може надати дозвіл залишатися в Німеччині ще на три місяці. У тому вже далекому 1991 році німецька влада справді продовжила візу та надала громадянам Ізраїлю соціальну допомогу до моменту закінчення війни. Фоном для такого гуманного рішення стали реальні побоювання відправити людей на смерть унаслідок можливої газової атаки з боку Іраку. Ніхто не міг дати гарантії, що Саддам Хусейн не скористається хімічною зброєю, яка була в його арсеналі. Тому відомства у справах іноземців відмовилися від примусової висилки людей у зону бойових дій.
Після закінчення Другої війни в затоці більшість цих короткострокових гуманітарних біженців повернулася на батьківщину. Дехто, щоправда, зміг за цей час отримати надійніший вид на проживання і залишився у ФРН. Деякі уклали шлюб, що дозволив їм залишитися в країні у ролі чоловіка або дружини. Деякі змогли знайти робоче місце і отримали продовження візи. Слід сказати, що громадяни Ізраїлю мають певні привілеї щодо працевлаштування в Німеччині. Параграф 9 Положення про видачу робочої візи (Arbeitsaufenthaltsverordnung) дозволяє місцевим відділенням відомства праці надавати громадянам Ізраїлю дозволи на роботу на власний розсуд.
Застереження для особливо прозірливих
Хочу відразу застерегти всіх особливо прозірливих, які хотіли б заочно й заздалегідь отримати гарантію гуманітарного притулку, не виїжджаючи з Ізраїлю. Реальна, але поки що нездійснена загроза бомбардувань країни сама по собі не обґрунтовує вимогу про надання гуманітарного притулку. Ця загроза, попри всю реальність, також не захищає від примусової висилки на батьківщину тих, хто вже сьогодні просить в ФРН притулку. Зацікавлені особи не зможуть посилатися на загальну нестабільність ситуації та можливість Іраку чи інших антиізраїльських груп і держав будь-якої миті напасти на Ізраїль. Тільки фактичний напад на країну може змусити німецьку владу дати біженцям певний статус, та й для цього відсутні надійні гарантії.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.