Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Робота

З гуманітаріїв – в айтішники

IT-індустрія відчуває кадровий голод і готова дати шанс фахівцям з гуманітарною освітою

У 2019 році на німецькому ринку IT-технологій з'явиться близько 40 тисяч нових робочих місць. Як повідомляє Deutsche Welle, такий прогноз дає німецьке об'єднання підприємств цифрової економіки Bitkom. Чи готові IT-компанії брати на роботу фахівців без профільної освіти?

Кілька років тому Любов Сугак переїхала до Берліна. У Калінінграді вона навчалася на факультеті сервісу та туризму, після вишу працювала у сфері маркетингу. На момент переїзду до Німеччини вона вже розуміла, що знайти роботу за спеціальністю буде дуже складно.

«Спочатку я спробувала займатися програмуванням на безкоштовних курсах в інтернеті, щоб зрозуміти, чи може мій мозок сприймати цю інформацію», – розповідає Любов. Потім дівчина пройшла курси в берлінській школі, де за короткий термін дають базові навички. Вже через три місяці вона отримала сертифікат розробника веб-додатків. Після навчання Любов швидко знайшла роботу.

З весни 2018 року дівчина розробляє веб-додатки для контролю виробничих процесів у компанії Relayr. На співбесідах її не питали про профільну освіту, для роботодавця було важливіше, як вона впоралася з тестовим завданням.

Швидко освоїти нові навички змогла і Аліна Вербенчук. Вона сама пройшла шлях від вивчення китайської до роботи в лондонському офісі YouTube. «Курси не вимагають великих фінансових та часових витрат. Адже найчастіше після університету вже немає можливості знову сісти за парту», – вважає Аліна Вербенчук. Зараз Аліна керує проектом Verbetcetera, який допомагає людям змінити свою кар'єру та перейти у світ IT. За її словами, профільна освіта потрібна, наприклад, у машинному навчанні: без фундаментальних знань буде складно конкурувати на ринку праці.

«Я закінчила магістратуру у сфері бізнесу і, вже працюючи, почала усвідомлювати, яких навичок мені не вистачає», – розповідає Аліна. Її перевагою при працевлаштуванні в Європі стала російська мова. Дівчина працювала з партнерами компанії зі Східної Європи, а після поглиблення знань в IT вона змогла для себе відкрити й інші кар'єрні можливості.

Все залежить від посади, пояснює Юліана Петріх, керівник відділу освіти Bitkom: «Якщо потрібні спеціалізовані навички, наприклад, при розробці складного програмного забезпечення, без відповідної освіти знайти роботу буде важко». При цьому вона відзначає переваги гуманітаріїв – креативність, здатність розглядати проблему з різних точок зору. Такі навички затребувані при прогнозуванні, консультуванні та організації роботи IT-підприємств.

Шлях від переїзду до Німеччини до позиції в мюнхенському відділенні Google зайняв у Тетяни Райффершайд кілька років. Зараз вона працює технічним письменником – складає документацію для програмістів та клієнтів під час розробки нових програм і систем.

За плечима у Тетяни Мінський лінгвістичний університет. Але дівчина вирішила відмовитися від кар'єри викладача. Після перекваліфікації вона влаштувалася в IT-компанію тестувальником. Через кілька місяців вона підготувала першу технічну документацію для свого роботодавця і зрозуміла, що це її покликання.

Незважаючи на успішний досвід роботи вдома, в Німеччині Тетяна рік не могла знайти робоче місце. Тоді вона вирішила закінчити магістратуру з прикладної лінгвістики в Білефельді та Цюриху. Саме тут вона навчилася програмувати та поглибилася в технології на стику лінгвістики та IT.

З німецькою «корочкою» роботу було знайти легше. Тетяна визнає, що отримані в університеті знання стали в нагоді, але серед її колег так само багато лінгвістів, філологів, журналістів без технічного бекграунду. Є навіть ті, хто раніше займався музикою. Як показує практичний досвід, у сфері інформаційних технологій далеко не у всіх є профільна освіта.

Деякі отримують «нанодипломи» (nanodegrees), це свого роду сертифікати. На ринку США вони відіграють все більшу роль. У Німеччині, за словами Юліани Петріх з Bitkom, вони теж набирають популярність серед роботодавців. Однак вона підкреслює, що німецькі роботодавці все ще досить сильно орієнтуються на наявність профільного диплома. Без нього важко буде подолати і бюрократичні бар'єри при оформленні робочої візи в Німеччину.

Зараз компанії галузі інформаційних технологій ведуть переговори з урядом, щоб сертифікати враховувалися при видачі віз працівникам IT-сфери. Виступають вони і за зниження вимог до німецької мови для іноземців.