Рим вважає, що імміграційні квоти могли б пропонуватися ЄС державам-партнерам, які погодяться боротися з нелегальною імміграцією, підпишуть із «п’ятнадцятьма» угоди про реадмісію, що передбачають готовність приймати назад тих, хто незаконно в’їхав із них до країн Євросоюзу. При цьому кожна країна ЄС сама встановить такі квоти.
Міністр внутрішніх справ Італії Джузеппе Пізану заявив колегам, що таким методом - імміграційні квоти плюс угоди про реадмісію та про співпрацю - «Рим припинив імміграцію з Албанії та на 90% скоротив імміграцію з Тунісу». Його колеги попросили Європейську комісію вивчити це питання до весни 2004 року та відповісти, наскільки це реально й ефективно. Проте поки принципової згоди не дано. Головний сумнів у тому, якою мірою запропонована квота скоротить головне джерело лих у цій сфері - нелегальну імміграцію.
Більшою мірою італійська ініціатива отримала підтримку середземноморських країн, а також Ірландії та Австрії, де така система вже діє. «Ідея хороша, якщо при цьому будуть створені системи оцінки ефективності співпраці з третіми країнами», - наголосив голова МВС Іспанії Анхель Асебес. Його країна, до речі, вже домовилася про квотну систему з Марокко та Еквадором.
А от північні країни поки що обережні, хоча формальні заперечення висунула лише Фінляндія. Ця група держав ставить на перше місце той факт, що становище на національних ринках праці не однакове, тому питання про політику в галузі легальної імміграції має залишатися прерогативою країн-учасниць, а не ЄС загалом.
Член Європейської комісії Антоніу Віторіну, відповідальний за питання юстиції та внутрішніх справ, не сперечається з цим: «Квоти визначатимуться не в Брюсселі, а кожною країною, залежно від стану її ринку праці, здатності приймати іммігрантів, історичних і культурних зв’язків». Він нагадав, що ЄС відчуває потребу в легальній імміграції, що викликано демографічними та економічними причинами.