Екстремальні види спорту завжди вважалися долею обраних, по-перше, тому що дорого, по-друге, тому що небезпечно. Але зараз, на думку аналітиків ринку, цей вид туризму поступово стає масовим. «У людей з'явилися гроші, які вони готові витрачати на своє дозвілля, – каже спеціаліст маркетингової компанії Анатолій Поморцев. – І вони хочуть спробувати нові розваги. До того ж такий відпочинок не тільки дає можливість отримати незабутні відчуття, але й підкреслює статус людини».
Хлопця в гори тягни
Найвідоміші з екстремальних видів спорту – це, мабуть, гірські: сноуборд, лижі. Найскладнішим і найризикованішим вважається альпінізм. «Підкорювати гірські вершини найкраще влітку, коли погода дозволяє дістатися до наміченої мети з мінімальними витратами сил, – вважає менеджер туристичного агентства Лариса Стартова. – Але любителі адреналіну не зупиняються і взимку. А складні погодні умови та сходи лавин тільки додають гостроти подорожі».
Для того щоб займатися альпінізмом, бажано мати сильні передпліччя, хорошу розтяжку та невелику вагу, тому що утримуватися доведеться на одних лише пальцях. Такий спорт – розвага не з дешевих, повний комплект якісного спорядження обійдеться екстремалу в $1,5-2 тис., але якщо хочеться підкорити Еверест лише раз у житті, амуніцію можна взяти в оренду, це обійдеться на порядок дешевше. Найласіші маршрути для альпіністів – це, природно, Ельбрус і Казбек, Тянь-Шань в Узбекистані та Казахстані й гострі піки Аляски. Десятиденний тур у ближньому зарубіжжі буде коштувати $500-600, а за кордоном – в районі $1.000.
Останнім часом став дуже популярним так званий freeskiing – спуск по крутих, непідготовлених схилах зі складним рельєфом та freeride – те саме, але з використанням вертольота як засобу доставки. Полюбили громадяни й Ski-mountaineering – сходження на гору для того, щоб спуститися з неї на лижах або сноуборді. Причому у справжніх професіоналів використання страховки та будь-яких додаткових пристосувань вважається поганим тоном. Гірськолижне спорядження не таке дороге, як альпіністське, якісний комплект коштуватиме $700-800, оренда – $30-40 на добу. «Борознити гірські простори найкраще в Європі: в Австрії, Швейцарії, Німеччині, Франції та Італії, – стверджує Лариса Стартова. – Але на сусідніх просторах теж є де розгулятися. Російські курорти, хоча й поступаються закордонним, більш привабливі для туристів із середнім достатком. Якщо Альпи обійдуться в $1,5-1,8 тис. за 7-10 днів, то на Чегет, у Приельбруссі, Домбай або на Урал можна поїхати і за $500, Красна Поляна трохи дорожче – $700-800».
На землі та під землею
Коли пристрасть до пригод у крові, не обов'язково йти в гори. Серед наземного екстриму стає все більш популярним маунтінбайкінг – гонки з перешкодами на гірському велосипеді. Це спорт не для слабкодухих, гонщикам доводиться стрибати з каміння, виробляти віражі між деревами, з'їжджати з крутих схилів, і все це на величезній для велосипеда швидкості – до 50 км/год по прямій і до 100 км/год з гори.
«Щоб серйозно займатися маунтінбайкінгом, доведеться витратити чимало грошей, – розповідає директор магазину для екстремалів Сергій Кадишев. – Хороший велосипед коштує в районі $2 тис., і це тільки для новачка. Професійний байк у ціні може досягати й $10 тис. Ну і, звісно, у копієчку вийде амуніція та різні запчастини – це мінімум $800-1.000». Фахівці радять їхати до Франції, Німеччини, Італії або до Криму. Там, на горі Ай-Петрі щороку проводяться змагання для початківців та професійних маунтінбайкерів.
Спелеологія – розвага для тих, хто любить полоскотати нерви під землею. Це не тільки спорт, але й дослідницька робота. Звісно, серйозною наукою займаються не всі, тому більша частина фанатів підземного життя їздить туди розважатися. «Щоб займатися спелеологією, треба мати серйозну підготовку, причому не тільки фізичну, але ще й психологічну, – вважає Сергій Кадишев. – Адже печера – це зовсім інший світ, де немає звичних орієнтирів: неба над головою та лінії горизонту».
Порівняно з усіма іншими видами екстремального відпочинку спелеологія – найбюджетніший варіант. Головне, щоб завжди під рукою був ліхтарик, батарейки та каска. Досліджувати краси підземного світу фахівці запрошують до Болгарії, Чехії, Чорногорії та взагалі в будь-яку гірську місцевість. Орієнтовна ціна спелеологічної експедиції за кордон – $600-800 на тиждень. А ті, хто обмежений у коштах, можуть отримати свою дозу адреналіну в рідній країні абсолютно безкоштовно.
Хто не занурюється, той сплавляється
З водних видів екстриму лідерську позицію займає дайвінг. Але милуватися на рибок – це доля новачків. Справжні шукачі пригод обирають рек-дайвінг – занурення на затонулі об'єкти або кейв-дайвінг – прогулянки підводними печерами. Ці розваги вимагають професійної підготовки, тому що занурення часом відбуваються на глибину до 50-70 метрів. Для найвідчайдушніших існує напрям фрі-дайвінг – це занурення без акваланга із затримкою дихання. Майстри здатні не дихати під водою до 8 хвилин! Фахівці називають фрі-дайвінг найнебезпечнішим з усіх видів спорту, тому що різкі перепади тиску та нестача кисню можуть призвести до зупинки серця сміливця.
«Дайвінг теж задоволення не з дешевих, – розповідає менеджер магазину спортивних товарів Елена Голубкина. – Повний комплект спорядження коштуватиме близько $1,5 тис., але потім треба буде витрачатися тільки на квитки та готель». Найкращими місцями для занурень вважаються Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Гаваї і, звичайно ж, Єгипет – мало що може зрівнятися з красотами Червоного моря. Шанувальникам річкового дайвінгу фахівці особливо радять відвідати Крим, там багато затонулих суден часів Другої світової війни. Орієнтовна ціна поїздки – $700-1.000.
Інший спосіб отримати заряд адреналіну на воді – рафтинг та каякінг – сплав гірськими річками. Рафтингом не займаються поодинці – це командний спорт. Він абсолютно безпечний навіть для дітей, тому отримав масове поширення. «Рафт-тури бувають кількох видів: поїздки на один день за ціною $60-150 та багатоденні подорожі, під час яких туристи потрапляють у найвіддаленіші куточки гір з незайманою природою, де вони розбивають табір і, в міру проходження маршруту, досліджують околиці навколо стоянок, – каже Лариса Стартова. – Орієнтовна вартість таких турів $1-1,5 тис.». Каякінг же – спорт одинаків, він хоч і позбавлений командного духу, але дозволяє людині кинути виклик стихії та залишитися з нею віч-на-віч. Сплавлятися добре річками Північної Америки, Канади або Аляски.
Польоти наяву
Анітрохи не менше, ніж суша та море, екстремалів манить небо. Парашутний спорт вимагає великої відваги, адже навіть стандартний стрибок у зв'язці та з інструктором викликає у людей недосвідчених тремтіння в колінах, але для справжніх любителів адреналіну це вже давно пройдений етап. Тепер вони цікавляться скайсерфінгом та бейс-джампінгом.
Скайсерфінг – виконання різних фігур у вільному падінні з лижею на ногах. Аеродинаміка лижника дуже сильно відрізняється від простого стрибка, і для того, щоб зафіксувати всю красу польоту, спортсмен повинен летіти не один, а в парі з оператором, який зніме на камеру перші 50 секунд падіння до того, як розкриється парашут.
Бейс-джампінг – це стрибки з парашутом з висотних будівель, телевеж, мостів та стрімких схилів. «Таке розвага вважається найризикованішою з повітряних, тому що стрибки здійснюються з невеликої, за мірками парашутного спорту, висоти, – каже професійний бейс-джампер Кирилл Бочаров. – І навіть якщо парашут розкрився на кілька секунд пізніше, ніж потрібно, це може призвести до трагедії». У нашій країні стрибки з висотних будівель та споруд вважаються дрібним хуліганством і караються відповідно до Кримінального кодексу, тому займатися бейс-джампінгом краще за межами батьківщини. Бувалі джампери рекомендують висотки-близнюки в Малайзії, а також Норвегію, Швейцарію або США.
Парашутисти – люди забобонні і чужому спорядженню не довіряють, тому кожен поважаючий себе спортсмен повинен мати особистий комплект. Він складається зі спеціального рюкзака та власне парашута і коштує в районі $1-1,5 тис.