Після тривалої політичної та організаційної підготовки Євросоюз зумів вплинути на впертих ірландців: 2 жовтня Лісабонський договір підтримали 67,1%
Дублін погодився на повторний референдум лише після того, як лідери ЄС у червні цього року гарантували, що набрання договором чинності не зачепить ряд ключових положень внутрішньої та зовнішньої політики країни – заборони на аборти, пільгового податкового режиму та військового нейтралітету. Люди висловилися «ясно і переконливо», підкреслив ірландський прем'єр Брайан Коуен. «Ірландське «так» відлунило по всій Європі», – радісно заявив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Карл Більдт, голова МЗС Швеції, яка зараз головує в ЄС, оцінює підсумки плебісциту як «важливу перемогу» прихильників європейської інтеграції.
У Москві сподіваються, що «набрання чинності Лісабонського договору додасть додатковий імпульс розвитку стратегічного партнерства Росія–ЄС», заявив офіційний представник МЗС Росії Андрій Нестеренко. На Смоленській площі вважають, що «завершення процесу ратифікації договору позитивно позначиться на переговорах щодо укладення нової базової угоди Росія–ЄС, у рамках якої в тому числі обговорюються питання налагодження механізмів нашої співпраці», підкреслив дипломат.
Вирішальну роль у зміні настроїв ірландців відіграла світова криза, сказав «Времени новостей» Олаф Осица, експерт польського Центру європейських досліджень у Натоліні: «Ірландці не стільки сказали «так» умовлянням Єврокомісії, скільки «ні» – безробіттю». На думку співрозмовника видання, криза «катком пройшлася по Ірландії», яка демонструвала до цього вражаючі темпи економічного зростання. Рівень безробіття у серпні становив 12,2% – це найвищий показник за 14 років. Різко зріс обсяг зовнішнього боргу країни. На допомогу Дубліну поспішно прийшов Брюссель – Європейський центробанк виділив ірландським банкам пакет екстреної допомоги у розмірі €54 млрд. Баррозу відвідав напередодні референдуму Ірландію та оголосив про рішення ЄС асигнувати €15 млн на перепідготовку тимчасово звільнених працівників ірландських заводів транснаціональної комп'ютерної корпорації «Делл».
Лісабонський договір набуде чинності лише після того, як його схвалять усі 27 країн – членів Євросоюзу. Залишилося завершити процес його ратифікації в Польщі та Чехії, де документ ще не підписали президенти Лех Качиньський і Вацлав Клаус. Олаф Осица зауважив «Времени новостей», що президент Польщі «схильний до непередбачуваних жестів», а його чеський колега має репутацію євроскептика і не раз відкрито критикував договір як «спробу побудувати в Європі супердержаву на шкоду національному суверенітету». До того ж днями Вацлав Клаус отримав несподівану підтримку від 17 чеських сенаторів – вони направили до конституційного суду протест проти договору, даючи тим самим можливість президентові відкласти ратифікацію. Скарга вказує на «несумісність договору з чеським суверенітетом», розгляд позову в суді може зайняти кілька місяців. Найближчими днями в Брюсселі відбудеться зустріч керівництва ЄС із чеським прем'єром Яном Фішером. Експерти вважають, що європейські начальники спробують прискорити Прагу з прийняттям позитивного рішення.
Лісабонський договір, підписаний лідерами країн ЄС у столиці Португалії в грудні 2007 року, передбачає ряд важливих внутрішніх реформ Євросоюзу. Серед них запровадження посад президента та міністра закордонних справ ЄС, розширення повноважень Європарламенту, включаючи право голосу при розробці щорічного бюджету ЄС в обсязі близько €120 млрд. Документ також закріплює за кожною країною-членом право на односторонній вихід з Євросоюзу.