«Держава загального добробуту неминуче постраждає від вільної імміграції. Можливо, це торкнеться найбідніших верств корінного населення. Уряду доведеться прийняти важке політичне рішення», – заявив президент Ifo, професор економіки Ганс-Вернер Зінн (Hans-Werner Sinn). За його словами, з розрахунків експертів очолюваного ним інституту випливає, що інтеграція біженців коштуватиме німецькому уряду 21 млрд євро лише цього року.
«Уряд повинен уникати нових боргів для фінансування цих витрат, – застеріг професор Зінн. – Виходити слід з поточного бюджету. Зараз у нас немає надлишків, бюджет 2016 року затверджено на рівні «чорного нуля» («чорним нулем» німецькі економісти називають бездефіцитний бюджет. – Авт.). Було б правильно, якби ми зараз трохи «затягнули паски». В іншому випадку ця доля випаде на майбутні покоління. Ми маємо інтегрувати біженців у будь-якому випадку, навіть за рахунок бюджетного дефіциту, заповнити який доведеться за рахунок підвищення пенсійного віку та скорочення субсидій: держава просто буде змушена урізати витрати».
У необхідності інтеграції біженців професор Зінн не сумнівається: «Багато біженців не мають жодної освіти і не володіють німецькою. І якщо розмовною мовою вони ще зможуть якось опанувати, то складніше справи будуть з освоєнням ними абетки на незнайомій їм латиниці. Адже багато з них повністю неписьменні. Наприклад, серед афганців дуже високий рівень неписьменності. А в Сирії 65% населення не в змозі пройти тест PISA навіть найнижчого рівня. Серед біженців із Сирії є освічені люди, але майже половина біженців, які проживають у центрах їх прийому в Туреччині, не мають мінімальних навичок, необхідних для адаптації в сучасному європейському суспільстві. І в цьому одна зі складностей їх інтеграції».
Полегшити завдання зможе процес входження біженців на ринок праці, – впевнений професор Зінн. «У ході трудової діяльності вони швидше опанують німецьку, а головне – почнуть заробляти, що хоча б частково зніме навантаження з нашої соціальної держави, – зазначив президент Ifo. – Крім того, їх трудова зайнятість не дозволить виникнути паралельним суспільствам. Але й тут є проблеми. Одна з них – все частіше лунаючі вимоги скасувати для біженців планку мінімальної оплати праці. Мовляв, у цьому випадку вони зможуть швидше працевлаштуватися. Але скасування мінімальної оплати праці для біженців вдарить по корінному населенню і позбавить його робочих місць».
Користуючись нагодою, професор Зінн висловився на адресу федерального міністра праці Андреї Налес (Andrea Nahles), яка планує такі реформи, як посилення трудових прав контрактників і тимчасових працівників: «Хто говорить таке, не розуміє ринкової економіки, – з прямотою римлянина заявив президент Ifo. – Фрау Налес ратує за подорожчання послуг, що, у свою чергу, неминуче призведе до ліквідації робочих місць. Соціальна держава не повинна робити своєю політикою розподіл зарплат: її завдання – проведення належної податкової та трансфертної політики (у даному контексті під трансфертною політикою мається на увазі фінансова допомога федерального бюджету бюджетам земель. – Авт.). Простіше кажучи, відбирати у багатих і віддавати бідним».
На закінчення Ганс-Вернер Зінн подарував ще одну новину: «Наш прогноз ми обмежили 2016 роком, поки євро та ціни на нафту порівняно невеликі. На довший період ми розрахунків зараз не робили. Але за класичними оцінками сукупних витрат на основі так званого балансу поколінь, незаперечно виходить, що на інтеграцію мільйона біженців знадобиться від 79 до 450 млрд євро – залежно від того, наскільки добре чи погано реалізовуватиметься програма їх інтеграції».