Майже кожен четвертий житель Німеччини має іноземне походження
Як зазначає «Русская Германия», порівняно з попереднім роком ця цифра зросла одразу на 4,4%. Таким чином, кількість жителів Німеччини з іноземним корінням досягла зараз абсолютного рекорду за всю сучасну історію країни.
Цікаво, що з 19,3 млн 51% мають німецькі «аусвайси», а 49% – іноземні паспорти. Ще шість років тому кількість іноземців у ФРН становила лише 42% від загальної кількості жителів, які мають імміграційний фон.
Згідно з даними Федерального статистичного відомства, наразі 2,8 млн осіб (14%) мають турецьке коріння, 2,1 млн (11%) – польське, 1,4 млн (7%) є вихідцями з території Російської Федерації, 1,2 млн (6%) – уродженці Казахстану, а ще близько 900 тис. мають румунське походження.
Головною причиною зростання кількості жителів Німеччини з імміграційним фоном вважається як природне зменшення «корінних німців» на півмільйона осіб щорічно, так і постійне зростання імміграції до ФРН. Так, із 19,3 млн осіб з іноземним корінням 13,2 млн самостійно іммігрували до Федеративної республіки.
Серед усього населення ФРН лише кожна десята особа віком старше 65 років має імміграційний фон. При цьому у віковій групі до 45 років ця цифра становить одразу 38%. Останній показник навіть більший, ніж аналогічні цифри у Сполучених Штатах, тобто в країні з багаторічною практикою впорядкованої імміграції.
Між тим, на відміну від таких країн, як США, Австралія, Канада або Нова Зеландія, Німеччина відкрилася для імміграції не так вже й давно, у 1960-х роках. Але вже сьогодні, за даними статистиків, саме Федеративна республіка є найпривабливішою для мігрантів країною, принаймні на європейському континенті, чи то робоча міграція, возз'єднання сімей чи пошук політичного притулку.
Цікаво, що раніше головною причиною переїзду до ФРН називалося возз'єднання сім'ї (37%), ще 18% говорили про виключно професійні причини. Однак в останні роки причини імміграції до Німеччини чітко змістилися в бік пошуку робочого або навчального місця (28%), при цьому майже 60% цієї категорії людей одразу після прибуття до ФРН негайно починали працювати.
Досить цікаві й викладки статистиків про ті іноземні мови, якими вдома розмовляють жителі Федеративної республіки. Виявляється, що із загальної кількості в 24 млн «домашніх господарств» у ФРН приблизно в 2,5 млн розмовляють іноземною. Найчастіше це турецька мова (17%), потім слідує російська (15%), польська (8%) та арабська (7%). Якщо всі члени «домашнього господарства» мають імміграційний фон, то в 55% випадків вони використовують у спілкуванні переважно свою рідну мову. Якщо лише один із них має імміграційне коріння, то не німецькою мовою говорять лише 7%.
Як зазначають статистики, у їхніх викладках про кількість жителів з імміграційним фоном практично не враховуються ті жителі ФРН, чиї дідусі та бабусі були не німцями. Якщо додати й цю групу населення, то уявлення про Німеччину як про нібито традиційно-консервативну країну, яка досі не має Закону про імміграцію, не витримує жодної критики.