Економічна криза в Латвії дала поштовх до появи програми інвесторів
Як зазначає Бі-бі-сі, епопея з ВНЖ в обмін на інвестиції почалася майже десять років тому, коли Латвією прокотилася економічна криза, за рік скоротивши ВВП країни на 18%. Це змусило уряд шукати екстрені заходи для порятунку хоча б окремих галузей економіки. Тоді й почалася історія крихких взаємин між латвійськими політиками та, головним чином, російськими переселенцями – та сама «програма інвесторів».
Іноземцям, які проживають за межами Європейського Союзу, запропонували отримати тимчасовий вид на проживання в Латвії в обмін на інвестиції в місцеву економіку. Інвестувати можна було в купівлю нерухомості, відкриття підприємства або вклади в банки. Достатньо було придбати квартиру трохи більше ніж за 140 тис. євро, щоб отримати ВНЖ у країні Євросоюзу з правом безперешкодного пересування в його межах. Плюс відносно недорога квартира недалеко від моря.
Майже одразу стало зрозуміло, що програма набуває масового характеру: на піку популярності у 2014 році ВНЖ у Латвії отримали близько шести тисяч осіб. Обсяг інвестицій за перші чотири роки перевищив мільярд євро.
Будинок біля моря
Маклери, будівельники, консультанти – усі, хто був причетний до розвитку супутніх сфер економіки, – були щасливі. Переїжджаючі до Латвії росіяни (більшість прибулих були громадянами Росії) – теж. Дехто купував «дачі» на балтійському узбережжі, зберігаючи на батьківщині основне місце проживання. А дехто забирав сім'ї та починав нове життя в новій країні.
«Я з сім'єю переїхав у 2012-му, у мене якраз народилася дочка, – розповідає Бі-бі-сі тепер уже латвійський підприємець Павло Переверзєв. – Тому питання безпеки стало дуже важливим – хоча б на рівні спілкування з поліцією. Ми зрозуміли, що тут інший рівень здорового глузду в житті, інша якість життя. А ми зовсім не олігархи: ми щось продали в Росії, щоб щось купити тут. З часом побудували тут свій бізнес».
Національне питання
У міру того як зростала кількість росіян, які переїхали до Латвії, зростало й невдоволення націоналістично налаштованих політиків. Пік популярності програми інвесторів припав на 2014 рік – початок української кризи. Саме через нього представники націоналістичної партії «Національне об'єднання» кілька разів пропонували заборонити громадянам Росії отримувати ВНЖ за цією програмою.
«Один з основних постулатів зовнішньої політики Росії – захист своїх громадян у ближньому зарубіжжі. Разом з тим, збільшуючи тут кількість громадян Росії, ми піддаємо Латвію більшій небезпеці», – говорив тоді Бі-бі-сі екс-депутат парламенту Дзінтарс Расначс («Національне об'єднання»).
Під тиском геополітичної складової правляча коаліція почала згортати програму. У 2014 році збільшилася мінімальна ціна нерухомості: зі 140 тисяч євро до 250 тисяч. Кількість учасників програми одразу скоротилася: якщо у 2014 році це були майже шість тисяч осіб, то у 2015-му – трохи більше тисячі.
А за гроші – можна
Потім, у 2016 році, боротьба з програмою інвесторів перейшла з ідеологічної площини в економічну. Депутати вирішили, що ті іноземці, які вже переїхали до Латвії за цією програмою, повинні платити по 5 тис. євро за продовження тимчасового виду на проживання. Гроші вирішили спрямувати на підтримку молодих сімей. Для багатьох інвесторів внесок у розмірі 5 тис. євро виявився ударом.
«Ми одразу заснували товариство «Нові латиші», куди увійшли люди, які переїхали до Латвії з країн СНД, – продовжує Павло Переверзєв, який і зараз очолює це товариство. – Тоді ми звернулися до президента [Латвії Раймондса Вейоніса]. Президент нас почув і поправки відхилив. Потім ми провели цілу низку зустрічей з депутатами».
У підсумку було знайдено компроміс: від сплати 5 тис. євро за продовження ВНЖ звільнялися всі ті, хто приєднався до програми до вересня 2014 року. А це – більшість інвесторів.
Можна й не платити
Однак минув ще рік, і програма інвесторів практично перестала працювати: за першу половину 2017 року управління у справах громадянства та міграції отримало всього 64 запити на ВНЖ від «інвесторів». І тут політики вирішили втрутитися ще раз.
З ініціативи уряду досягнутий рік тому компроміс було скасовано, і всіх «інвесторів», багато з яких уже вивчили латиську мову та пустили коріння на новому місці, зобов'язали заплатити 5 тис. євро за продовження ВНЖ.
«Ці поправки пов'язані з двома питаннями. Перше – це рівне ставлення до всіх, хто отримав ВНЖ. Усі повинні платити однакову суму. А досі були групи, які платили ці 5 тис. євро, і були ті, хто не платив, – розповідає міністр економіки Латвії Арвілс Ашераденс. – Друге – ці ресурси фінансують програму підтримки молодих сімей при купівлі житла».
Поправки були прийняті в бюджетному пакеті, через що президент Раймондс Вейоніс навряд чи поверне їх на повторний розгляд – як він зробив це рік тому. Під ударом опинилися 4 357 осіб. Щоправда, політики знайшли компроміс: платити всі 5 тис. одразу – необов'язково. Можна платити по тисячі євро на рік.
«Я знаю сім'ї, для яких це удар економічний, а ще більше – принциповий. Вони подумують [переїхати], – каже Павло Переверзєв. – Ми декларуємо готовність звернутися до конституційного суду, а слідом за цим – до Європейського суду з прав людини».
Латвійський уряд, своєю чергою, декларує готовність отримати мільйони євро як додаткові надходження до держбюджету. Згідно з підрахунками міністерства економіки, прийняті поправки вже в наступному році принесуть Латвії від 3,7 до 5,1 мільйона євро.
Правда, в інвесторів є шанс уникнути витрат: проживши в Латвії п'ять років, вони можуть скласти іспит з латиської мови та отримати постійний вид на проживання замість тимчасового. За нього 5 тис. євро платити не потрібно.