Вчені Інституту німецької економіки вирішили з'ясувати, чи багато серед приїхавших до країни іноземців винахідників і новаторів
Як повідомляє Deutsche Welle, цими питаннями задалися троє вчених з Інституту німецької економіки (IW) у Кельні, які задумали дослідження під назвою «Міграція та інноваційна сила Німеччини». І одразу ж зіткнулися з проблемою: а як це з'ясувати? Взагалі-то одним із найбільш показових індикаторів інноваційної активності вважається кількість патентів, що реєструються. Але як дізнатися, чи є автор патенту іноземцем, чи має він міграційне коріння? Адже патентне відомство ФРН – DPMA – громадянство і тим більше етнічну приналежність винахідника, природно, не фіксує – лише прізвище, ім'я та адресу.
Звісно, серед авторів патентів, що реєструються в Німеччині, є жителі іноземних держав, але їх вчені IW якраз вирішили не враховувати: предметом дослідження мали стати мігранти, які проживають на території країни. В результаті експерти інституту придумали спеціальну методику, в основі якої – вельми оригінальна ідея проаналізувати імена винахідників.
Якщо, наприклад, винахідника звуть Карл-Гайнц, то можна з великою часткою впевненості стверджувати, що він – німець або хоча б з німецькомовної країни. В той же час, скажімо, ім'я Агнешка явно вказує на польське коріння.
Зібравши іменні дані всіх винахідників, які проживають у Німеччині та зареєстрували патенти з 2005 по 2016 рік (пізніших даних DPMA поки не надало), вчені IW отримали загалом 20 375 різних імен, після чого розроблена експертами інституту комп'ютерна програма розподілила їх за країнами, регіонами або групами мов.
При цьому враховувалися найрізноманітніші тонкощі, скажімо, той факт, що в Італії Andrea та Gabriele – чоловічі імена, а в німецькомовних країнах – жіночі. У подібних випадках проводився додатковий пошук в інтернеті, щоб, наприклад, за допомогою фотографій визначити стать винахідника. Зрештою, пишуть автори дослідження, у більш ніж 90 відсотках випадків вдалося досить точно визначити походження винахідників.
І вийшла наступна картина: якщо у 2005 році частка іноземців серед винахідників, які проживають у Німеччині, становила 5,9 відсотка, то у 2016 році вона зросла до 9,2 відсотка, а кількість зареєстрованих мігрантами патентів досягла майже 3 тисяч. При цьому найбільш інновативними виявилися вихідці з країн Східної та Південно-Східної Європи: на них припало близько третини всіх зроблених іноземцями у 2016 році винаходів (майже 1000 патентів).
Під країнами Східної та Південно-Східної Європи вчені IW мають на увазі, зокрема, Польщу та Чехію, Росію та Україну, Болгарію та Сербію. Інакше кажучи, слов'янські держави, хоча цей термін у самому дослідженні і не використовується. Більш точно визначити походження винахідників у даному випадку не видавалося можливим, зазначають автори дослідження, пояснюючи це, наприклад, тим, що імена Андрій, Олександр або Марія широко поширені в цілому ряді країн регіону, чи то Росія, Україна або, наприклад, Болгарія.
Другу велику групу інновативних мігрантів складають винахідники з арабським або турецьким (тюркським) корінням. На них у 2016 році припало 565 патентів. Третя за величиною група – вихідці з Південної Європи та Латинської Америки. В той же час найбільш швидкими темпами (хоча і з дуже низького рівня) зростала кількість винаходів, зроблених вихідцями з Індії. Порівняно з 2005 роком кількість зареєстрованих ними патентів майже потроїлася. У винахідників з китайськими іменами вона подвоїлася.
Така динаміка очевидно пов'язана з тим, що громадяни Індії та Китаю стали найактивнішими отримувачами Blue Card – дозволу на проживання та роботу в Німеччині, який цілеспрямовано видається з 2012 року висококваліфікованим спеціалістам з країн, що не входять до ЄС. Найчастіше інших такі «блакитні картки» оформляли в останні роки також громадяни Росії та України, Сирії та Туреччини.
Отже, «у Німеччині – все більше розумних голів з іноземним корінням». Такий основний висновок дослідження інституту IW. За словами одного з його авторів, Олівера Коппеля, отримані результати переконливо показують, наскільки важливий для Німеччини схвалений урядом у грудні 2018 року закон про імміграцію кваліфікованих кадрів. Порівняно з Blue Card він суттєво розширить можливості для залучення до країни спеціалістів не лише з вищою, а й із середньою спеціальною освітою.
Вчений переконаний, що новий закон, який незабаром має бути ухвалений парламентом, «полегшить приплив спеціалістів технічного та природничо-наукового профілю, інакше кажучи – багатьох потенційних винахідників, і зміцнить німецьку інноваційну систему».