Вістря протесту спрямоване проти статті закону, яка дозволяє вислати з країни «сан-пап'є» («без паперів») – іноземців, які нелегально в'їхали до Франції і не мають документів на тимчасове проживання. Маніфестантів особливо схвилювала доля сімей з дітьми, які давно навчаються у французьких школах, часто ще з дошкільного циклу. За різними даними, у Франції зараз живуть від 50 до 100 тис. таких дітей.
Глава МВС і кандидат у президенти на виборах 2007 року поставив за мету в нинішньому році вислати 25 тис. нелегальних іммігрантів. Новий закон ускладнює отримання посвідок на проживання у Франції та натуралізацію, вводить квоти для «потрібних» економіці країни іммігрантів, скасовує автоматичну легалізацію після 10 років фактичного проживання. Посиленням імміграційних правил кандидат у президенти Саркозі розраховує отримати голоси націоналістично налаштованої частини французького суспільства.
На хвилі боротьби за право нелегалів жити і працювати у Франції склалися впливові організації громадянського суспільства – мережа «Освіта без кордонів» (RESF) та «Об'єднання проти імміграції на викид». Саме вони й покликали на вулиці прихильників скасування закону.
У лавах демонстрантів у Парижі йшли відомі персонажі лівої та ультралівої частин французького політичного спектру, причому такі імениті, як колишній прем'єр Лоран Фабіус і екс-міністр економіки Домінік Стросс-Кан. «Ми беремо їх під свій захист!», «Без паперів – не людина!», «Попрання прав людини – загроза Республіці!» – гласили транспаранти над колоною, яка пройшла мирно, без інцидентів східною частиною центру Парижа від площі Бастилії до Берсі.
Засновник і лідер RESF Рішар Муайон заявив під час демонстрації, що його прихильники будуть пильно стежити за діями влади. У «мережі» є «червоні» номери телефонів, за якими в будь-який момент можна повідомити про конкретні випадки депортації: «Якщо МВС матиме намір когось вислати з країни, воно не зможе зробити це таємно».
На мітингу перед палацом спорту Берсі виступила журналістка Флоранс Обена. Вона відома насамперед тим, що минулого року 157 днів була заручницею ісламістів в Іраку, у її звільненні брали участь французькі спецслужби, а на військовому аеродромі під Парижем її зустрічав сам президент Ширак. «Коли поліція приходить по ваших сусідів, щоб відправити їх туди, куди вони не хочуть, настає момент непокори», – проголосила пані Обена.
Уже того ж вечора на Єлисейські поля під сигнали клаксонів і постріли хлопавок виплеснулася інша, ще більш масова й несанкціонована хода: у зв'язку з перемогою французької збірної над бразильцями на чемпіонаті світу з футболу. І в цьому тріумфуючому натовпі можна було помітити багато облич «некорінної національності».
Олександр МІНЄЄВ.
Новые Известия