Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

Імміграційне право Німеччини – 8

Коли подружжя та родичі по низхідній лінії можуть отримати німецьке громадянство?

Подружжя та родичі по низхідній лінії пізніх переселенців, включені до рішення про прийом, набувають після прийому до Німеччини правовий статус німця за умови, що їх включення до рішення про прийом не втратило чинності. З видачею свідоцтва про статус пізнього переселенця це подружжя та родичі по низхідній лінії, як і раніше, набувають німецьке громадянство.

У яких випадках є право на участь в інтеграційному курсі?

Пізні переселенці, а також їх подружжя та родичі по низхідній лінії, включені до рішення про прийом пізніх переселенців, мають законне право на безкоштовну участь в інтеграційному курсі (мовному та орієнтаційному курсі) загальним обсягом 630 навчальних годин. Курси проводяться спільно для переселенців та іноземців. За потреби держава забезпечує соціально-педагогічну допомогу та догляд за дітьми.

Які перехідні правила?

Для всіх осіб, які отримали рішення про прийом до 31 грудня 2004 року або включені до рішення про прийом пізнього переселенця, прийом здійснюється за раніше чинними правилами. У разі реєстрації та розподілу до 1 січня 2005 року проведення процедури засвідчення залишається обов'язком федеральних земель. Федеральне законодавство про вигнанців у редакції, зміненій законом «Про імміграцію», потребує подальшої конкретизації у формі загальних адміністративних приписів Федерального міністерства внутрішніх справ.

Закон «Про імміграцію» та Комісія з розгляду виняткових випадків

Існування Комісії землі Берлін з розгляду виняткових випадків отримало тепер правову основу у федеральному та земельному законодавстві. Раніше Сенатське управління внутрішніх справ могло лише передати до відділу віз та реєстрації іноземних громадян (Auslanderbehorde) прохання Комісії з розгляду виняткових випадків надати іноземцю можливість перебування в країні з урахуванням винятковості ситуації, якщо це можливо відповідно до закону.

Тепер, згідно із законом «Про перебування іноземних громадян», Сенатське управління внутрішніх справ як вищий адміністративний орган федеральної землі на підставі клопотання Комісії з розгляду виняткових випадків може зобов'язати відділ віз та реєстрації іноземних громадян видати або продовжити іноземцю дозвіл на перебування, навіть якщо умови для видачі або продовження, необхідні за законом, не виконуються, але невідкладні або особисті причини виправдовують подальше перебування іноземця в Німеччині.

Сенатське управління внутрішніх справ може поставити своє рішення про те, чи задовольнить воно клопотання Комісії з розгляду виняткових випадків, у залежність від забезпеченості засобів до проживання іноземця без використання державних коштів.

Як і раніше, іноземці не мають безумовного права на розгляд питання їх перебування Комісією з розгляду виняткових випадків. Питання про розгляд конкретного випадку в Комісії має бути внесене одним із членів Комісії.

Членами Комісії з розгляду виняткових випадків у Берліні є:

1. Уповноважений з питань інтеграції та міграції Берлінського Сенату або призначений ним представник.

2. Представник управління Сенату з жіночих питань.

3. Представник католицької церкви.

4. Представник євангелічної церкви.

5. По одному представнику від Ліги благодійних спілок, Ради у справах біженців та Ради з питань міграції землі Берлін-Бранденбург.

Зміни у праві на політичний притулок

У новому законі «Про імміграцію» визначено, що недержавне переслідування є тепер достатньою причиною для визнання прав біженця. Раніше іноземець міг бути визнаний конвенційним біженцем лише у випадку, якщо переслідування, якому він піддавався на батьківщині, походило від держави або могло бути приписане державі. Таким чином, у країнах, де внаслідок громадянської війни відсутня будь-яка державна влада, переслідування приватними особами взагалі не могло бути визнане переслідуванням у дусі Женевської конвенції про біженців. Таке, наприклад, мало місце в Сомалі.

Тепер умова для класифікації переслідування в дусі Женевської конвенції про біженців полягає в тому, що державна влада в країні походження або – якщо така перестала існувати – жодна партія чи організація, що править у державі, а також жодна міжнародна організація не в змозі забезпечити захист.

Крім того, до нового закону «Про імміграцію» як нова причина для втечі введено переслідування за статевою ознакою. Наприклад, конвенційним біженцем може бути визнана жінка, яка рятується втечею після перенесеного генітального каліцтва, або якщо таке каліцтво їй загрожує.

Крім того, покращено правове становище конвенційних біженців після визнання їх статусу. Вже після закінчення трьох (замість восьми) років вони мають право на безстрокове перебування (постійний вид на проживання), якщо Федеральне відомство з прийому біженців та міграції повідомить відділу віз та реєстрації іноземних громадян про те, що умови для скасування або вилучення цього права відсутні.

Конвенційні біженці мають тепер право на приїзд їх дітей та дружини (чоловіка) в рамках возз'єднання сімей за умови наявності достатньої житлової площі та засобів для проживання. Навіть якщо ці умови не виконуються, відділ віз та реєстрації іноземних громадян (Auslanderbehorde) на власний розсуд може дозволити возз'єднання.

Право на політичний притулок поширюється тепер також на членів сімей конвенційних біженців. Вони повинні задовольняти умовам, що діють для членів сімей осіб, які мають право на політичний притулок. Діюче раніше правило згідно із законом «Про процедуру надання політичного притулку» поширювалося тільки на осіб, які мають право на політичний притулок.

Що змінилося в процедурі надання політичного притулку?

Новим є те, що в процедурі подальшого надання політичного притулку «створені самостійно причини після втечі» не є більше підставою для присвоєння статусу конвенційного біженця. Це стосується будь-яких політичних дій у вигнанні і означає погіршення порівняно з діючим раніше правом. Хоча раніше подібні причини теж не приводили до визнання прав на політичний притулок, але нерідко надавався захист від висилки з країни шляхом присвоєння статусу конвенційного біженця.

Закінчення в наступному номері.

_