Як повідомляє «Русская Германия», дев'ятий звіт німецького уряду «О положении иностранцев в Германии» містить на 650 сторінках десятки тисяч цифр, що допомагають узагальнити погляд держави на ситуацію, в якій опинилися численні іммігранти, що населяють країну.
Урядовий документ не підтверджує апокаліптичну картину, представлену колишнім міністром фінансів Берліна і нинішнім націонал-консервативним літератором Тіло Саррацином у фундаментальній праці «Германия самоликвидируется» (Deutschland schafft sich ab). Згідно з підтвердженими цифрами висновками держсекретаря з питань інтеграції при німецькому уряді Марії Бемер (Maria Böhmer), іммігранти, які прибули до ФРН, йдуть вірним шляхом. Але пройти по ньому до щасливого кінця вдасться не кожному.
Отже, у Німеччині нас поступово стає більше. За даними 2010 року 15,7 мільйона жителів ФРН походять із сімей з міграційним минулим – на 100 000 осіб більше, ніж у 2008 році. Крім безпосередньо приїжджих, статистики відносять до іммігрантів народжених у Німеччині дітей, хоча б один з батьків яких не жив на нинішній території країни до 1949 року – таким чином, наділеному міграційним минулим жителю ФРН зовсім не обов'язково самому переїжджати до Німеччини, і кожен третій з тих, хто вважається іммігрантами, народжений на німецькій землі.
Більшість іммігрантів, як і раніше, – турки (російських німців статистика до іммігрантів, мабуть, не зараховує). Більше число іноземців проживає в Німеччині, маючи німецьке громадянство. Кількість тих, хто вступив у нього за звітний період, зросла: у 2010 році німецький паспорт отримали 101 570 осіб проти 94 470 у 2008-му. У 2011 році різниця між тими, хто приїхав до країни, і тими, хто покинув Німеччину, склала 240 000 осіб – такий же значний приплив іммігрантів востаннє був зафіксований у 2001 році. Причинами знову виниклого масового інтересу іноземців до ФРН уряд називає остаточну лібералізацію ринку праці в рамках Євросоюзу та фінансову кризу, що обернулася припливом іммігрантів з Іспанії та Греції.
У середньому іммігранти значно молодші за корінне населення – середній вік жителя ФРН з міграційним минулим становить 35 років проти 45,9 у корінного населення. Понад третину дітей, які живуть у Німеччині у віці до п'яти років, мають міграційне минуле, їхнє число постійно зростає, а помітна більшість проживає у великих містах.
Діти іммігрантів справно відвідують дитячі дошкільні заклади (приріст за три роки – з 9,1 до 14%), а їхні шкільні успіхи поступово наближаються до досягнень німецьких учнів: число іноземної молоді, яка не змогла закінчити німецьку школу, з 2004 по 2010 рік знизилося на 39 відсотків, але все одно кількість дітей-іммігрантів без атестата (12,8 відсотка) більш ніж удвічі перевищує показники німецьких однолітків. Непропорційно багато іноземців (33 відсотки проти 12 відсотків німців) відвідують школи з найнижчим рівнем вимог – Hauptschule. Іноземців, які закінчують гімназії, з 2005 по 2010 рік стало більше на 36 відсотків: серед гімназистів переважають вихідці з Росії, менше інших турків та італійців.
Молоді з міграційним минулим як і раніше надзвичайно важко знайти місце для професійного навчання – на кінець грудня 2010 року в Німеччині було 5,1 відсотка іноземців, які здобувають професію, при тому що іноземної молоді від 15 до 24 років у Німеччині 10,6 відсотка. Як наслідок – майже третина іммігрантів, які живуть у Німеччині віком від 25 до 35 років, не має вищої або професійної освіти, серед вихідців з німецьких сімей таких втричі менше.
Серед іммігрантів як і раніше значно більше безробітних, ніж серед усього населення ФРН. За п'ять років, з 2005 по 2010 рік, безробіття серед приїжджих помітно скоротилося – з 18,1 відсотка до 11,8 (загалом по Німеччині – з 11,3% до 7,1). Частіше за інших не мають роботи іммігранти без німецького паспорта, у цій категорії також спостерігається легке поліпшення. Серед іноземців, які живуть у Німеччині, безробіття з 2010 по 2011 рік знизилося з 18,2 до 16,9 відсотка. Тим не менш урядовий звіт свідчить, що іммігранти пожинають плоди кон'юнктурного зростання значно меншою мірою, ніж працююче корінне населення – і відрив однієї групи від іншої стає все більшим.
Ризик збідніння серед іммігрантів порівняно з німцями втричі вищий. Приїжджі вдвічі частіше за корінне населення насилу зводять кінці з кінцями (26,2 відсотка іммігрантів проти 11,7 відсотка місцевих німців). У 2010 році місячний дохід понад 60 відсотків сімей з міграційним минулим не перевищував 2600 євро, серед корінного населення таких сімей було 44 відсотка.