З цієї причини багато хто з тих, хто планує переїзд до Канади, починають шукати на форумах та різних сайтах посередників, здатних допомогти в отриманні такого запрошення. Тут працює ментальність мешканців країн пострадянського простору, яка полягає в святій вірі в те, що все продається і все купується, і якщо ти платиш, то для тебе зроблять усе, що забажаєш. Однак у Канаді в такій ситуації гроші мало що вирішують. Тут панує закон, і діють зовсім інші підходи. З цієї причини отримати реальне запрошення на роботу через посередника, якому ви заплатили гроші, практично неможливо. Принаймні, позитивний результат можна віднести до рідкісної удачі, оскільки отримати запрошення на роботу в Канаді для іноземця вельми проблематично. Поясню чому.
Досвід роботи в Канаді та імміграція
Якщо називати речі своїми іменами, то в Канаді немає нестачі в робочій силі. Більше того, в країні останні роки безробіття тримається на рівні 7-8%, що є досить високим показником. Тому залучати працівників з-за кордону великої потреби немає. Є лише перекоси в розподілі спеціалістів по різних провінціях та нестача спеціалістів в окремих галузях, найчастіше викликана надмірною зарегульованістю канадської системи ліцензування.
Іншою причиною є те, що Канада по суті своїй – це соціалістична держава, де помітну роль відіграють профспілки та різні громадські організації, що захищають інтереси канадських трудящих. Як результат, до головних завдань канадської імміграційної політики належить захист канадського ринку праці від припливу іноземних працівників. Тому правила щодо іноземців, які претендують на роботу в Канаді, досить прості – їх можна запрошувати, якщо роботодавець не може знайти потрібного спеціаліста в Канаді, і зможе довести цей факт.
Запрошення на роботу в Канаду засвідчується в місцевому міністерстві праці – Human Resources and Skills Development Canada. При цьому запрошувати іноземців дозволено не кожній компанії – до неї висуваються певні вимоги, включаючи кількість працівників, річні обороти тощо. Зазвичай маються на увазі великі компанії, що відіграють важливу роль в економіці Канади, яким потрібні певні спеціалісти, яких вони не можуть знайти в Канаді. HRDSC може, у свою чергу, надати компанії зустрічну пропозицію, запропонувавши кандидатури з числа канадських спеціалістів. У переважній більшості випадків компанія не зможе від них відмовитися. Тому, щоб отримати запрошення на роботу в Канаду, потрібно бути дійсно унікальним спеціалістом, тобто таким, на якого в Канаді відчувається гострий дефіцит.
Нарешті, такий момент, як канадський досвід роботи. Підготовка спеціалістів та специфіка роботи в Канаді відрізняється від зарубіжної. Тому нерідко іноземним спеціалістам доводиться переучуватися. Отже, брати спеціаліста, в кваліфікації якого роботодавець не впевнений, він не буде – кіт у мішку нікому не потрібен.
Варто додати, що велика кількість професій у Канаді є ліцензованими. Це означає, що недостатньо закінчити профільний навчальний заклад і отримати диплом, наприклад, інженера. Щоб після закінчення університету почати працювати інженером, лікарем або архітектором, потрібно спочатку скласти кваліфікаційні іспити, потім пройти виробничу практику (зазвичай не менше року), і лише потім вам дадуть ліцензію, що дозволяє роботу за спеціальністю. Тому для тих іноземців, у яких немає ліцензії, шанси, що їх запросять на роботу в Канаді, близькі до нуля.
Нарешті, як правило, працівники роботодавцю потрібні прямо зараз, і запрошувати на роботу іноземця, який у кращому випадку приступить до роботи через півроку, не має сенсу. Тим більше термін може й перевищити півроку. Наприклад, з поточної практики, особи, які мали запрошення на роботу і подавали заяву на імміграцію на початку 2010 року, отримали імміграційні візи лише на початку 2013 року. Тому розраховувати на запрошення працювати від компанії, яка вас не знає, і по великому рахунку у вас не сильно потребує, не варто.
Навчання в Канаді – як перший крок імміграційного процесу
Сам по собі канадський диплом не веде до отримання статусу постійного мешканця, за винятком кількох імміграційних програм, розрахованих на випускників канадських навчальних закладів. Водночас навчання в Канаді можна розглядати як перший, важливий крок до отримання запрошення на роботу.
Величезним плюсом канадської освіти є те, що ви отримуєте підготовку, потрібну канадським роботодавцям. До того ж коледжі та університети Канади проводять велику роботу з працевлаштування своїх випускників, оскільки це безпосередньо впливає на привабливість навчальних закладів в очах абітурієнтів. Шанси влаштуватися на роботу після закінчення канадського навчального закладу досить високі.
Ще один плюс навчання в Канаді полягає в тому, що випускникам з числа іноземців надано відкритий дозвіл на роботу на термін, порівнянний з періодом навчання. Наприклад, якщо ви навчалися в Канаді два роки, то вам після закінчення навчального закладу буде надано дозвіл на роботу (Post-Graduate Work Permit) у Канаді на термін до 2-х років.
Маючи запрошення на роботу (отримати яке незрівнянно простіше, якщо ви закінчили канадський навчальний заклад), ви можете одразу ж подавати заяву на імміграцію за рядом пріоритетних програм.
Якщо ж ви не вписуєтесь у відбіркові програмні вимоги, то достатньо попрацювати від 3 місяців до року, для того, щоб подавати заяву на імміграцію за тими програмами, які орієнтовані на осіб з досвідом роботи в Канаді. Йдеться в першу чергу про федеральну програму Canadian Experience Class, та ряді провінційних програм.
Додатковим плюсом навчання в Канаді є те, що чоловік або дружина студента на час його навчання може отримати відкритий дозвіл на роботу (open work permit), що дає можливість за виконання низки умов одразу ж подавати заяву на імміграцію як основний заявник – наприклад, за програмою Federal Skilled Worker Class. Після року роботи в Канаді у дружини (або чоловіка) з'являється можливість подавати заяву на імміграцію за програмою Canadian Experience Class за умови виконання інших відбіркових вимог.
Тут варто додати, що, окрім усього іншого, навчання сприяє адаптації до канадського життя, підвищенню мовного рівня, набуттю необхідних для працевлаштування зв'язків. Тому залучення іноземних студентів, здатних після закінчення навчання влаштуватися на роботу в Канаді, є пріоритетом канадської імміграційної політики.
Хорошим варіантом є навчання в Канаді дітей – у коледжах, університетах або в приватних школах (з перспективою вступу до коледжів та університетів). Чудовий варіант тут – навчання у старших класах канадських шкіл, оскільки це дає їм необхідну підготовку для вступу до університетів і дозволяє заздалегідь визначитися з місцем подальшого навчання.
До того ж, позитивним моментом такого варіанту є те, що на час навчання дитини в школі один з батьків отримує право проживати разом з нею в Канаді як супроводжуюча особа. Таким чином батько чи мати може успішніше адаптуватися до канадського життя, підвищити мовний рівень, знайти своє місце в канадському суспільстві. Часто для отримання можливості подальшого проходження імміграції батьки самі вступають до коледжів або університетів, або організовують бізнес.
Таким чином, можна стверджувати, що навчання в Канаді – перший крок до імміграції в Канаду. Безсумнівно, освіта в Канаді не є обов'язковою умовою для успішної імміграції, однак вона значно збільшує шанси та дає набагато більший вибір імміграційних програм.
Багатоходові рішення
Як уже говорилося, для підвищення шансів на проходження імміграції в Канаду потрібно мати досвід роботи в Канаді або запрошення на роботу від канадського роботодавця, затверджене в HRDSC. Знайти роботу, не маючи зв'язків з канадським роботодавцем або не володіючи унікальними навичками чи помітними досягненнями у своїй галузі, досить складно. Тому починати потрібно з того, щоб зацікавити в собі роботодавця. При цьому найпростіший шлях для влаштування на роботу в Канаді – це отримання канадського диплома, завдяки якому можна отримати дозвіл на роботу – Post-Graduate Work Permit. Якщо ви все ж не плануєте отримувати освіту в Канаді, то навіть для пошуку роботодавця має сенс приїхати в країну для особистої зустрічі з ним.
Те саме стосується осіб, які обрали імміграцію за бізнес-програмами, оскільки останнім часом важливим фактором стає зв'язок з Канадою, факт організації та ведення бізнесу в Канаді тощо.
Будь-який із цих шляхів займе щонайменше 2-3 роки і вимагатиме немалих коштів на навчання та проживання. При цьому немає гарантій, що умови програм, на які ви спочатку націлюєтеся, не зміняться до того моменту, коли ви зможете виконати ці умови, або взагалі скасують їх. На жаль, зміни, причому драматичні, в імміграційній сфері відбуваються постійно і досить швидко.
Як же будувати стратегію проходження імміграційного процесу, щоб зробити його максимально ефективним?
Найбільш розумно – слідувати тенденціям, закладеним в основу імміграційної політики Канади на найближчі роки. Як уже говорилося, пріоритет – у осіб, які мають канадський диплом та досвід роботи в Канаді. Тому бажано виконати ці вимоги. Те, за якою програмою подавати заяву на імміграцію, залежатиме від вашої поточної ситуації та наявності тих імміграційних програм, у відбіркові критерії яких ви вписуєтеся.
Зокрема, як базову можна вибрати найбільш надійну імміграційну федеральну програму Canadian Experience Class. Тим не менш, одночасно потрібно відстежувати інші програми, насамперед провінційні, оскільки цілком можливо, що пройти за ними для вас буде простіше та швидше.
Наприклад, є ряд провінційних програм, які дозволяють подавати заяву на імміграцію або одразу після закінчення навчального закладу, або одразу після отримання запрошення на роботу, звільняючи від необхідності пропрацювати в Канаді щонайменше рік. Є також програми для осіб, які отримують освіту рівня Master degree та Ph.D., за якими немає потреби мати досвід роботи або отримувати запрошення на роботу.
Таким чином, слідуючи загальній схемі «навчання в Канаді – влаштування на роботу в Канаді», ви на кожному з етапів можете вибирати найбільш підходящу для вас програму, за якою імміграцію зможете пройти або ви, або ваш чоловік/дружина. Тобто ви слідуєте адаптивному підходу, орієнтуючись по обстановці та приймаючи рішення на основі наявних у вас на даний момент можливостей.
Те саме можна сказати, якщо ви плануєте проходити імміграцію за бізнес-програмами. Хоча на даний момент багато бізнес-програм закриті, тим не менш, вони є. Для того, щоб вибрати підходящу програму, бажано визначитися з тим, який бізнес ви плануєте вести, ознайомитися з ситуацією в країні та вжити дій, необхідних для обраної бізнес-програми. Для цього бажано жити в Канаді, причому досить тривалий час, мати з нею постійні зв'язки. Хорошим варіантом є відправка дітей на навчання в Канаду, оскільки це створює для вас надійний канал зв'язку з країною.
Висновок
Безсумнівно, алгоритм подання заяв, що діяв раніше, рано чи пізно призводив до отримання статусу постійного жителя, був найбільш комфортним, оскільки не вимагав додаткових зусиль і великих витрат. Іммігранти стикалися з проблемами лише після отримання статусу постійного жителя: прибувши до Канади, їм доводилося стрімко адаптуватися. Зараз ситуація докорінно інша.
Новий підхід до відбору іммігрантів достатньо ускладнює життя тим, хто хоче гарантій щодо отримання статусу постійного жителя Канади. Однак, справедливості заради, варто зауважити, що на практиці він стимулює потенційних іммігрантів і певною мірою дозволяє провести відбір уже на початковому етапі, оскільки в результаті залишаються лише найактивніші й налаштовані на досягнення результату особи – тобто саме та категорія, яка є рушійною силою прогресу, і яких хотіла б бачити Канада серед своїх громадян.
До того ж імміграційна політика практично всіх країн будується на тому, що пріоритет надається особам, які встановили з країною тісні зв'язки, без надання їм будь-яких початкових гарантій. Тож Канада в цьому плані мало чим відрізняється від решти світу.
Безсумнівно, через принципи нової імміграційної політики жителі країн пострадянського простору опиняються в не найкращому становищі, особливо порівняно з тими країнами, які набагато ближчі до Канади політично й економічно. Наприклад, якщо взяти жителів Ірландії або Філіппін, звідки йде великий потік іммігрантів до Канади, то їм набагато простіше адаптуватися в Канаді завдяки тому, що всі вони вільно володіють англійською мовою, тут існують великі етнічні діаспори, які активно допомагають іммігрантам, у тому числі з працевлаштуванням тощо.
Жителям країн пострадянського простору потрібно докладати більше зусиль. Інша річ, що це того варте. Навіть якщо всі зусилля не призведуть до отримання посвідки на проживання в Канаді – отримана освіта в Канаді та досвід роботи в канадській компанії самі по собі є великою цінністю, яка, у поєднанні з вільним володінням англійською мовою, дозволить вам побудувати успішну кар'єру в будь-якій країні світу. Особливо це стосується молодих людей, які тільки починають будувати своє життя.
Підсумовуючи, можна сказати наступне. Канада заохочує потенційних іммігрантів до відвідування країни, встановлення ділових і культурних зв'язків, отримання освіти в Канаді, пошуку роботодавців та отримання досвіду роботи в Канаді, перш ніж подавати заяву на імміграцію. Те саме стосується осіб, які планують вести тут бізнес.
Найголовніше, Канада не закриває імміграцію, змінюються лише принципи відбору та склад іммігрантів, яких країна хотіла б приймати. Залишається квота на щорічну видачу близько 250 тис. імміграційних віз, і не виключено, що цю квоту навіть збільшать. Канада продовжує залишатися магнітом для тих, хто хоче знайти своє місце в цій процвітаючій демократичній країні. Все, що потрібно, це чітке розуміння того, що потрібно зробити, щоб успішно пройти імміграційний процес, і наполегливе просування обраним шляхом.
Олена РЯБІНІНА,
«Російський Торонто».