Як заявив президент комітету Боб Голдсборобб, величезний (до 10.000 осіб щодня) приплив іммігрантів уже справляє серйозний вплив на стан системи освіти та соціального обслуговування, у багато разів збільшилися витрати на виплату допомоги з бідності, а також на безкоштовне медичне обслуговування. У багатьох регіонах США наслідки зростання імміграції негативно позначаються на ринку нерухомості, рівні безробіття, зростанні злочинності.
З найбільшими проблемами у зв'язку з цим зіткнулася Каліфорнія, на яку припадає основний потік іммігрантів-мексиканців (28% від загальної кількості), вихідців з Китаю, з Філіппін, Куби, з В'єтнаму, Сальвадору та інших країн Латинської Америки і Тихоокеанського басейну. З 1965 року кількість прибулих до США іммігрантів перевищила 30 мільйонів осіб.
Американці по-різному оцінюють наслідки імміграційної політики для соціально-економічної ситуації в країні. Одні звертають увагу на позитивний внесок в економіку дешевої праці іммігрантів. Інші бачать згубні його наслідки, оскільки іммігранти «відбирають» робочі місця у корінних американців.
Комітет нещодавно оприлюднив дані щодо того, у що обходиться країні ця «дешева» праця: на легальних і нелегальних іммігрантів у США щорічно витрачається до 68 мільярдів доларів. Якщо врахувати непрямі витрати, пов'язані з втратою робочих місць тими, кого витісняють іммігранти, то, за підрахунками професора Джорджа Борджіа, імміграція обходиться США в 133 мільярди доларів щорічно.
Проведений у 2000 році перепис населення знову підтвердив прогнози щодо ймовірності втрати вихідцями з англомовних країн домінуючого становища у складі населення країни вже протягом найближчих 50 років. Не виключено, що більше половини жителів США будуть представляти етнічні групи, які не мають відношення не лише до англомовних, а й до іспаномовних країн.
З моменту, коли президент Ліндон Джонсон підписав «Акт про імміграційні реформи» 1965 року, імміграційна політика США набула в найвищій мірі ліберального характеру. Результатом стало «відкриття шлюзів», через які до США щороку спрямовується до мільйона лише легальних іммігрантів. Потік нелегальної імміграції не піддається обліку, контролю та будь-якому серйозному стримуванню. Тим не менш, за даними НККАІ, кількість нелегалів досягла вже 11 мільйонів осіб.
_