Повідомлення іммігрантом відомостей про себе називається Selbstauskunft і регулюється законодавством. Згідно із законом Федеративної Республіки Німеччини «Про регулювання та обмеження імміграції і впорядкування перебування та інтеграції громадян Європейського Союзу та іноземців», кожен іммігрант, незалежно від терміну перебування та категорії, в рамках якої йому надано ту чи іншу форму перебування у ФРН, повинен надавати інформацію про свої доходи або їх відсутність. Таким чином, щодо власності та доходів жодної принципової різниці між громадянами ФРН та іноземцями законодавець не проводить. Повнота даних, що повідомляються, визначається зазвичай самим бажаючим отримати вид на проживання в Німеччині.
Як пояснили «Німецькій хвилі» в одному з центрів прийому біженців у федеральній землі Бремен, чиновники можуть не проводити суцільної перевірки точності даних, що повідомляються заявником. Разом з тим вибіркові перевірки проводяться систематично.
Якщо іммігрант є роботодавцем або найманим працівником, який не претендує на підтримку соціального відомства, звіт про його майновий стан вкладається в декларацію про доходи. Державу в цьому випадку цікавить питання про те, чи здатен заявник не лише повністю забезпечити себе та свою сім'ю, але й бути сумлінним платником податків.
Від отримувача соціальної допомоги вимагається детальне обґрунтування вимоги на отримання допомоги від держави, побудоване на добросовісному поданні даних, зокрема про власність у країні походження. В окремих випадках такого роду відомості німецькі власті запитують безпосередньо від адміністративних органів тих країн, звідки іммігранти прибувають до Німеччини.
Як приклад представниця бременського соціального відомства назвала Санкт-Петербург: ті, хто прибуває до Німеччини з цього міста, як правило, надають приймаючій стороні закриту довідку про майновий стан переселенця, у тому числі наявність у нього власного житла, пенсії та подібних доходів. Повідомлення про себе неправдивих відомостей є правопорушенням, що розглядається в рамках не імміграційного, а адміністративного чи кримінального права.