Чому так відбувається і що потрібно пам'ятати, щоб уникнути таких небажаних наслідків? На ці та інші запитання відповідає американський адвокат Ірина ЛЕМБЕРГ.
– Чи мають право імміграційні чиновники не допускати до країни іноземця, який має візу, тобто дозвіл на в'їзд і тимчасове перебування в США? Чи не суперечать такі дії закону?
– Скажу одразу: працівники Служби імміграції та натуралізації діють у межах своїх повноважень. Річ у тім, що в багатьох склалася неправильна уява про візи. Ставши її власником, ви набуваєте лише право, але не гарантію на в'їзд до країни. Остаточне рішення належить імміграційним чиновникам, які зустрічають вас в аеропорту чи іншому пункті перетину кордону. Тут і починається перевірка документів та з'ясування багатьох обставин і деталей, які нерідко ставлять приїжджих у глухий кут.
Сумніви та підозри, що виникли в перевіряючих, дають їм привід зайнятися більш ретельним і всебічним розслідуванням, яке може тривати багато годин. І весь цей час іноземця тримають замкненим у порожній кімнаті, схожій на тюремну камеру. Після цього можуть оголосити про рішення відправити назад – туди, звідки він прибув.
– Але на якій підставі? Адже людина не вчинила нічого протизаконного?
– Можливо, з його точки зору це так. Але в працівників імміграційної служби може скластися інша думка. Їх цікавлять не лише формальності (справжність, термін дії, правильність оформлення поданих документів, які готували в бюро перекладів Київ або Москви, їх засвідчення), але й особистість іноземця, його минуле, зв'язки з американськими родичами, друзями чи колегами, бізнес-партнерами. Ці подробиці вони й намагаються з'ясувати, ставлячи часом несподівані, каверзні запитання.
– Навіщо ж ця додаткова перевірка? Хіба недостатньо того, що перед видачею візи іноземця прискіпливо розпитують працівники посольства чи консульства США?
– Можна по-різному ставитися до цієї процедури. Але суть справи не зміниться. Треба бути готовим до випробування на чесність і правдивість. На жаль, багато хто, втомившись після тривалого перельоту, розслабившись в очікуванні швидкої зустрічі, втрачають пильність, починають плутатися, суперечити самі собі. Хоча запитання ставляться нібито найпростіші: до кого їдете, на скільки днів, з якою метою, чи давно знаєте цих людей, коли бачилися з ними востаннє, чи бували раніше в США тощо.
На такому рівному місці несподівано спіткнувся приїжджий гість з нашої країни. Він так і не зміг тлумачно пояснити, чому після року перебування в Америці лише 3 місяці пожив удома і знову попросився до США. Візу йому видали, але своїх родичів він цього разу так і не побачив. І не скоро тепер побачить, оскільки імміграційна влада вирішила, що він ввів в оману працівників американського консульства і незаконно отримав візу. А для таких іноземців шлях у країну на довгі роки закритий.
– Чи можна оскаржити таке рішення?
– Ні, оскарженню воно не підлягає. Іноземцю, поки не закінчена перевірка, не дозволяють зв'язуватися ні з родичами, ні з адвокатом. Я знаю випадок, коли бізнесмена, який прибув для відкриття корпорації в Америці за візою L-1, протримали в аеропорту півдня, а потім повідомили, що він має відправлятися назад до Москви. Виявилося, що його віза була оформлена із запізненням, оскільки на той час термін запрошення до США минув. В американському посольстві це вважали несуттєвою деталлю або, можливо, просто не помітили. А постраждала в результаті людина, даремно витративши зусилля, час і чималі гроші.
– Який же вихід?
– Я б порадила всім, хто їде до Америки за тимчасовою візою, не розслаблятися, заздалегідь передчуваючи радісну зустріч, а добре підготуватися до бесіди з імміграційними службовцями і продумати чіткі відповіді на можливі запитання, щоб не викликати підозр в обмані та брехні.
_