Вже з того, що відбувалося після чвертьфіналу та півфіналу, було абсолютно ясно: велика частина населення Греції жила і дихала в ці дні футболом. Ось що передають журналісти з Афін - столиці сьогоднішніх святкувань. Буквально через кілька секунд (!) після закінчення матчу задзвонили дзвони церков, почали вибухати феєрверки, завили автомобільні гудки... А головне, на вулиці вибігли вболівальники, які провели дві години в неймовірній напрузі. Деякі досі не можуть повірити, що їхня Мрія здійснилася.
Площа Омонія в центрі Афін миттєво наповнилася тріумфуючими фанатами. Ляскали корки, що вилітали з пляшок шампанського, люди в екстазі танцювали на дахах машин - байдуже, своїх чи чужих, - виспівуючи національний гімн. Знайомі й незнайомі кидалися одне одному в обійми. До святкувань приєдналися навіть пожежні та поліцейські автомобілі, що виїхали на вулиці, аби підтримувати порядок. Це найбільше спортивне свято з тих пір, як у 1987 році баскетбольна команда Греції виграла чемпіонат Європи.
Щось подібне відбувається по всій країні. Більше того, репортажі про тріумф греків надходять з усіх країн світу - від Британії до Австралії.
«Греція найкраща, пора зіграти з бразильцями!» - верещить група молодих людей, що біжить центральною вулицею Афін із грецькими прапорами в руках.
Цей день показав, що греки «можуть дивитися в очі іншим європейцям, не відчуваючи комплексу неповноцінності», - упевнений Нікас Каваліннеас, мешканець Афін.
А ось свідчення Ставроса Лабропулоса, власника невеликого кафе в Лондоні: «Коли м'яч влетів у ворота, мої відвідувачі на радощах побили цілу гору тарілок. Напевно, цієї ночі я зазнаю чималих збитків, але яка різниця - ми ж чемпіони Європи!»
Тим часом господарі чемпіонату перебувають у жалобі. Ніхто в Португалії не хотів навіть на хвилину повірити, що улюблена команда може програти у фіналі аутсайдерам, на яких на початку чемпіонату букмекерські контори приймали ставки у співвідношенні 1:50, даючи шанс сміливцям на два євро заробити одразу сто. Але всі фахівці, включно з тренером португальців Луїсом Феліпе Сколарі, сходяться на тому, що греки виглядали краще і справді заслужили свою перемогу.
Втім, цей чемпіонат Європи запам'ятається багатьом не лише тому, що його виграли греки - вперше в своїй історії. Підсумки Євро-2004 - фінансові, соціальні, культурні та інші - ще попереду, і невдовзі статистичні звіти підведуть межу під португальським форумом.
Зараз же можна сказати, що чемпіонат Європи 2004 року вдався. Матчі в Португалії відвідали загалом 1.165.192 особи, що перевершує показники чотирирічної давності, коли турнір проходив у Бельгії та Голландії (1.126.443). А скільки людей спостерігали за перебігом Євро-2004 по всьому світу, складно підрахувати. Називалися фантастичні цифри в кілька мільярдів людей, у що, в принципі, складно повірити (усе населення Землі - близько семи мільярдів). Але потім почали з'являтися більш реальні цифри. Наприклад, у Китаї за матчами в Португалії стежили близько 50 млн. осіб (майже все населення України). А за деякими окремими іграми уважно спостерігали по-своєму рекордні групи вболівальників (матч Італія - Болгарія подивилися 21,4 млн. італійців, що більше за італійську аудиторію фінального матчу Євро-2000 Франція - Італія).
Загалом видно, що організатори дуже задоволені перебігом чемпіонату. Кожен із них зазначав, що Євро-2004 за всіма параметрами підготовлений і проведений краще, ніж попередні континентальні турніри. Особливо відзначалася робота волонтерів, які діяли бездоганно, незважаючи на те що працювали фактично безкоштовно.
Ще до старту було багато побоювань із різних приводів. Побоювалися загрози нападу терористів, буйства футбольних уболівальників, спекуляції квитками, збільшення кількості злочинів, автомобільних заторів та інших речей, які неминуче супроводжують такого роду змагання з великою кількістю туристів.
Загалом, ситуація з квитками вийшла досить цікава. Відомо, що їх основна частина поширювалася через національні федерації, які здебільшого бадьоро рапортували, що всі квитки знайшли своїх власників. Вони-то знайшли, але не в роздрібному варіанті, а в оптовому. Португальці, старанно припиняючи будь-які спроби спекуляції, спіймали чимало дільців (ще більше залишилися поза полем зору влади). Примітно, що торгівля велася тими «зайвими квиточками», які входили до числа переданих для реалізації національним федераціям. Особливо постаралася, якщо вірити зведенням новин, російська...
Тим часом багато вболівальників, які прибули до Португалії, не змогли потрапити на матчі, а на самих стадіонах при цьому часто зіяли величезні порожнечі. Щоправда, далекоглядні будівельники придумали вихід із ситуації заздалегідь: розуміючи, що такої аудиторії, як на Євро, на матчах внутрішнього чемпіонату не буде, вони встановили сидіння різних кольорів упереміж. Така какофонія кольорів створює ілюзію, що стадіон повний.
Не було в Португалії і масових бійок уболівальників - так, кілька дрібних сутичок. Зате відзначилися українці, які вирушили на Євро-2004 на заробітки. Один із наших кишенькових злодіїв, безуспішно намагаючись пограбувати одного з англійських уболівальників, урешті-решт у розстроєних почуттях убив британця, за що може отримати дуже серйозне покарання - за португальськими законами, близько 25 років тюремного ув'язнення.
Виділилися й росіяни. Один із наших східних сусідів умудрився в нетверезому стані ввігнати свій автомобіль у... поліцейську машину. Чи варто після цього дивуватися, що перестрахувальні португальські власті миттєво депортували «відзначників» із країни. Росіян та англійців серед них, за зведеннями новин, було найбільше.