Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Дивосвіт

Держава в ролі сутенера

Особливо багато їх у прикордонних містечках, і німці швидко зрозуміли, що відкриття кордонів означає можливість купувати не лише недорогі товари, а й дешеві секс-послуги. А де є попит, з'являється й пропозиція: до Чехії потягнулися «жриці кохання» з Росії, України, Болгарії та Македонії. Сьогодні на чеському ринку сексуальних послуг працюють близько 25 тис. жінок, здебільшого з країн Східної Європи. Крім того, в країні процвітають торгівля людьми, примусова та дитяча проституція.

Щоб змінити ситуацію, в уряді Чехії розробили законопроєкт, що регулює заняття проституцією. Згідно з ним, жінки повинні регулярно проходити медичний огляд, мати соціальне страхування та сплачувати податки. Муніципальна влада отримає право забороняти пропонувати свої послуги на вулиці, поблизу шкіл та в жвавих місцях. Примусова проституція стане кримінально караною, посилиться візовий контроль. Усе це, на думку політиків, сприятиме зменшенню кількості повій та захистить жінок від сваволі клієнтів і сутенерів.

У багатьох західних країнах, зокрема в Голландії, Швейцарії, Данії та Італії, проституція вже давно є легальною професією. У Німеччині закон, згідно з яким проституція не є протиправним заняттям, був ухвалений у 2002 році. Відтоді близько 400 тис. німецьких повій мають соціальне страхування, користуються правом оскаржувати в суді претензії до клієнтів щодо оплати своєї праці, а також мають право отримувати державні дотації на навчання нової професії.

У Росії неодноразові спроби ухвалити закон про легалізацію проституції не увінчалися успіхом. Востаннє подібний законопроєкт було внесено на розгляд до Думи в грудні 2003 року. Проти його прийняття різко виступив комітет у справах жінок: на думку його членів, легальна проституція може призвести до того, що молодь розглядатиме її як найлегшу можливість підзаробити. Крім того, в узаконенні проституції аж ніяк не зацікавлені російські правоохоронні органи, деякі представники яких збирають із «жриць кохання» значну мзду.

Загалом досвід Заходу в легалізації проституції можна вважати позитивним. Податки з повій поповнили державну скарбницю, регулярні медичні огляди призупинили поширення СНІДу. За деякими даними, після легалізації проституції кількість зґвалтувань у Данії скоротилася на 70%.

Однак усіх проблем це не вирішило. У Європі досі існують такі явища, як незаконна торгівля тілом, просто з вулиць вона перемістилася в приватні квартири. За даними експертів, щороку до ЄС ввозяться близько 120 тис. жінок, яких змушують працювати в підпільних публічних будинках.

Саме цього й побоюються представники чеських організацій, що займаються допомогою повіям. За словами Петри Кутаркової, яка працює в товаристві допомоги La Strada, легалізувавши проституцію, держава перетвориться на сутенера. Крім того, вона побоюється, що якщо нелегальна проституція стане кримінально караною, «жриці кохання» перетворяться на злочинниць, і тоді надій на те, що вони зможуть повернутися до нормального життя, майже не залишиться.

«Німецька хвиля»