Дональд Трамп славився своєю антиіммігрантською риторикою ще під час передвиборчої кампанії
Як зазначає «Голос Америки», на марші та демонстрації Дональд Трамп прирік себе ще 27 січня, коли підписав свій перший указ у статусі президента США, виконавши те, що обіцяв під час виборчої кампанії. «Ми зупинимо нелегальну міграцію, ми депортуємо кожного іноземного злочинця», – заявив він тоді.
Згідно з указом, жителям Ірану, Іраку, Сирії, Лівії, Сомалі, Судану та Ємену на 90 днів заборонявся в'їзд до США. На указ президента відреагували федеральні суди, і через тиждень розпорядження призупинив суддя Джеймс Роберт зі штату Вашингтон. Наступні подібні укази спіткала та сама доля.
Сара Пірс, аналітик Інституту міграційної політики, нагадує, що президент Трамп «підписав три імміграційні укази, і всі вони на даний момент призупинені судами. Тому у президента точно є проблема з цим остаточним кроком на шляху до реалізації своїх планів».
Третю – і поки що останню спробу обмежити в'їзд жителям переважно мусульманських країн Дональд Трамп зробив 17 жовтня. На даний момент указ призупинено федеральним судом штату Гаваї. «Ми дуже раді, що рішення судді Уотсона вийшло на кілька годин раніше того часу, як імміграційний указ 3.0 набрав би чинності», – каже Дуглас Чин, генеральний прокурор штату Гаваї.
До вересня за міграційною політикою Трампа Лізетт Аріас з Болівії спостерігала збоку. А потім президент скасував програму DACA для дітей, яких колись нелегально ввезли на територію США батьки. І тепер практично американку Лізетт можуть депортувати до країни, де вона востаннє була у чотиримісячному віці. Лізетт каже: «Я не знаю, що буду робити з роботою, з банківським рахунком, у мене є машина, і я не впевнена, чи зможу я її водити, коли залишуся без документів».
DACA не дає права на громадянство, але дозволяє працювати та легально жити в США. Президент вирішив: нехай тепер долю «мрійників», так учасників програми називають в Америці, вирішує Конгрес. І визначили термін – до березня. Лізетт і ще вісімсот тисяч таких, як вона, чекають.
З цього понеділка до них додалася ще одна категорія мігрантів. Цього разу Міністерство внутрішньої безпеки вирішило переглянути Статус тимчасового захисту, який дозволяв людям з певних країн жити та працювати в США, поки їхня батьківщина відновлюється після катастрофи. Першими під удар потрапили вихідці з Нікарагуа та Гондурасу.
Активіст Рамель Сандіно каже, що для жителів Нікарагуа статус діятиме дванадцять місяців, а для Гондурасу шість, поки уряд не вирішить, що робити далі. «Зрозумійте, – наголошує він, – більшість цих людей живуть у США по 20-30 років, вони багато дали цій країні, вони будували наші дороги та мости, будинки та офіси, вони частина цієї нації».
Хороша новина полягає в тому, що при всій непередбачуваності адміністрації президента, уявити і, головне, реалізувати масову депортацію буде дуже складно.
Ісмаїл Шахтахтинський, адвокат з імміграційних питань, коментує це так: «Їм для цього потрібен більший бюджет, щоб наймати більше суддів, більше будівель імміграційних судів. Зараз імміграційні суди настільки завалені справами, що процес депортації однієї людини може тривати до чотирьох років».
Але й процес отримання грін-карти тепер може ускладнитися. Зокрема, для тих, хто вірить і грає в лотерею для іммігрантів з різних країн.
Нещодавно Дональд Трамп заявив: «Я маю намір просити Конгрес негайно розпочати процес ліквідації цієї програми. Вона тільки називається красиво, але вона – погана». З цією заявою Дональд Трамп виступив після теракту в Нью-Йорку, коли з'ясувалося, що водій вантажівки, який наїхав на натовп, – громадянин Узбекистану, який виграв грін-карту.
Ендрю Артур, науковий співробітник Центру імміграційних досліджень, вважає, що «дати можливість людям легально жити на території США тільки на підставі лотереї – це смішно. З двох причин: по-перше, це ніяк не служить американським інтересам – адже немає жодної гарантії, що переможці приїдуть сюди розвивати країну, і це несправедливо по відношенню до всіх інших людей, які подавали документи і програли».
Українець Максим Шиян з таким твердженням не згоден. Для нього виграш грін-карти став першим кроком назустріч американській мрії. Він пройшов шлях від офіціанта до фінансиста на Волл-стріт і менеджера з продажу великої медіакомпанії. Він каже, через його переїзд американська скарбниця не спорожніла ні на цент. А от податки він платить справно.
«Якщо ти приїхав за грін-картою, ти ж не біженець, тому держава нічого не пропонує. Нахлібником я ніколи і не був, крім, мабуть, протягом першого року, коли мені належала безкоштовна страховка. Я цим скористався», – каже він.
Експерти кажуть: лотерея – це всього 50 тисяч грін-карт щорічно. Загальна ж кількість потенційних резидентів США – близько мільйона на рік. І цю цифру Дональд Трамп змінити не в силах.
Сара Пірс, аналітик Інституту міграційної політики, каже: «Є закон – Імміграційний цивільний акт. Він регулює кількість грін-карт, які можуть бути видані щорічно. І президент ніяк не може вплинути на це число. Тільки Конгрес».
А от біженці потрапляють у сферу впливу президента. І на наступний рік квоту на них уже скоротили вдвічі, до 45 тисяч. Прихильники політики Трампа стверджують: кожен його крок в імміграційній політиці – це чергова спроба зробити США більш безпечною країною.
Ендрю Артур, науковий співробітник Центру імміграційних досліджень, нагадує: «Питання імміграції вирішує Конгрес, і президент Обама часто ігнорував його директиви. Зараз же президент Трамп просто дотримується закону. Я впевнений, що президент намагається захистити і громадян США, і легальних іммігрантів».
І прихильники, і опоненти Трампа згодні в одному – США вкрай необхідна міграційна реформа, оскільки чинний закон застарів за всіма пунктами.