Американська «грін-карта» подорожчає втричі
Адміністрація США в кілька разів підвищує збори за оформлення документів претендентів на американське громадянство або право на постійне місце проживання. Вартість запрошення нареченого чи нареченої з іншої держави зросте з $170 до $455, за оформлення «грін-карти» доведеться заплатити $930 замість нинішніх $325, а «ціна» громадянства зросте з $330 до $675.
Керівництво імміграційної служби мотивує таке серйозне збільшення вартості її послуг необхідністю збільшення штату для більш швидкого обслуговування всіх претендентів. «Пояснення дуже просте: нам потрібні гроші. Ми усвідомлюємо, що дуже багато хто буде незадоволений цим, але ситуація безвихідна», - прокоментував прийдешні зміни голова імміграційної служби Еміліо Гонсалес. Він стверджує, що 99% бюджету департаменту формується за рахунок цих зборів.
Збільшення плати за оформлення імміграційних документів вже викликало протести з боку громадських організацій та деяких членів конгресу, які вважають, що це серйозно ускладнить отримання громадянства малозабезпеченим претендентам.
Опубліковано рейтинг всесвітнього миролюбства
Україна посіла 80-е місце зі 121 можливого в новому рейтингу найспокійніших країн Global Peace Index, який був опублікований напередодні саміту «Великої вісімки» в Німеччині. Країни оцінювалися за 24 критеріями, в тому числі рівнем злочинності та військовими витратами.
Дослідження показали, що найбільш мирними країнами є невеликі держави, що входять до регіональних блоків – такі як Європейський Союз, три представники якого опинилися в першій п'ятірці. Перша п'ятірка найспокійніших країн виглядає наступним чином: Норвегія, Нова Зеландія, Данія, Ірландія та Японія. На протилежному кінці рейтингу розмістилися Ірак, Судан, Ізраїль, Росія (118 місце) та Нігерія. Найменш спокійною країною в Західній Європі була названа Велика Британія, яка посіла 49 місце. Примітно, що Іран і США посіли одну й ту ж – 96 сходинку рейтингу.
Рейтинг був підготовлений фахівцями аналітичної компанії Economist Intelligence Unit, пов'язаної з впливовим діловим виданням The Economist. Серед інших параметрів, за якими оцінювалися учасники, – дотримання прав людини та взаємовідносини з сусідніми державами. З рейтингу були виключені деякі країни. Одні з них виявилися занадто малими для об'єктивної оцінки (Сан-Марино або Монако), а інші (Афганістан та Демократична Республіка Конго), на думку дослідників, занадто складні для оцінки через безперервні бойові дії та повсюдний хаос. Надалі аналогічні дослідження планують проводити щорічно.
Найнижча зарплата в ЄС зафіксована в Латвії
Найнижчу середню зарплату в країнах-членах Європейського Союзу виплачують у Латвії - €5,1 тис. на рік, а найвищу в Люксембурзі - €37,464 тис. Про це йдеться в огляді європейської аудиторської та консалтингової компанії Deloitte.
Обстеження проводилося на підприємствах 24 з 27 держав ЄС, на яких кількість працюючих становить не менше десяти осіб. Згідно з його результатами, разом з Латвією до трійки «відстаючих» за рівнем оплати праці працівників увійшли також Словаччина та Польща, де середня зарплата досягає відповідно €9,216 тис. та €9,245 тис. на рік.
Експерти зазначають також, що в Люксембурзі діє найнижчий в ЄС податок на додану вартість - 15%. У Латвії він становить 18%, а найвища його ставка встановлена в Данії та Швеції - 25%.
Українці - найбільш сумуючі іммігранти у Великій Британії
Українські іммігранти у Великій Британії більше за інших хочуть повернутися додому. Такі дані містяться в дослідженні британської благодійної організації Joseph Rowntree Foundation. Вона вивчала проблеми інтеграції нових іммігрантів з європейських країн, що не є членами ЄС.
Для дослідження опитали іммігрантів з України, Албанії, Сербії, Чорногорії, Росії та Болгарії, а також жителів британських громад. Лише незначна частина відзначила, що відчувають приналежність до місцевої громади. Водночас більшість визнає близькість до Великої Британії в цілому, а також до країни, з якої приїхали. Причому серед іммігрантів з України частіше (ніж серед шести опитаних націй) зустрічаються ті, хто планує повернутися додому.
Головна причина, що визначає перебування нової хвилі українців у Великій Британії, - економічна: за кордоном їх утримує можливість добре заробити. Серед українців також найбільше людей, які перебувають і працюють у країні нелегально. Пік їхнього прибуття до Англії припав на 2003 рік. Вони визнають, що цьому сприяла відносна простота отримання британської візи.
Населення Естонії продовжує скорочуватися
Демографічна ситуація в Естонії продовжує погіршуватися. За даними за минулий рік, населення країни зменшилося на 2,5 тис. осіб, повідомив Департамент статистики Естонії.
Населення Естонії станом на 1 січня поточного року склало 1,34 млн осіб. Смертність продовжує перевищувати народжуваність, у зв'язку з чим у 2006 році кількість жителів в Естонії зменшилася на 2,5 тис. осіб.
Водночас, порівняно з попередніми роками, темпи скорочення населення країни сповільнилися завдяки деякому збільшенню народжуваності. У 2006 році в Естонії народилися 14,9 тис. осіб, а померли 17,3 тис. Департамент також зазначає, що сповільнилося зменшення естонського населення країни. Так у 2006 році в естонських сім'ях народилися 11,7 тис. дітей, цього ж року померли 11,5 тис. естонців.
Британців оштрафують за викинутий недопалок
У Великобританії з 1 липня 2007 року кожен, хто кине недопалок на вулиці, буде оштрафований на 80 фунтів стерлінгів ($160). Штраф за кинутий недопалок виявився навіть вищим за штраф за куріння в недозволеному місці, який становить 50 фунтів стерлінгів. Виручені кошти підуть на придбання додаткових урн та на інформаційну кампанію проти куріння та розкидання сміття, пише The Telegraph.
Повідомляється, що надходження від заборони на куріння в громадських місцях та боротьби з недопалками можуть скласти мільйони фунтів, якщо взяти до уваги, що на даний момент 79% місць громадського користування забруднені кинутими сигаретними фільтрами.
Організації, що борються зі сміттям на вулицях, вітають новий захід. Однак курці назвали його «несправедливим». Зокрема, Саймон Кларк з «Організації із захисту вільного права на насолоду курінням тютюну» вважає неправильним, що курців розглядають як головних забруднювачів вулиць. «Ми не виправдовуємо тих, хто смітить. Але це загальнонаціональна проблема, йдеться не лише про недопалки, а й про порожні пивні банки, упаковки з-під фаст-фуду та жувальну гумку, - додав він. - Якщо ми побачимо, що заборона застосовуватиметься в основному щодо курців, то будемо протестувати».
Загалом, уряд сподівається завдяки забороні на куріння в громадських місцях та супутнім заходам скоротити витрати Міністерства охорони здоров'я на боротьбу з хворобами, спричиненими курінням, на 1,7 мільйона фунтів стерлінгів.
«Блакитні прапори» якості у 428 грецьких пляжів
Рекордна для Греції кількість пляжів отримали в 2007 році так звані «блакитні прапори» якості, які вручають найчистішим та добре обладнаним пляжам та причалам для яхт. Про це повідомила грецька Компанія з охорони природи.
Загалом 428 грецьких пляжів отримали «блакитні прапори», тож Греція посіла друге місце серед 49 країн, що беруть участь у програмі. По всьому світу цього року нагородили 2.579 пляжів та 629 пристаней для яхт. Серед грецьких пляжів понад 50 отримують «блакитний прапор» вперше, і лише 21 пляж не зміг підтвердити торішній статус.
У Греції найбільше чистих пляжів розташовано на півострові Халкідікі на півночі країни та на Додеканезькому архіпелазі в Егейському морі. З островів найбільше відзначилися Крит, Керкіра (Корфу), Лесбос, Родос та Кефалінія.
«Блакитний прапор» вручається з 1987 року. Кожного претендента суворо оцінюють за 30 критеріями, до яких входять: чистота, організація відпочинку, надання інформації відпочиваючим, безпека купальників та відвідувачів, а також захист навколишнього середовища, включаючи берег та прибережну зону. Традиційно наявність «блакитного прапора» серйозно підвищує привабливість об'єкта для туроператорів та самих туристів.