З угорськими візами проблем не буде
Посол Угорщини в Україні Андраш Баршонь вважає, що для українських громадян не буде проблем в отриманні угорських віз після приєднання його країни до Шенгенської угоди наприкінці 2007 року.
Андраш Баршонь зазначив, що двостороння угода між країнами про порядок видачі віз діятиме і після приєднання Угорщини до «Шенгену». Дипломат також заявив, що шенгенські візи українцям в угорському посольстві видаватимуть на тих самих умовах, що й у посольствах інших країн Шенгенської зони.
Посол звернув увагу на те, що українці, які бажають відвідати Угорщину і не виїжджати при цьому за її межі, зможуть і надалі отримувати угорські національні візи. «Вона може бути видана на 5 років з правом багаторазового в'їзду, і вона безкоштовна», - наголосив він. За його словами, українських громадян, які порушили правила користування національними угорськими візами, затримуватимуть правоохоронці і їх можуть навіть депортувати з Угорщини. «Угорські візи у таких громадян анулюють, а шенгенські не видаватимуть довго», - додав Баршонь.
Посол повідомив, що за останні два роки близько 300 тис. українців отримали візи в угорському посольстві в Києві. «Ми відмовили у видачі лише в 1,5% випадків від загальної кількості запитів. Це дуже низький показник», - зазначив посол.
В Україні підрахували жертв торгівлі людьми
В Україні з 1991 року жертвами торгівлі людьми стали 100 тис. осіб. Як повідомляє представництво МОМ в Україні, згідно з результатами дослідження, проведеного організацією у 2006 році, 85% потерпілих викрадають з метою трудової експлуатації.
Дослідження було проведено методом індивідуального опитування. Вибірка склала 1.345 осіб по всій країні. На основі зібраних даних дві незалежні дослідницькі групи оцінюють загальну кількість потерпілих від торгівлі людьми як 117 тис. і 97 тис. осіб відповідно.
З метою забезпечення прав громадян України за кордоном, МОМ координує свої зусилля з МВС, МЗС та Міністерством праці та соціальної політики. «Протягом останніх років Україна зробила значні кроки для подолання торгівлі людьми, але характер цього злочину вимагає використання рішучих та всебічних заходів також у країнах призначення, де, власне, і здійснюється експлуатація», - зазначає координатор Програм з протидії торгівлі людьми представництва МОМ в Україні Фредерік Ларссон.
Іноземці домагаються статусу біженця в Україні
У 2006 році на отримання статусу біженця в Україні подали заявки близько 2 тис. іноземців, з яких лише 55 отримали такий статус. Як повідомляє Держкомітет у справах національностей та міграції країни, порівняно з 2001 роком кількість бажаючих отримати статус біженця зросла більш ніж удвічі.
За останні 10 років в Україні статус біженців отримали 2.275 осіб. Серед них 1.189 біженців з Афганістану, 208 - з Вірменії, 180 - з Азербайджану, 128 - з Росії (в основному з Чечні). Україна також надавала притулок вихідцям з Грузії, Конго, Судану та інших країн.
За даними Держкомнацміграції, найбільше на статус біженців претендували в ці роки вихідці з Індії, Пакистану, Бангладеш, Афганістану, жителі Чечні (РФ), Палестинської автономії (Ізраїль), громадяни Ірану, Іраку та Сомалі.
Естонія посилює вимоги до знання державної мови
В Естонії 1 березня набули чинності поправки до закону «Про мову», які розширюють повноваження Мовної інспекції, посилюють вимоги до володіння державною мовою для державних службовців та працівників приватних підприємств.
На початку лютого цього року парламент Естонії ухвалив поправки до закону «Про мову», які значно розширюють повноваження Мовної інспекції. Законопроект ініціювали уряд країни та опозиційні партії Союз Вітчизни та «Республіка». Згідно з цими поправками, чиновник Мовної інспекції має право контролювати службовців, робітників та підприємців на знання державної мови. Він також може вимагати направити працівника на перескладання іспиту, якщо вважає, що той недостатньо володіє естонською мовою. Якщо працівник не складе іспит до зазначеного терміну, то дія виданого раніше свідоцтва про знання державної мови може бути призупинена на строк до шести місяців.
Досі повноваження Мовної інспекції не були врегульовані на законодавчому рівні. Відомство діяло на підставі постанови уряду від 1996 року. Мовна інспекція є урядовою установою, що діє при Міністерстві освіти Естонії, основними завданнями якої є здійснення державного нагляду та застосування заходів державного примусу на підставах та в обсязі, передбачених законом.
Напередодні впливова міжнародна правозахисна організація «Амністі Інтернешнл» (Amnesty International) піддала критиці прийняті поправки до закону про мову і назвала Мовну інспекцію каральним органом. Правозахисна організація запропонувала естонському уряду переглянути поправки до закону про мову та більш конструктивно підійти до питань мовної інтеграції.
В аеропорту Гонконгу нові вимоги безпеки
У міжнародному аеропорту Гонконгу посилюють вимоги безпеки відповідно до вимог Міжнародної асоціації цивільної авіації (IOAC), йдеться у повідомленні, поширеному прес-службою аеропорту.
Згідно з новими положеннями, всі рідини в ручній поклажі повинні бути розлиті в ємності не більше 100 мл і упаковані в прозорі пакети, які оглядатимуть окремо від решти багажу. Винятки зроблені лише для ліків за пред'явленням рецепта та для дитячого харчування.
Напої, куплені в магазині безмитної торгівлі всередині аеропорту, можна буде проносити на борт без обмежень, оскільки вони вже пройшли контроль безпеки. Нові правила набудуть чинності з 21 березня цього року.
Китай реформує трудові табори
Влада Китаю збирається реформувати систему «таборів трудового перевиховання». Парламент розгляне більш м'який законопроект, що регламентує такий захід покарання, пише China Daily.
Позбавлення волі в трудових таборах є адміністративним заходом покарання, узаконеним у Китаї в 1957 році. Поліція могла без рішення суду відправляти людей до «перевиховних центрів» на строк до чотирьох років за незначні правопорушення: такі як дрібна крадіжка або проституція.
Відповідно до нового закону, «перевиховні центри» перейменують на «виправні центри», а прибравши ґрати та ворота, зроблять більш схожими на школи. Максимальний строк покарання буде знижено з чотирьох років до 18 місяців. Чорновий проект закону представили в парламент ще в 2005 році, однак його розгляд відклали на два роки через велику кількість спірних моментів. Наразі найбільш бурхливі дискусії розгортаються навколо питання про те, чи робити цей захід покарання судовим.
Нью-Йорк обіцяє бути дружнім до туристів
Нью-Йорк розгортає кампанію із залучення туристів. У планах міської влади - домогтися, щоб до 2015 року сюди приїжджало не менше 50 млн гостей на рік. Однак досягти цього можна лише після того, як у мешканців інших країн та міст будуть розвіяні три стереотипи.
Перший з них полягає в тому, що Нью-Йорк - неймовірно дороге місто, другий - він дуже небезпечний з точки зору злочинності, і третій - городяни надзвичайно грубі та непривітні. Влада на чолі з мером Майклом Блумбергом та представники туристичного бізнесу готові довести, що все це - міфи, які не мають під собою жодних підстав.
Так, у ряді європейських міст уже розміщена реклама, яка доводить, що при нинішньому курсі долара, сприятливому для європейців, Нью-Йорк зовсім не є для них надто дорогим містом. Для систематичного розвінчування інших міфів та залучення якомога більшої кількості гостей до Нью-Йорка розроблено маркетингову кампанію, на реалізацію якої буде направлено $45 млн.
Італія потребує нових працівників-іммігрантів
Щорічно Італії потрібен приплив 250-300 тис. іммігрантів для підтримання необхідного рівня продуктивності та якості обслуговування. Про це заявив італійський міністр з питань соціальної солідарності Паоло Ферреро.
За його словами, така необхідність в іноземній робочій силі продиктована зниженням народжуваності в країні. Ферраро повідомив, що в Італії розробляються зміни до закону про іммігрантів, які передбачають, зокрема, продовження терміну легального перебування на території держави. Міністр також підкреслив, що працівникам-іммігрантам необхідно надати ті самі права, що й італійцям.
Англійці та німці змінили ставлення до емігрантів
Згідно з опитуванням, проведеним Financial Times, корінне населення Великобританії та Німеччини стало гірше ставитися до емігрантів із сусідніх країн. Дані опитування свідчать про те, що сьогодні 45% населення Німеччини негативно ставляться до приїжджих з інших країн Євросоюзу, оскільки ця еміграція нібито негативно позначається на економіці. Однак у Великобританії аналогічний показник неприйняття ще вищий - він становить 47%.
В опитуванні взяли участь 6.561 особа, всі вони є корінними мешканцями Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та США. Як вважає Financial Times, особливо дивовижні результати опитування у Великобританії, яка має імідж однієї з найбільш «відкритих» європейських країн.
Великобританія є однією з трьох країн, що належать до категорії «старих» членів ЄС, які в 2004 році відкрили свої ринки праці для вихідців з дев’яти «нових» держав Євросоюзу. У цьому рішенні велику роль відіграли потреби економіки. Вважається, що європейські емігранти допоможуть закрити «прогалини» на ринку праці, що існують поряд із високим рівнем безробіття.
Населення, однак, було і залишається налаштованим скептично. 66% британців вважають сьогодні, що в їхній країні іноземців «занадто багато». І це - найвищий рівень подібних настроїв серед представників усіх опитаних країн. Наприклад, у Німеччині аналогічний показник становить 29%.
Консервативні політики та ЗМІ країн, що приймають емігрантів, вже давно закликають до посилення еміграційної політики. Критики закликають уряди тверезо оцінити ситуацію та дати їй відповідну оцінку. Замість очікуваних 15 тис. емігрантів зі Східної Європи Британія отримала понад 400 тис. приїжджих. Без спеціальних обмежень ця динаміка навряд чи зміниться. В очах тих, хто шукає роботу представників східноєвропейських країн, Великобританія за привабливістю поступається лише Іспанії.