За минулі після розпаду Радянського Союзу роки в пострадянських державах відбулася колосальна перебудова економіки, політичних, суспільних і релігійних відносин. Відкриття економіки цих країн призвело до зростання рівня життя населення та насичення споживчого ринку.
В останні роки в російськомовній громаді ФРН стала помітною тенденція до повернення в країну походження. Її не можна назвати потужним потоком, але все ж ідеться про постійний феномен. В осяжному майбутньому можна прогнозувати збільшення рееміграції. Повертаються в країну походження з різних причин: не змогли вжитися в місцеві відносини, не звикли до життя в орендованій квартирі у великому місті, не знайшли роботи; туга за батьківщиною, розлучення, бізнес, робота. Здобуті за останні роки свободи дозволяють таке переміщення і життя на дві країни також особам із невисоким доходом, що можна лише вітати. Фонди допомоги реемігрантам реалізують програми соціального повернення та технічної допомоги країнам, що розвиваються, і трансформаційним країнам.
Соціальна рееміграція
Малозабезпеченим особам важко самостійно організувати недешеву процедуру виїзду за кордон. Потенційні реемігранти можуть звернутися до різних німецьких та європейських фондів, що надають цільову фінансову допомогу на організацію процесу повернення. Умовою надання такої допомоги є іноземне громадянство заявника. Особи з подвійним громадянством також мають право на участь у програмі, власники лише німецького громадянства до програми не приймаються, оскільки в такому разі йдеться не про повернення на батьківщину.
Під «соціальним» поверненням мається на увазі одноразова матеріальна допомога іноземцям, які проживають у ФРН і є малозабезпеченими, що бажають повернутися в країну походження або третю країну. Ця програма базується на гуманітарних принципах, взяти участь у ній можуть біженці, відхилені шукачі притулку, які мають намір на тривалий термін повернутися в країну походження або будь-яку іншу третю країну, готову їх прийняти, жертви торгівлі людьми та сутенерства, жертви насильства, інші іноземці.
Шукачі притулку можуть взяти участь у програмі на будь-якій фазі процесу, аж до початку процедури вислання з ФРН. Фонди надають допомогу і «звичайним» іноземцям, які не подавали до ФРН заяви про надання притулку. Передумовою надання допомоги є відсутність власних коштів для організації повернення та інших джерел допомоги. Допомога з повернення надається громадянам Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Російської Федерації, України в такому розмірі:
– оплата квитка на поїзд, літак або автобус за номіналом;
– бензин до €205 на один автомобіль;
– дорожні витрати ?100 на дорослого, €50 на дитину до 12 років;
– стартова допомога на батьківщині €250 на дорослого, €125 на дитину до 12 років, усього не більше €750 на сім'ю. Для громадян Вірменії та Азербайджану стартова допомога становить ?200 на дорослого та €100 на дитину до 12 років, не більше €600 на сім'ю.
Громадяни інших країн СНД також можуть подати заяву про участь у програмі, громадяни країн Балтії виключені з числа учасників. Кошти надаються залежно від фінансового становища фонду та кількості заявників. Заявники не можуть претендувати на матеріальну допомогу. Може виявитися так, що, незважаючи на виконання всіх необхідних передумов, у фонду не виявиться коштів для надання фінансової підтримки. Фонди також організовують виїзд на батьківщину осіб, які платять самостійно. Завдяки своїй некомерційній спрямованості та великому досвіду в організації повернення, міграційний фонд може запропонувати іноземцям вигідні ціни на квитки та інші послуги з повернення. Принаймні так написано в пам'ятці-інструкції фонду.
Трудова міграція
Уряд ФРН активно підтримує трудову міграцію до країн, що розвиваються, і трансформаційних країн керівних і кваліфікованих національних кадрів (Fach- und F?hrungskrafte), які отримали в Німеччині професійну кваліфікацію. Особи з подвійним, наприклад, російським/німецьким громадянством також вважаються національними кадрами. Програма стимулювання трудової міграції не є соціальною, вона служить інтересам ФРН і покликана надати структурну та технічну допомогу пострадянським країнам у розвитку економіки, заохоченні екологічно чистих і ресурсозберігаючих технологій. Допомога не гарантована навіть за виконання всіх передумов і залежить від наявності коштів, які виділяються йому за рахунок держбюджету.
До числа керівних і кваліфікованих кадрів, які можуть трансферувати в країни походження набуте в Німеччині ноу-хау, належать іноземні випускники німецьких вищих навчальних закладів, кваліфіковані робітники, майстри. Ними також вважаються особи, які працювали в Німеччині на кваліфікованій роботі, закінчили у ФРН курси перепідготовки або підвищення кваліфікації. За задумом авторів програми, ці спеціалісти повинні зайняти помітне місце в економічних структурах своєї рідної країни та створювати там позитивний образ Німеччини, її системи підготовки технічних кадрів і освіти. Рішення про те, кого можна вважати «помітним» спеціалістом і мультиплікатором німецької технології, приймає компетентна організація за особистою заявою претендента на допомогу.
Приклад: Костянтин Бауер закінчив у Новосибірську лісотехнічну академію, після чого 10 років працював начальником лісодільниці. У 1997 році він переселився до ФРН за статусом пізнього переселенця, зберігши при цьому і своє російське громадянство. У Німеччині К. Бауер закінчив курси столярів-червонодеревників і фахівців із внутрішнього оздоблення приміщень, періодично працював на різних роботах, іноді за фахом, іноді ні, кілька років був без роботи, загалом, так і не зміг знайти себе на новій батьківщині. У 2005 році він приймає пропозицію свого старого інститутського товариша очолити лісопилку в Новосибірській області і разом із сім'єю на тривалий час повертається до Росії. К. Бауер відповідає необхідним критеріям для участі в програмі і може претендувати на матеріальну допомогу для організації повернення.
Ця допомога для технічно значущих спеціалістів охоплює кілька напрямків. Загальний обсяг дотацій може становити понад €20 тис.
- Допомога для придбання засобів праці та обладнання робочого місця на суму до €10 тис.
- Дорожні витрати €300–500 на кожного дорослого члена сім'ї та €200–300 на кожну дитину молодше 12 років.
- Витрати на транспортування багажу сім'ї до €2.750.
- Дотації до зарплати, внески до пенсійної та лікарняної кас, а також виплату початкової зарплати у фазі первинної робочої адаптації на період від 6 до 24 місяців у розмірі до €500 на місяць.
- Участь у професійних семінарах на території ФРН, безкоштовне отримання професійної літератури з ФРН на суму до €100 на рік.
У переліку названо максимальні розміри допомоги. У кожному конкретному випадку реальний розмір дотації може сильно коливатися. Вона залежить від класифікації цільової країни рееміграції як країни-партнера, основної країни або трансформаційної країни та інших факторів.
Важливо знати, що спочатку можна виїхати до цільової країни рееміграції, після чого на місці протягом року шукати робоче місце, яке потім буде дотовано фондом. До виїзду потрібно подати клопотання про участь у програмі.
Звісно, допомога не обмежується лише грошовою дотацією, вона охоплює консультації, налагодження контактів із різними державними, приватними та громадськими установами, моніторинг і контроль використання виділених коштів. У цьому матеріалі не було можливості повністю відобразити всі критерії, необхідні для участі в програмі.