Серед низькокваліфікованих корінних німців та приїжджих практично відсутня різниця в зайнятості
У поле зору фахівців ОЕСР та Єврокомісії потрапили такі життєво важливі аспекти, як освіта, охорона здоров'я, умови проживання, рівень доходів та можливості працевлаштування іммігрантів у державах не лише Європейського Союзу, а й багатьох інших: крім Європи, шанси приїжджих порівнювалися та оцінювалися в таких країнах, як США, Мексика, Нова Зеландія, Ізраїль.
Як зазначає «Русская Германия», представлений одночасно в Берліні та Парижі масштабний звіт під назвою «Індикатори імміграції-2015» ллє бальзам на рани керівництва Федерального агентства з праці, яке відзначає в літні місяці 2015 року історично низькі показники безробіття. Стосовно Німеччини міжнародні експерти дійшли несподіваного й у чомусь дивовижного висновку: країна робить практично все можливе для інтеграції іммігрантів на ринку робочої сили, зазначає генеральний секретар ОЕСР Анхель Гурріа.
Тим не менш, народжені в ФРН діти іммігрантів мають удвічі гірші шанси працевлаштуватися порівняно з дітьми німецьких батьків: за даними на 2013 рік не мали роботи 15% дітей приїжджих, удвічі менше безробітної молоді було серед дітей, батьки яких також народилися в Німеччині. Серед усіх держав, що входять до ОЕСР, розрив принципово нижчий, у Європі – не вище третини. Те саме стосується працевлаштування іммігрантів, а також їхніх дітей із вищою освітою. Показники зайнятості добре освічених приїжджих у Німеччині на 7% гірші за зайнятість добре освічених місцевих, серед низькокваліфікованих корінних німців та приїжджих різниця практично відсутня.
Зазначимо, що до схожих висновків дійшов минулого року і федеральний уряд, на замовлення якого було підготовлено звіт «Становище іноземців у Німеччині». Нарешті, 28% іммігрантів та їхніх дітей мають вищу кваліфікацію, ніж потрібно для тієї роботи, яку їм вдалося отримати. За цим показником справи в багатьох інших країнах значно кращі.
Молоді з імміграційним минулим, з точки зору ОЕСР, надзвичайно складно працевлаштуватися в громадському секторі німецької економіки. У Німеччині серед службовців у державних та муніципальних організаціях лише 7% іммігрантів та їхніх дітей, у середньому по Євросоюзу кожен п'ятий держслужбовець має іноземне коріння. Цей показник, з точки зору авторів «Індикаторів імміграції-2015», особливо критичний: в інших державах ця сфера успішно функціонує як помітний прискорювач інтеграції.
У багатьох інших областях – від освіти до рівня доходів – дослідники ОЕСР та Єврокомісії відзначають набагато нагальнішу необхідність ліквідувати відставання ФРН від багатьох інших держав, ніж у сфері працевлаштування. Так, у питаннях освіти приїжджі до Німеччини іммігранти та їхні діти поступаються тим, хто обрав інші країни. За даними ОЕСР, лише кожен шостий приїжджий у ФРН отримує вищу або середню професійну освіту, серед жителів Німеччини без міграційного минулого – кожен третій (гірші показники за цим параметром лише в Австрії). Для порівняння: якісну освіту отримують майже 50% іммігрантів та їхніх дітей, які перебралися до США та Фінляндії, понад 50% – до Ізраїлю та Великобританії, близько 70% – до Канади. У всіх цих державах відсоткове співвідношення освічених іноземців та корінних жителів – на користь приїжджих.
У Німеччині ще в школі діти іммігрантів навчаються помітно гірше за своїх німецьких однолітків: лише 4% перших і 13% других отримують хороші оцінки. У середньому по Європі добре навчаються в школах 13% дітей іммігрантів.
У чому німецькі іммігранти та їхні нащадки практично не поступаються приїжджим, які обрали для життя інші розвинені європейські країни – так це в питаннях житлової власності. В інших державах іммігранти набагато рідше володіють житлом, ніж корінні жителі. У Німеччині різниця теж є, але – найнижча серед усіх країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку.
Загалом, з точки зору ОЕСР, складається проста залежність між чисельністю іммігрантів та їхнім становищем у суспільстві: питання інтеграції успішно вирішуються в тих країнах, де багато приїжджих, помітно гірше – там, де їх мало.